Сторінка
1

Мікроекономіка

2. Попит. Закон попиту. 2

3. Поняття “пропозиція”: індивідуальна і ринкова пропозиція; закон пропозиції і обгрунтування його дії. 3

4. Ринкова рівновага. 4

5. Еластичність попиту на ринку, критерії, що на неї впливають. 5

6. Закон спадної граничної корисності. 7

7. Крива байдужості (КБ) та бюджетна лінія, їх порівняння при визначенні максимізації корисності 8

8. Закон спадної віддачі факторів виробництва. 9

9.Альтернативні витрати виробництва. Граничні середні витрати. 10

10. Позитивний і негативний ефекти зростання масштабів в-ва. 11

11. Основне правило максимізації прибутку. 12

12. Ізокоста.Вибір факторів виробництва. 13

15. Диверсифікація цін. 14

16. Монополістична конкуренція (МК). Визначення оптимального обсягу вир-ва та цінова політика. 15

17. Різноманітність форм поведінки олігопольної фірми 16

19. Ризик. 17

20. Ринок ф’ючерсів. 18

21. Ринок факторів вир-ва: загально хар-ка. 19

24. Праця як фактор виробництва: попит і пропозиція. 20

25. Капітал як фактор виробництва довготривалого користування. Поняття позичкового процента. Визначення ставки позичкового процента за умов досконалої конкуренції. 21

26. Лізинговий капітал. 22

27. Визначення ціни капітальних активів. 23

29. Дисконтування та інвестиційні рішення. 24

30. Ринок природних ресурсів. Рента. Ціна землі. 25

2. Попит. Закон попиту.

Загальне уявлення про попит – бажання і фінансова можливість придбати те чи інше матеріальне чи нематеріальне благо (платоспроможний попит).

Попит на певний товар хар-зує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів.

До нецінових факторів (детермінанти) , що хар-ть середовище, в якому формується попит, відносять:

· ціни товарів-замінників

· ціни доповнюючих товарів

· доход споживачів

· уподобання споживача

· очікування споживача щодо змін цін на ринку

· природні умови споживання

Внаслідок впливу цих факторів змінюється попит в цілому (або умови попиту).

Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом. Існуюче співвідношення між ринковою ціною і попитом на товар відображається кривою попиту:

Закон попиту стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищується, кількість товару, на який пред’явлено попит, зменшується, і навпаки (при інших незмінних умовах). Ця умова має принципове значення, оскільки вона визначає незмінність всіх інших факторів, що впливають на попит.

Закон попиту хар-зує залежність попиту від ціни при інших незмінних умовах : чим вища ціна на товар, тим менший на нього попит і навпаки, тобто на ринку існує обернена залежність між ціною товару і обсягом попиту на цей товар і навпаки.

Якщо змінюються нецінові фактори, то крива попиту зміщується вправо-вліво, а якщо змінюється ціна, то йде переміщення по самій кривій попиту (P1Q1 в P2Q2). Крива попиту має від’ємний нахил, а отже чим нижча ціна на товар, тим більша його кількість може бути куплена.

Ринковий попит хар-зує сукупність обсягів товару, на який є попит при умові, що ціна задовольняє всіх покупців.

Крива ринкового попиту визначається сумою індивідуальних попитів при кожній ціні і складається з кривих індивідуального попиту.

3. Поняття “пропозиція”: індивідуальна і ринкова пропозиція; закон пропозиції і обгрунтування його дії.

Пропозиція (S)— це кількість товару, яку виробник бажає та може запропонувати на продаж в деякий проміжок часу за певних умов. Індивідуальна S — кількість товару, що може запропонувати окрема фірма. Ринкова S — всі виробники товару на ринку. Обсяг пропозиції — це кількість товару, яку виробник пропонує на продаж за кожним рівнем ціни в одиницю часу за певних умов. На S впливають цінові та нецінові фактори — ціна товару, ціна альтернативних товарів, ціни на ресурси, технологія виробництва, податки і дотації, інші. Закон пропозиції стверджує, що чим вища ціна товару, за інших однакових умов, тим більше стимулюється виробництво і продаж саме цього товару. Ціна для виробників є не витратами (як для покупців), а доходом. Тому продавець намагається виробляти товари з більш високою ціною. Залежність між високими цінами та збільшенням пропозиції є такою: за високих цін на продаж пропонується більша кількість даного товару, ніж за низьких цін. Крива пропозиції - це графічна залежність обсягу пропозиції від ціни. На відміну від кривої попиту, ця крива при зростанні ціни товару має не від¢ємну, а позитивну залежність між ціною та кількістю товару, що пропонується.

4. Ринкова рівновага

Наміри споживачів і виробників товару з приводу його кількості за кожним варіантом цін можуть не збігатися. Якщо ж наміри збігаються, то ринкові суб’єкти не зацікавлені змінювати їх. Ринкова рівновага — це ситуація, коли наміри покупців і продавців на ринку повністю збігаються, так, що при певній ціні товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту. Ринкова рівновага - встановлення на ринку в результаті взаємодії виробників та споживачів таких цін на товари та послуги, що не залишають залишку у продавців та не створюють нестачу у покупців. В основі ринкової рівноваги лежить рівноважна ціна, при якій кількість товару, запропонованого на ринку, дорівнює кількості товару, на який існує попит.