Сторінка
5
- Ціни товару
- Доход споживача
Кор-ть збільшується, якщо збільшується к-ть товарів, що споживаються.
Гранична кор.-ть MU – приріст кор.-ті, яку одержує споживач від спож-ня дод.одиниці товару.
Гр. кор.-ть має тенденцію до зменшення. Це означає, чим більше товару споживається, тим меншу кор.-ть отримує споживач від споживання дод.одиниці товару.
Графік.
12.БЮДЖЕТНЕ ОБМЕЖЕННЯ. ВЛАСТИВОСТІ БЮДЖЕТНОЇ ЛІНІЇ.
Обмеження спож.вибору є бюджет споживача. Бюдж.обмеження виражається графічно : представляє собою лінію, яка показує, яку к-ть товарів чи послуг може придбати споживач на певну суму в рамках свого доходу.
I=Qx*Px+Qy*Py – рів-ня бюдж.лінії
I3<I1<I2
Графік
Вид бюдж.лінії залежить від:
- Доходу споживача
- Ціни на товар
Чим більший I, тим більший Q, при незмінних цінах; Бюдж.лінія здвигається вправо-вгору, чим ближче бюдж.лінія знах.до початку координат, тим меншому доходу вона відповідає.
Якщо змінюється P, а I=const, то змін.кут нахилу бюдж.лінії.
Графік.
1) Якщо ціна Р на товар зменшується
2) Якщо Р на товар збільшується
Графік
13.КРИВА БАЙДУЖОСТІ, ПРАВИЛА ЇЇ ПОБУДОВИ ТА ВЛАСТИВЛСТІ.
Крива байдужості - це крива кожна точка якої хар-є спож.вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг(кошик споживача).
Споживчий кошик – комбінація товарів х і у для споживання їх протягом певного часу.
Рівень корисності кожного з наборів на кривій байдужості однаковий в кожній точці.
Графік
Крива байдужості показує альт.набори товарів, які забезпечують однаковий рівень кор.-ті.
Карта кривих байдужості – це засіб відображення переваг споживача, що відпов різному рівню задоволення його потреб.
Графік
Властивості кривих:
- Мають від’ємний нахил
- Не перетинаються
- Віддається перевага наборам товарів на тих кривих байдужості, які найб.віддалені від поч коорд.
Гранична норма заміщення - MRSxy – визн. Від якої кіл-ті товару У споживач згоден видмовитись, щоб отримати ще одну додаткоу од-цу товару Х, залишаючись на цій же кривій байдужості.
MRSxy=DQy/DQx
Величина MRSxy зменшується по мірі того, як товар У заміщується товаром Х. MRSxy може бути пов’язана з гран.кор.-тями товару х і у.
DQx*MUx=-DQy*MUy
-DQx/DQy=MUx/MUy=MRSxy
14. ГРАНИЧНА ІНТЕРПРИТАЦІЯ СПОЖИВЧОЇ РІВНОВАГИ
Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка макс.кор.-ть при даних бюдж.обмеженнях. Рівн.положення споживача досягається в точці, в якій бюдж.лінія торкається найбільш високої із всіх кривих байдужості,
т. Е – т.рівноваги споживача.
Графік
Т.рівноваги передбачає, що як тільки споживач отримає даний об’єм товарів у нього зникає бажання змінювати цей набір на інший. Заг.умова рівноваги споживача озн., що споживач розподіляє свій доход на всі товари таким чином, щоб урівняти гран.кор сть, яка припадає на одну грош.од-цю, яка витрач.на кожен товар.
Концепція рівноваги споживача
MUx/Px=MUy/Py=MU/1гр.од.дох.
Лінія “доход-споживання” проходить через всі точки рівноваги споживання, що відповідає різним рівням його доходу.
Графік
Збільшення доходу переміщує лінію бюджету. Крива “доход- споживання” показує послідовну зміну стану рівноваги споживача. Ця крива ще має назву крива рівня життя.
Лінія “ціна-споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з товарів
Крива “ціна-споживання” схожа з кривою попиту.
Графік
15. ПРАВИЛА МАКСИМІЗАЦІЇ КОРИСНОСТІ.
Максимізація кор.-сті – вибір допустимого спож.набору в рамках бюдж.обмежень.
Досягається:
- При виборі такого спож.набору, який би задовольняв бюдж.обмеження, при умові рів-сті відношень граничної корисності кожного виду товару до його ціни.
- При виборі такого спож.набору в рамках бюджету, коли віднош.граничної корисності пари товарів = відношенню їх цін.
При наявності однієї з цих умов наступає спож.рівновага.
Спож.рівновага – положення при якому споживач максимізує кор.-ть, яку отримує від придбання різних товарів в рамках бюджету,а це озн., що б.-я. Збільшення корисності від споживання одного виду товару вимагає зменшення кор ті від спож.іншого.
16. ЕКОНОМІЧНІ ТА БУХГАЛТЕРСЬКІ ВИТРАТИ; БУХ І ЕК-НИЙ ПРИБУТОК.
Витрати вир-ва- вартість всих необхідних ресурсів, які витрачаються для вир-ва певної кількості продукції
Для визначення величини витрат існує 2 підходи: бухгалтерський і ек-ий.
Бух. підхід базується на аналізі фін. стану П. Основою його є баланс П. При розрахунку бух. Витрат знаходять суму фактичних витрат на вир-во Q у грошовому виражені. Бух. Витрати є основою собівартості і можуть визначати початкову ціну продукції.
Ек. підхід базується на визначені господарських перспектив П. Тобто на величинах майбутніх доходів і затрат, з обовязковим зниженням затрат.
Поділ витрат на бух. і ек. відображається в альтернативних витратах.
Альтернативні витрати- витрати на вир-во ек. благ, які вимірюються вартістю найкращої з втричених можливостей П. при вир-ві продукту.
Основною особистістю альт. витрат є те, що саме вони примушують керівника П. приймати такі управлінські рішення по викор. ресурсів, які б пренесли найб. вигоду П
Т.як розрізняють бух. і ек. підхід до витрат, то існує і 2 концепції прибутку
Бух прибуток
PFбух=TR-C(бух явні витрати)
Ек. прибуток
PF=TR-(Cявні+Cнеявні)
Це означає, що ек. прибуток відрізняється від бух. на величину неявнмх витрат
PFек=PFбух-Cнеявні
17. КОРОТКОСТР І ДОВГОСТР ПЕРІОДИ. З-Н СПАДНОЇ ВІДДАЧІ.
Короткостроковий – одна група факторів розгл.як пост.величина, а інша змінна. В цьому періоді можл.зміна Q за рахунок зміни змінного рес-су. Обмеженням для збільшення Qявл.повне викор-ня технол.потужності обладнання, тобто фікс величиною пост.факторів вир-ва.
Довгостроковий – період, в якому всі рес-си явл.зм. Якщо ринк.ситуація і довгостроковий прогноз сприятливий для п-ва, то воно може збільшити Q за рахунок зб-ня к-ті обладнання, його заміни на більш продуктивне, створення нових цехів, вир.площ.