Сторінка
5

Сутність лізингу, світова практика застосування. Лізинг в Україні

Рис.1. Порівняння на базі чистої поточної вартості

Як бачимо, на проміжку АБ якнайменші витрати будуть при покупці устаткування за готівку гроші; на проміжку БВ вигідніше купити устаткування з використанням позики, а на проміжку ВГ розумніше вдатися до фінансування за допомогою лізингу.

РОЗДІЛ 2.

СВІТОВА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ЛІЗИНГУ

2.1. Роль лізингових операцій в економіці країн Європи

За даними асоціації європейських лізингових компаній Leaseurope загальний об'єм лізингових операцій в 25 країнах - членах асоціації в 1994 році склав 85,3 млрд. ЕКЮ (ці цифри поки що не підтверджені офіційною статистикою). Цей рік став першим після трьохлітнього періоду безперервного падіння роком пожвавлення на ринку лізингових послуг. З 95, 2 млрд. ЕКЮ в 1990 році до 1993 року об'єми операцій скоротилися майже на 16 %.

В 1994 році промислове виробництво в 12 країнах ЄС виросло на 5,2 %. Тому підвищення економічної активності негайно ж викликало і 7-процентне зростання об'єму лізингових операцій.

Переважна частина лізингових операцій в країнах - членах Leaseurope складають операції з рухомим майном. Проте статистика за останні 9 років показує, що має місце слаба, але цілком виразна тенденція до збільшення частки лізингу нерухомого майна. Цікаво, що ця тенденція зберігається і в період економічного підйому, і в період спаду: в 1986 році частка рухомого майна в загальному об'ємі лізингових операцій складала 87 %, а в 1990 році - 83,1 %, в 1994 році - 81,3 %. Не дивлячись на значний об'єм лізингових операцій в цілому по країнах Leaseurope, показники окремих країн можуть відрізнятися буквально на порядок. Примітно, що якого-небудь зв'язку між наявністю спеціального законодавства про лізинг і об'ємом операцій не існує. Наприклад, в Німеччині, де лізингова діяльність регулюється спеціальним законодавством, питома вага лізингу в загальному об'ємі інвестицій знаходилася на середньому рівні - 15,8 % в 1994 році. Правда, в абсолютному виразі Германія є загальноєвропейським лідером за об'ємом лізингових операцій: минулого року об'їм лізингу рухомого майна склав 19,2 млрд. ЕКЮ, а нерухомого 5,7 млрд. ЕКЮ. Франція і Португалія, що має присвячені лізингу закони, демонструють відносно скромні показники об'ємів лізингових операцій - 8,9 млрд. ЕКЮ і 1,1 млрд. ЕКЮ відповідно. В той же час шведський уряд, зіткнувшись з трьохлітнім падінням об'ємів лізингу (з 2,7 млрд. ЕКЮ в 1992 році до 1,8 млрд. ЕКЮ в 1994 році), прийнявся активно розробляти лізингове законодавство.

Лідером по питомій вазі лізингу в загальнонаціональних інвестиціях є дві основні держави - Ірландія (46 %) і Англія (35,8 %). При цьому номінальна сума лізингових операцій в Англії майже не поступається німецькій - 18,853 млрд. ЕКЮ. В Ірландії цей показник несумірно менше - 1,05 млрд. ЕКЮ. До третьої групи можна віднести країни Східної Європи, де із очевидних причин лізингові операції тільки-тільки почали розвиватися. Їх абсолютні об'єми і питомі частки украй низькі, але в наявності очевидна тенденція до зростання. Єдиним виключенням є Чехія, в якій минулого року об'їм лізингових операцій досяг 817 млн. ЕКЮ, що більш ніж, скажімо, в Норвегії або Греції. А по показниках питомої ваги Чехія вийшла на четверте місце серед всіх країн Leaseurope. Очевидно, так широке в порівнянні з рештою були соцстранами розповсюдження лізингу в Чехії пов'язано з тим, що в її економіці домінуюче положення займає приватний сектор.

2.2. Особливості лізингу в окремих країнах

а) Великобританія

У Великобританії лізинг отримав значний розвиток тільки після 1970 року, тобто після введення податкових пільг. Компанії могли віднімати 100 % інвестицій з оподаткованого прибутку в року, в якому вони проводилися. Ці пільги були істотні тільки для підприємств з великою прибутковістю, але побічно вони були доступні і орендарям. Компанія могла скористатися податковими пільгами тільки в кінці звітного року. Тому, якщо вона проводила інвестиції на початку року, то їй доводилося чекати якийсь час до отримання вигод від цих пільг. Але якщо вона продавала устаткування лізингової компанії і потім брала його в оренду (за умови, що у лізингової компанії кінець фінансового року наступав раніше), то непрямі вигоди були отримані швидше. Тому лізингові компанії відкривають філіали з різними кінцями фінансового року. Податкова інвестиційна пільга безвідплатна, вона повертається назад через податки на орендні платежі, але проте вона надає безпроцентну позику, рівну 52 % вартості майна, що відображалося і на вартості лізингу для орендаря.

В 1984 році уряд оголосив, що корпоративний податок понизить з 52 % до 35 % до квітня 1986 року, а 100-процентна пільга першого року буде замінена 25-процентною регресивною (writing down) пільгою (25 % - в перший рік, 25 % від залишку - в другий рік і т. д.). Зміни відбувалися поступово. Це добре видно з наступної таблиці:

Таблиця 1

Оскільки корпоративний податок скорочувався поступово, то зміни не відразу позначалися на розвитку лізингу. Частина податкових пільг збереглася. Це дуже вигідно для лізингу в області електронної промисловості. Так, протягом 1 року орендні платежі не оподатковуються.

В майбутньому об'їм лізингу буде залежати від того, яким буде об'єм інвестицій, скільки буде компаній з низьким рівнем доходів, і як багато компаній вирішать продовжувати використовувати лізинг для фінансування своїх інвестицій.

б) Франція

Лізинг тут отримав велике розповсюдження, особливо його вигляд під назвою “креди-бай”. В квітні 1967 року була створена перша французька компанія “Локафранс”. В даний час у Франції розвивається лізинг літаків і вертольотів, судів і барж, підйомно-транспортного устаткування, контейнерів, обчислювальної техніки, медичного устаткування, поліграфічного, крупного промислового устаткування.