Сторінка
1

Танець як стародавній і популярний вид мистецтва

ПЛАН

Вступ

1. Український танець

2. Поняття хореографії

3. Вимоги до музичного супроводу танцю

4. Робота із самодіяльним хореографічним колективом

Висновки

Використана література

Вступ

Танець – відноситься до найдревніших, найпоширеніших і найдемократичніших видів мистецтва. Здавна важливі події в житті людини супроводжувалися масовими танцювальними видовищами. Такі видовища – хороводи зафіксовані в багатьох творах мистецтва. У древньому античному світі танці, звичайно істотно відрізнялися від сучасних, але їх основні різновидності формувались у глибокій давнині – ритуальні, обрядові, військові, сценічні та інші жодні свята не обходились без яскравих танцювальних дійств.

Про характер стародавніх танців ми довідуємося розкопок, розписів на пам’ятках давнини, літописів. У східнослов’янських могильниках VІ ст. знайдемо срібні фігури танцівників, по чиїх позах ми можемо відновити деякі танцювальні рухи тієї далекої пори. А на стінах Софіївського собору в Києві зберігаються стінні розписи часів Я.Мудрого (ХІ ст.) Один скоморох грає на дуді, другий б’є в бубон, а третій танцює наприсядки.

Видатний український фольклорист і етнограф В.М.Верховинець писав, що танець є основною хореографією.

Справжній український народний танець – це прояв емоційних почуттів народу з необмеженою фантазією думок. Він привабливий і недоторканий у своїй красі. Верховинець В.М. – хореограф фольклорист, неперевершений майстер танцю. Він багато зробив для практики записування танців і заклав підвалини для наукового дослідження народної хореографії.

Кожний український народний танець має свій зміст і художню форму, свою композицію і малюнок.

1. Український танець

Український танець розвивався на протязі всієї історії українського народу. В танці знайшли своє відображення радість героїзм боротьба, велич перемог, м’який гумор та інші риси притаманні українського народу. На Україні багато танців та ігор зв’язаних з парами року.

“Веснянки” “Ходить гарбуз по городу”

“Зелений шум” “Перепілка”

“Заїнька” “Метелиця”

Найбільш популярний на Україні танець “гопак”. Раніше він виконувався тільки чоловіками і показував їх мужність силу, героїзм. Але пізніше танець змінювався по своїй композиції. Парубок прийшовши коло ставав перед дівчиною і запропонував її до танцю. Танець хлопця відрізнявся майстерністю, видумкою, а танець дівчини підкреслював тендітність, ніжність, скромність дівчини.

“Гопак” – парно-масовий танець. Пари стрімко рухаються по колу, потім в танці виділяється то чоловіче соло, то жіноче соло. Закінчується “гопак” загальною пляскою.

“Козачок” – це танець юнака підлітка. В ньому легкість, спритність, рухливість, майстерність, Частіше всього – це солоний танець юнака, але в побуті, його можуть виконувати кілька юнаків, а також кілька пар.

На Україні розповсюджені танці на трудову тематика. Це танці “Бондар”, “Шевчик”, “Кравчик”, “Рукодільниці”.

Дуже цікаві танці зв’язані з історичними минулими України. “Запорожці”, “Опришки”, “Гонта”.

Цікаві танці на Закарпатті “Коломийка”, “Голубка”, “Аркан” “Тропотянка”.

У танцях використовувались реквізити. З давніх-давен святкують народні свята. І в кожному святі є свої обряди святкування Івана-Купала використовували вінки, кидали вінки на воду, тому виникли такі хороводи з використанням віночків.

Вербна Неділя – використовували гілочки верби. Після освячення було прийнято святкувати з піснями, танцями тримаючи при цьому шутку в руках.

Великодні танці – з рушникам, стрічками.

День Матері асоціюється з рушниками, квітами, стрічечками.

Ансамбль Вірського використовував в українському войовничому танці спис, як показ боротьби народу за свободу, танець за незалежність. Танцюють тільки чоловіки тут присутні розмашисті кроки, войовничі рухи з використанням списа мистецтв.

Використовували реквізити в дитячій хореографії. Для кращого закріплення ритмічних рухів. Для вивчення чіткого музичного такту дітям дають кубики, м’ячики, іграшки, прапорці.

Гуцульські танці – топірець, вінки з стрічками, трембіти, сопілки, брилі, хустки.

Найпопулярніші танці на заході України:

1. Коломийка

2. Гуцулка

3. Аркан

4. Лісоруби

Коломийка – масовий танець, що супроводжується піснею куплетної форми і музикою. Рухи коломийки дуже різноманітні своєрідні і оригінальні за колоритом. Основним композиційним елементом є коло, яке розпадається на менші кільця і навіть на окремі пари. Для коломийок типова зміна місць хрещиком. Танець будується на присядках мережках, ножицях зірниця і в багатьох інших танцювальних рухах. Коломийку танцюють у швидкому темпі весело й завзято використовують орнаментальні хореографічні рухи.

Гуцулка танець, що з музичного боку є варіантом коломийки. Хореографічна гуцулка відрізняється від коломийки, тим, що друга її частина називається козачком, тут застосовують дрібушку, кружляння присядки, але виконують їх у іншому характері ніж у козачках центральних областей України.

Аркан – популярний чоловічий масовий танець, що відтворює мужність, силу і завзяття. Танцюристи кладуть руки один одному на плечі утворюючи коло. Один з учасників танцю – ведучий подає команди: “Гей до кола! І Аркан”. Ведучий подає також команду до зміни рухів і ритмів. Своєрідна зміна відтінків в виконання танець починається основним боковим кроком (великі кроки чергуються з невеликими підскоками, під час яких вільна нога виноситься навхрест опорної). Основний крок чергується з іншими танцювальними рухами: найрізноманітнішими підбивками, притупами, присядками. На вигук ведучого: “батько спить!” – танцюристи похиливши корпус уперед тих і стримано на півпальцях рухаються основним кроком, далі на вигук ведучого батько встав випроставши корпус, хлопці продовжують танець у рухливому танці. Мужньо і темпераментно поступово прискорюючи темп і динаміку.

Лісоруби – масовий чоловічий танець, що відтворює трудовий процес засобами хореографії змальовує образ лісорубів, підкреслюючи їх силу вміння валити дерева. Обробляти їх транс оптувати. Танцю притаманні вигуки окремих танець. Перегукування ведучого з усіма танцювальними.