Сторінка
10
В Україні ж банки не дадуть кредит на декілька років навіть власним лізинговим підрозділам і під загрозою смертної страти. Щоб вирішити проблему “довгих” кредитів, лізингодавачі укладають угоди так, щоб 99% засобів виплатили в перші півтора-два роки дії договору. Решта засобів істотної ролі не грає, і лізингові компанії готові примирятися з їх отриманням протягом декількох років.
В українському законодавстві абсолютно відсутнє поняття сублізингу, явища, широко поширеного на заході. Тамошні бізнесмени настільки відвикали працювати за рахунок власних засобів, що часто практикують трьох-чотирьохсходенковий лізинг.
Фахівці Фінансово-лізингового будинку банку “Україна” пропонують ввести сублізинг і в Українську практику. Відповідно до їх пропозицій, лізингоодержувача зможе передавати отриманий об'єкт або його частини в сублізинг з дозволу лізингодавача.
В проекті змін до Закону “Про лізинг” містяться наступні положення:
* при висновку договорів сублізингу сублизингодатель може передавати сублизингополучателю тільки ті права на об'єкт лізингу або його частини, якими наділює він сам відповідно до договору лізингу;
* лізингоодержувач не має права передавати свої зобов'язання за договором лізингу перед лізингодавачем третім особам при укладенні з ними договору сублізингу. Такий лізингоодержувач самостійно несе всю передбачену договором відповідальність перед лізингодавачем.
У разі появи поняття сублізингу в законодавстві України, наші лізингові контори зможуть значно наростити обороти, придбаваючи устаткування в лізинг у найбільших західних компаній. Ті можуть дозволити і тривалі терміни виплат, і незначну маржу прибутковості.
Українські партнери, крім завоювання ринку, були б цікаві західним монстрам ще і тим, що здатні комплектувати замовлення на великі партії з десятків дрібних заявок .
ВИСНОВКИ
В XXI столітті лізинг стає гнучким і багатообіцяючим економічним важелем, здатним привернути інвестиції західних країн, сприяти підйому вітчизняного виробництва, привернути міжнародний капітал в життєво важливі галузі економіки країни, забезпечити реальну підтримку малому бізнесу, забезпечити довгостроковий і надійний дохід для комерційних банків і т.п.
Новий етап міжнародних ринкових перетворень висуває підвищені вимоги до економічної поведінки безпосередніх учасників ринку - підприємств. Оволодіння новими економічними взаємостосунками, використовування принципів маркетингу, менеджменту, логістики в повсякденній господарській практиці стає велінням часу, умовою довгострокового зростання і розвитку, заставою перетворення незначних в ринкових законах госпрозрахункових виробничих одиниць в сучасні динамічні фірми, здатні протистояти конкуренції і освоювати нові форми бізнесу.
Використовування оренди у всіх різноманіттях її форм і методів дозволяє українським підприємствам підключитися до найціннішого досвіду, накопиченого десятилітньою практикою західних фірм. Розвиток орендних відносин в українській економіці здатний пожвавити економічну кон'юнктуру, дати інвестиційний поштовх зростанню, що починається, розширити платоспроможний попит, створити зацікавленість у господарюючих суб'єктів в підйомі ділової активності.
Лізингові угоди сприяють активізації інвестицій приватного капіталу у сферу виробництва, поліпшенню фінансового стану товаровиробників, а також підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Такі умови дають змогу позитивно розвиватися народногосподарчому комплексу України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. В.Е. Новицький. Міжнародна економічна діяльність України. Підручник. – Київ, 2003.
2. Е.Ф. Авдокушин. "Международные экономические отношения: учебное пособие. – Москва: Юрист, 2001.
3. Закон України «Про лізинг». Сервер ВР України.www.rada.kiev.иа.
4. Зовнішньоекономічна діяльність. —Донецьк: КП «Регіон», 1998. — 292 с.
5. Киселев. А.П. Теория и практика современного бизнеса.-К.: Издательство ЛИБРА, 1995. - с.142-144.
6. Миргородский. Вопросы правового регулирования лизинга в Украине//Бизнес.-Документы, комментарии, консультации. Часть 1.-1998.-№ 12(271). - с.34-35.
7. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран. Москва: Издательство "Флинта", Московский психолого-социальный институт, 2000.
8. С.В. Фомішин. Международные экономические отношения на рубеже тысячелетий: Учебное пособие – Херсон: Олди-плюс, 2002.-560с.
9. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка. Тернопіль "Економічна думка", 2002.
10. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник для магістрантів з міжнародної економіки і державної служби. — Тернопіль: Екон. думка, 2001. — 504 с.
11. Центр навчальної літератури. Видавництво "АртЕк". – Київ, 2002.
12. Экономическая энциклопедия / Науч.-ред. Совет изд-ва «Экономика»; Ин-т экон. РАН. — М.: ОАО «Издательство экономика», 1999. — 1055 с.
13. Кожемяков А.“Лизинг в Центральной и Восточной Европе”, // Финансовый бизнес, - М, № 7, 1996.
14. Козлов Д. “Лизинг: новые горизонты предпринимательства”, // Экономика и жизнь, №29, июнь, 1997.
15. Масленченков Ю. “Краткая характеристика законодательной базы лизинга и основных его субъектов”, //Финансист- М, №9, 1998.
Завантажити реферат