Сторінка
2
За повної відмови від споживання в нульовому періоді споживання в першому періоді становитиме (1+i)Yo. Кожна одиниця споживання в поточному періоді знижує споживання майбутнього періоду на (1+і) одиниць.
Накладання двоперіодної бюджетної лінії на карту байдужості, що виражає двоперіодну функцію корисності, дає змогу визначити, як за існуючої ставки відсотка індивід розподіляє свій поточний доход на споживчу і заощаджувану частини .
Підвищення ставки позичкового відсотка повертає двоперіодне бюджетне обмеження вгору і збільшує кут нахилу бюджетної лінії та переводить індивіда на ще більш високу криву байдужості.
Реакція індивіда на зміну ставки відсотка поділяється на ефект заміщення і ефект доходу. Якщо провести до початкової кривої байдужості U1 дотичну, паралельну новій двоперіодній бюджетній лінії U2, то виявимо, що ефект заміщення виражається у збільшенні заощаджень на С01-С03. Це пояснюється тим, що підвищення ставки відсотка збільшує відносну цінність (корисність) заощаджень, і тому їх частка в поточному доході зростає.
Наголосимо, що ставка позичкового відсотку – не єдиний фактор, що визначає заощадження (нагромадження). Вони також залежать від доходів і переваг споживачів.
Зростання добробуту індивіда внаслідок підвищення ставки відсотка (перехід з U1 на U2) полягає у збільшенні його споживання в обох періодах. Але якщо приріст споживання в майбутньому періоді забезпечується зростанням ставки відсотка, то підвищити споживання в поточному періоді можна тільки за рахунок зниження обсягу заощаджень. Таким чином, ефект доходу при зростанні ставки відсотка полягає у скороченні заощаджень.
Як у цілому зміниться обсяг заощаджень при підвищенні ставки відсотка, залежить від абсолютних значень зміни заощаджень під впливом кожного з розглянутих ефектів. Як правило, за низьких ставок відсотка ефект заміни перекриває ефект доходу, а за високих -навпаки. Тому крива пропозиції капіталу (утворення заощаджень) подібна до кривої пропозиції праці, що вигнута назад.
Ринкова пропозиція заощаджень - це сума обсягів заощаджень, що пропонується всіма, хто дає в борг за будь-якої можливої ставки позичкового відсотка. До числа інших заощаджувчів крім індивідуальних належать корпорації та держава.
2.
Складність аналізу інвестицій полягає в необхідності порівняння двох потоків - витрат і майбутніх доходів, що розглядаються протягом певного часового інтервалу. Іншими словами, основою є порівняння вартості одиниці капіталу в теперішній момент з майбутнім прибутком, забезпеченим цією одиницею вкладень. Отже, на передній план висувається розробка методу порівняння величини капіталу в різні періоди часу. Це здійснюється способом дисконтування - процедурою обчислення теперішнього значення будь-якої суми, яка може бути отримана в майбутньому. Це процес приведення майбутньої цінності до теперішнього моменту (скільки коштує сьогодні 1 грн., яка буде виплачена в майбутньому). Дисконтна ставка (дисконт) - це міра переваги теперішніх благ перед майбутніми.
Позначимо річну дисконтну ставку буквою d( d- є нормативом приведення витрат до єдиного моменту часу - норма дисконту, яка може бути обліковою ставкою відсотка чи будь-якою іншою ставкою). Тоді цінність гарантованого індивіду через рік доходу в розмірі М грош. од. дорівнює для нього сьогодні М / ( і+d ) грош. од. Якщо від фактора виробництва протягом Т майбутніх років очікуються чисті річні доходи в розмірі p1,p2,…,pT, то їхня сьогоднішня цінність (present value - PV) дорівнює такій сумі:
Під поточною вартістю (цінністю) (PV) майбутнього потоку доходів розуміють ту суму грошей, яку інвестор повинен вкласти сьогодні, щоб на якусь певну дату мати суму доходів, нагромаджених протягом певного часу. Сума (PV) - капітальна ціна фактора виробництва за гарантованих доходів від його застосування протягом терміну служби.
Приклад. За дисконтної ставки 6% необхідно визначити капітальну ціну токарного верстата, від експлуатації якого протягом 5 років очікуються такі чисті річні доходи: p1=50, p2 = 40, p3 = 30, p4 = 20, p5 = 10.
Відповідно до формули теперішня цінність очікуваних від експлуатації токарного верстата доходів дорівнює
Отже, якщо даний токарний верстат можна придбати за меншу суму, то таке вкладення засобів (інвестування) обіцяє чистий виграш. Різницю між обсягом інвестицій (I) і капітальною ціною об'єкта інвестування називають чистою теперішньою цінністю (NPV).
де I - обсяг інвестицій, p- чисті щорічні доходи, r - дисконтна ставка.
Це і є критерій чистої дисконтованої цінності: інвестуйте, якщо очікувані доходи більші, ніж витрати на інвестиції. Якщо токарний верстат в нашому прикладі можна купити за 100 грош. од., то NPV =31,3.
Якщо інвестиції розтягнуться на декілька років (замість одноразових інвестицій), то необхідно дисконтувати ці інвестиції до єдиного моменту часу. Тоді чиста дисконтована цінність (доход) становитиме
Оскільки дисконтована ставка (міра переваги теперішніх благ перед майбутніми) у кожного економічного суб'єкта своя, то один і той же фактор виробництва може мати різну капітальну ціну для різних індивідів. Коли як дисконт використовується ставка відсотка (і), формула (13.1) визначає об'єктивну (ринкову) капітальну ціну фактора (PK):