Сторінка
3

Поведінка фірми на олігополістичному ринку

Отже, для кожної з трьох фірм найоптимальнішим є призначення ціни Р1, але за умови, що її конкуренти робитимуть те ж саме. Інакше кажучи, в усіх фірм існу­ють стимули до змови та узгодження однакової ціни Р1 і однакового обсягу Q1. Кожна фірма уникає війни цін і отримує максимальний економічний прибуток.

Таємна змова може існувати у різних формах. Найпростішою формою є кар­тель — об'єднання виробників, що разом максимізують прибуток шляхом фіксації та регулювання обсягів випуску продукції.

У США картелі заборонені законом. В Японії картелі мають більше поширен­ня, ніж у Європі. В Європі посилюється тенденція до того, щоб поставити їх поза законом.

Найвідомішим міжнародним картелем останніх десятиліть є ОПЕК (Ор­ганізація країн – експортерів нафти). ОПЕК була заснована у 1960 р. і нині об'єднує 13 країн, У 1973 — 1980 рр. картель спромігся підвищити світову ціну на нафту від 2,5 до 34 дол. за барель, а загальна сума доходів ОПЕК від нафти збільшилась на 340%. Однак в останні два десятиліття ОПЕК занепадав. Які при­чини занепаду ОПЕК? Основні причини цього занепаду – перешкоди для таємної змови.

По-перше, різке зростання цін на нафту в 70-х роках стимулювало пошук но­вих покладів нафти державами – не членами ОПЕК. Велика Британія, Норвегія та СРСР перетворилися на важливих світових постачальників нафти. В результаті частка ОПЕК у світовому виробництві нафти різко зменшилася.

По-друге, економне використання нафти і розширення використання альтер­нативних джерел енергії зумовили зменшення попиту на нафту, внаслідок цього послабився контроль картелю за світовою ціною на нафту.

По-третє, країни — учасниці ОПЕК дуже різні за своїм економічним становищем, і тому в картелі виникла проблема обману Саудівська Аравія має невелику кількість населення і дуже високий ВВП на душу населення. Венесуела та Нігерія мають численне населення і дуже бідні. В Ірані, Іраку та Лівії – значні військові видатки. Гостра потреба бідних країн у грошах підштовхнула їх до порушень до­мовленостей про квоти й ціни, передбачені картельною угодою. В результаті цього світова ціна на нафту знижувалася, але у 2000 р. вона помітно зросла.

Оскільки явні змови зазвичай заборонені, то олігополісти часто практикують приховані змови. Фірми можуть підтримувати зв'язок одна з одною різноманітними загальнодоступними легальними способами. Однією із форм мовчазної змови є лідерство у ціноутворенні.

3.

Лідерство у цінах – це форма угоди, коли олігополісти координують свою цінову поведінку, не вдаючись до прямої таємної змови. Офіційні угоди і таємні зустрічі при цьому не потрібні. Одній фірмі, яка є найбільшою або найефективнішою, з мов­чазної згоди інших відводиться провідна роль у встановленні галузевих цін. Фірма-лідер оголошує про зміну своїх цін, і решта фірм наслідують її цінову поведінку. Якщо інші фірми не підтримують цінової політики лідера, то лідер відмовляється від зміни цін. Проте якщо на заяви лідера дуже часто накладається вето з боку інших фірм, то може появитися інший лідер.У період після Другої світової війни у США та інших розвинутих країнах лідерство у цінах спостерігалося у автомобільній, сталеливарній, тютюновій цeментній, харчовій та інших галузях промисловості.

Цінова політика галузевих лідерів базується на трьох важливих принципах.

По-перше, коригування цін відбувається досить рідко. Тому в галузях, які мають цінових лідерів, ціни досить довго зберігають незмінними. Лідери ризикують втратити своє становище у випадку, коли нові ціни не підтримають конкуренти; лідер змінює ціни не кожного дня, а тільки тоді, коли галузеві витрати і попит змінюються істотно; наприклад: зростають податки, ціни на працю або електро­енергію, у продаж надходять нові моделі виробів тощо.

По-друге, фірма-лідер для перешкодження появі нових конкурентів і збереження олігопольної структури галузі може встановити ціну нижче рівня, який максимізує прибуток у короткостроковому періоді. Встановлення ціни, яка не до­пускає у галузь нових фірм, називають обмежувальним ціноутворенням.

По-третє, для оголошення конкурентам про зміну цін ціновий лідер часто ви­користовує повідомлення, яке доводиться галузевими друкованими або електрон­ними ЗМІ.

Основним недоліком моделі "лідерство у цінах" є припущення, що недомінуючі фірми погодяться зі своїм становищем послідовника лідера і будуть щасливі тривалий час зберігати за собою якусь частку ринку. Проте вони можуть вирішити не наслідувати підвищення ціни, задане лідером, з метою підвищення власної частки. Такі дії, звісно, пов'язані з ризиком викликати гнів лідера, який має у своєму розпорядженні великі фінансові й матеріальні ресурси, які дають йому змогу "провчити" неслухняних

ЦІНОУТВОРЕННЯ ЗА ПРИНЦИПОМ ВИТРАТИ ПЛЮС

Модель ціноутворення за принципом "витрати плюс" ґрунтується на тому, що олігополіст використовує формулу для ви­значення витрат на виробництво одиниці продукції та додає надвишку для встановлення ціни. Наприклад, якщо середні змінні витрати на автомобіль обліковувались у 10000 грн і продавці використовували би двадцятивідсоткову надвишку, то вони додали б до середніх змінних витрат 2000 грн і встановили би ціну товару у 12000 грн. Надвишка розглядається цими фірмами як спосіб покрити накладні витрати (середні постійні витрати) і забезпечити нормальний прибуток.