Сторінка
3

Мікроекономіка

7. Крива байдужості (КБ) та бюджетна лінія, їх порівняння при визначенні максимізації корисності

КБ відображає точки однаково бажаного споживання.

Коли споживач має сталий дохід, який повністю витрачає на два товари за сталими ринковими цінами, то він буде переміщуватися по прямій, яку називають бюджетною прямою або бюджетним обмеженням. Нахил цієї прямої буде залежати від відношення ринкових цін на два ці товари, а наскільки далеко вона лежатиме від початку координат, залежатиме від рівня його доходу.

			Товар 1

Споживач переміщується по бюджетній лінії, доки не досягне найвищої КБ У цій точці бюджетна пряма буде торкатися, але не перетинати КБ. Отже, рівновага досягатиметься у точці дотику, де нахил бюджетної лінії (співвідношення цін) дорівнює нахилу КБ (відношенню зміни або відносному коефіцієнту граничних корисностей двох товарів) Це є додатковим доказом того, що в стані рівноваги граничні корисності пропорційні цінам. Зменшення доходу спричиняє паралельне переміщення бюджетної прямої вліво вниз до початку координат. Внаслідок зміни ціни або доходу споживач досягне певної нової дотичної точки найвищого задоволення потреб. У кожній точці дотику гранична корисність є однаковою при будь-якому із способів його використання. Порівнюючи стару і нову рівноважну точки, ми розпізнаємо звичайну криву попиту, нахилену донизу

8. Закон спадної віддачі факторів виробництва.

Якщо один фактор постійний, то сукупний продукт зростає разом іззбільшенням змінного фактора праця до певної межі. Це явище отримало назву закону спадної віддачі.

У міру збільшення використаняя змінного фактору за фіксованого рівня іншого фактору з певного моменту додаткові величини продукції (гран прод) починають зменшкватись. Цей закон діє тільки у короткостроковому періоді.

9.Альтернативні витрати виробництва. Граничні середні витрати.

Альтернативні витрати використання ресурсів –це вартість використовуваних ресурсів у кращому з альтернативних варіантів їх застосування. Втрачена можливість найкращого альтернативного використання ресурсів і визначає витрати втрачених можливостей в-ва товару. Альтернативні витрати можна оцінити:

-з точки зору втраченої можливості альтернативного отримання певного фізичного продукту;

-з точки зору втраченої вартості цього реального продукту.

Дл підприємства важливі не тільки загальні розміри витрат, а й показники, що характеризують їх рівень у розрахунку на одиницю продукції, або середні витрати. Середні витрати –це частка від ділення загальних витрат на обсяг випуску.

Середні витрати=AFC+AVC,де AFC –середні постійні витрати.ю AVC –середні змінні витрати.

Важливою категорією витрат є граничні витрати. Вони виступають як витрати на виробництво додаткової одиниці продукції. Граничні витрати вимірюються як похідна загальних або змінних витрат по обсягу випуску. Ще є прямі витрати (оплата тих ресурсів, які фірма залучає ззовні), непрямі (затрати власних ресурсів), постійні (не залежать від обсягу в-ва), змінні.

10. Позитивний і негативний ефекти зростання масштабів в-ва.

Питання про найбільш ефективний спосіб в-ва (найменша собівартість ) пов’язана з оптимальним розміром підприємств у кожній галузі. Позитивний ефект масштабів в-ва заключається в тому, що в довгостроковому періоді середні витрати зменшуються по мірі зростання обсягу випуску продукції.Втрати від масштабів в-ва означають зниження ефективності в-ва при досягненні його певного масштабу.

Зв’язок між середніми витратами і обсягом випуску продукції.

В короткостроковому періоді фірма оперує змінними витратами. Рішення, що приймаються , спрямовані на зміну об’єму випуску. При прийнятті рішень слід пам’ятати, що в короткостроковому періоді об’єм випуску продукції не може залежати від змін у виробничих потужностях і розмірах підприємства.

Якщо це розглядати в довгостроковому періоді, то на перше місце висувається питання про масштаби виробничої діяльності. По мірі росту розмірів підприємства і переходу до масового в-ва, збільшуються можливості більш раціональної організації –спеціалізація, застосування нового обладнання.ю можливості випуску супутніх товарів-і як результат, змінення витрат на одиницю продукції. Має місце економія на масштабах –ситуація, при якій в довгостроковому періоді середні витрати зменшуються по мірі росту об’єму випуску. Така тенденція має певну межу, по досягненню якої ефективність починає падати, а витрати-зростати. Ця ситуація називається втратами без масштабів, тобто зниження якості обслуговцвання, послаблення контролю та ін.

11. Основне правило максимізації прибутку

Щоб знайти обсяг вир-ва з найбільшою віддачею, потрібно обрати найбільш ефективне підприємство. Ізокванта - крива, на якій розташовані всі поєднання факторів в-ва, які використовуються для однакового випуску продукції.Вибір найоптимальнішого поєднання факторів вир-ва здійснюється шляхом співставлення ізокванти з ізокостою. Ізокоста – всі можливі поєднання праці і капіталу, які мають одну вартість. Найефективнішою буде така стр-ра вир-ва, при якій ізокванта дотикається до ізокости.