Сторінка
7
3. Если же в течении определённого времени производства долгосрочные средние общие издержки никак не реагируют на изменение объёма выпуска, т.е. остаются неизменными, то фирма будет иметь постоянный эффект от изменения масштаба производства.
Итак, суть эффекта масштаба сводится к тому, что в одних случаях расширение объёма выпуска будет сопровождаться снижением долговременных средних общих издержек, в других - их увеличением. Это обстоятельство оказывает существенное влияние на структуру той или иной отрасли. Чтобы понять это воздействие, вводится понятие минимального эффективного масштаба (MES), т.е. наименьшего объёма производства, при котором фирма может минимизировать свои долгосрочные средние общие издержки. Выбор оптимального размера предприятия будет зависеть от того, какая ситуация складывается с долгосрочными средними общими издержками. Если наблюдается тенденция снижения последних с увеличением объёма выпуска и если этот временной интервал достаточно продолжителен то наибольшую эффективность продемонстрируют крупные фирмы, ибо они обладают возможностью наиболее полно использовать последствия положительного эффекта масштаба.
Если же положительный эффект масштаба по временной продолжительности является относительно небольшим и быстро сменяется отрицательным эффектом, то эффективнее других будут выглядеть небольшие фирмы, ибо они в состоянии оперативно вносить необходимые коррективы в свою хозяйственную политику. Значителен удельный вес производства малых фирм в сельскохозяйственной отрасли, сфере услуг и некоторых отраслях лёгкой промышленности.
В случае достаточной продолжительности временного интервала с постоянной отдачей от применяемых производственных факторов, когда положительный эффект масштаба уже себя исчерпал, а отрицательный не вступает в действие до тех пор, пока не достигнуты значительные объёмы производства, одинаково эффективными окажутся и крупные и небольшие фирмы. Нельзя полагать, что во всех случаях расширение объёмов выпуска будет сопровождаться чётко прослеживаемой сменой названных временных интервалов. Хозяйственный опыт показывает, что для некоторых отраслей (например, для обрабатывающей) типична относительная продолжительность положительного эффекта масштаба при условии больших объёмов выпуска
Из рис. 12, в видно, что кривая долгосрочных ATC сначала стремительно падает, затем темп падения замедляется и она плавно снижается с увеличением объёма выпуска. Средние издержки приближаются к постоянным. Такие кривые называются ещё L-образными кривыми.
В целом же следует заключить, что структура отрасли зависит не только от условий формирования долгосрочных средних издержек, характерных именно для данной отрасли, но и от роли государственной экономической политики, места национальной экономики в системе международного разделения труда и ряда других факторов.
19. ПОЗИТИВНІ І НЕГАТИВНІ ЕФЕКТИ РОСТУ МАСШТАБУ ВИРОБНИЦТВА.
Оскільки у короткотерміновому періоді капітал залишається незмінним, то пристосування обсягів виробництва фірми до ринкових умов для максімізації прибутку чи мінімізації витрат досягається маневруванням змінними витратами.
У мікроекономіці існує два підходи до прийняття рішень:на підставі порівняння валового доходу та сукупних витрат і граничного доходу та граничних витрат. Якщо за будь-яких обсягів виробництва сукупні витрати перевищують валовий дохід. За цих умов треба шукати таке рішення, яке мінімізує збитки. Якщо фірма припинить виробництво, то її збитки будуть дорівнювати постійним витратам. Тому за умови загальної збитковості виробництва, варто виробляти якийсь обсяг продукції, якщо загальні збитки фірми будуть меншими, ніж постійні витрати. Такий результат буде тоді, коли валовий дохід перевищуватиме змінні витрати.
Графік.
Фірма вирішуватиме завдання мінімізації прибутку, якщо лінія валового доходу лежатиме нижче від кривої сукупних витрат, але перетинатиме криву змінних витрат. Мінімальними збитки можуть бути тоді, коли вертикальний розрив між лінією валового доходу та кривою сукупних витрат досягатиме найменшого значення Якщо лінія валового доходу розташована навіть низче за криву змінних витрат, та найменші збитки фірма матиме, коли припинить виробництво. Аналогічні висновки можна зробити, якщо порівняти граничний дохід з граничними витратами.
Графік.
Якщо лінія граничного доходу проходить нижче, ніж крива середніх витрат, але перетинає криву середніх змінних витрат, то, обираючи певний обсяг виробництва, фірма вирішує проблему мінімізації збитків. Вони будуть найменшими у точці перетину кривої граничних витрат та лінії граничного доходу.
20. ВИДИ РИНКІВ: ДОСКОНАЛА КОНКУРЕНЦІЯ, МОНОПОЛІЯ, ОЛІГАРХІЯ, МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ, ЇХ КАРАКТЕРНІ РИСИ.
Ринок досконалоїконкуренції(РДК) – ринок, що відповідає умовам ДК:
1) ринок складається з великої кіл-ті продавців, кожен з яких продає свою стандартизовану продукцію вел кіл-ті покупців;
2) кожне під-во має свою частку в заг випуску продукції( близько 1 %)
3) П не цікавиться рішеннями своїх конкурентів, не розглядає своїх конкурентів як таких, що впливають на його рішення.
4) Інф-ція про ціни, технології, прибуток конкурентів легко доступна, що дозволяє П легко реагувати на зміну ситуації на ринку.
5) Вхід і вихід з РДК – вільний.
Особливості РДК:
1.представляє собою абстрактний ідеальний тип рин стр-ри
2.явл еталоном для співставлення з ін типами рин стр-р
під-ва, яке працює на РДК – це самост діючий суб’єкт ринку, метою якого є одержання макс можливого прибутку від продажу певної частки окремого виду продукції від заг об’єму продукції, який потребує ринок.
Характерні риси монополії:
- на ринку існує один продавець, який продає свою продукцію багатьом споживачам
- випуск прод-ції мон.ринку = ринк.пропозиції
- чиста мон.галузь склад.лише з одного підприємства
- моноп.ринок виникає там, де існують бар’єри для входження в галузь інших підпр-в
- вільний вхід і вихід з мон.галузі відсутні