Сторінка
8

Ринок євровалют: причини появи та принципи функціонування

У міжнародному обороті кредит виконує функцію нагромадження та перерозподілу позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного відтворення з метою отримання максимальних прибутків. Міжнародний кредит відіграє важливу роль, а саме:

1. сприяє інтернаціоналізації виробництва та обміну;
2. сприяє зміцненню міжнародних економічних зв’язків;
3. підвищує економічну ефективність зовнішньої торгівлі, стимулює та прискорює зростання світового товаро-обороту;
4. забезпечує безперервність міжнародних розрахунків та прискорює міжнародний оборот коштів;
5. є методом регулювання платіжних балансів;
6. посилює конкуренцію між країнами, оскільки використовується як знаряддя конкурентної боротьби за ринки збуту. [3, с.242]

2.4 Сутність ринку єврооблігацій

Протягом багатьох років облігації вважалися достатньо примітивним і негнучким способом вкладення капіталу, здатним лише забезпечити поточний дохід і практично більше нічого іншого. Проте таке положення зберігалося недовго, сьогодні облігації відносяться до одного з самих конкурентоспроможних інвестиційних інструментів, що володіють потенційними можливостями забезпечення привабливої прибутковості у вигляді поточних відсотків приросту капіталу. Облігації – це довгострокові боргові цінні папери, що знаходяться у відкритому продажу; вони випускаються з різними номіналами цілим поряд інститутів-позичальників. Облігації дуже часто відносять до категорії цінних паперів з фіксованим доходом, оскільки зобов'язання по обслуговуванню боргу носять фіксований характер, тобто інвестиційна установа зобов'язала періодично виплачувати фіксований відсоток і фіксовану викупну суму після закінчення встановленого терміну.

Як і будь-який інший інвестиційний інструмент, облігації забезпечують інвестору два види доходів: значний поточний дохід та істотний приріст вкладеного капіталу. При цьому поточний дохід виникає з відсотків, одержуваних протягом терміну, встановленого умовами емісії. А дохід у вигляді приросту капіталу виникає всякий раз, коли відбувається падіння ринкової процентної ставки. Основне правило дій на ринку цінних паперів полягає в тому, що рух ринкових процентних ставок і курсів облігацій відбувається в протилежних напрямах. Ринок облігацій приводиться в рух процентними ставками. По суті справи, коливання ставок відсотка є єдиною найважливішою силою на цьому ринку. Як правило, відсотки по облігаціях виплачуються кожні шість місяців. Проте з цього правила існують виключення: в деяких випадках інтервал виплати відсотків скорочується до одного місяця, і зовсім рідко виплата здійснюється один раз в рік. Величина виплачуваного відсотка залежить від купона, що визначає розміри річного процентного доходу, який виплачуватиметься емітентом утримувачу цінних паперів. Наприклад, облігація номіналом 1000 дол. з 8%-м купоном забезпечує виплату річного відсотка у розмірі 80 дол., звичайно по 40 дол. двічі в рік. Величина суми погашення (принципал), яку часто називають номінальною вартістю випуску (par) або просто номіналом випуску, визначає величину капіталу, яка повинна бути повернений інвестору при настанні встановленого терміну погашення. Наприклад, сума погашення 1000-доларової облігації складає 1000 дол.

Ринок облігацій по своїй природі є «вуличним», або неорганізованим, оскільки випуски, що пройшли лістинг, є лише малою частиною всіх випущених в обіг облігацій. В порівнянні з ринком акцій курси на ринку облігацій звичайно більш стабільні. Беручи до уваги, що процентні ставки (і, отже, курс облігацій) можуть підвищуватися і знижуватися і останнім часом мають тенденцію до нестійкості, слід проте відзначити, що при оцінці активності коливань курсу облігацій можна говорити про його рідкісну стабільність.

Єврооблігація - це облігація, випущена для залучення засобів на євроринку. Іншими словами, це облігація, вартість якої виражена у визнаній світовою спільнотою валюті, валютою країни, що не є, де випущена дана облігація. Згідно визначенню і традиційно, єврооблігації розміщуються на європейському фінансовому ринку з центром в Лондоні. Початок ери єврооблігацій сходить до шестидесятих років. Перший випуск єврооблігацій був здійснений в 1963 році компанією “Аутостраде” (італійською дорожньою компанією) в Лондоні на суму в 15 мільйонів доларів США. Провідним менеджером випуску тоді була компанія SG Warburg. Підйом випуску єврооблігацій припав на початок восьмидесятих років, коли намітився перехід від синдикованих позик до випуску даного виду цінних паперів. [29, с.176]

Учасники процесу випуску і розміщення єврооблігацій є емітенти єврооблігацій. Даний вид позики використовують наступні суб'єкти:

1. Компанії, банки і фінансові організації;

2. Уряди і державні організації (Центральні банки і т.п.)

3. Муніципалітети.

4. Міжнародні організації (Світовий Банк, Міжнародна фінансова організація і т.д.)

Обмежень по випуску єврооблігацій корпораціями, в цілому бути не повинно. Відповідно до пропонованих змін в законодавство суспільство повинно ухвалити корпоративне рішення про випуск даного виду зобов'язань і отримати схвалення на загальному зборі акціонерів. Після цього суспільство повинне повідомити, але не реєструвати випуск, орган, уповноважений регулювати ринок цінних паперів- Національну комісію.