Сторінка
2
У вересні 2000 р. порівняно із серпнем обсяги виробництва продукції зменшились на 0,5 %, а порівняно з вереснем 1999 р. -збільшились на 9,2 % (рис. 2.3).
Збільшили обсяги виробництва продукції у вересні 2000 р. порівняно із серпнем 45,1 % підприємств, зменшили - 40,9 %, зовсім не працювали 14,0 % підприємств.
У вересні 2000 р. порівняно із серпнем обсяги виробництва продукції зменшились у таких галузях, як електроенергетика (на 1,3 %), чорна металургія (на 5,1 %), хімічна та нафтохімічна (на 6,2 %), де зосереджено близько половини загальнопромислового виробництва, а також у промисловості будівельних матеріалів (на 5,7%) та легкій (на 6,0 %).
Рис. 2.3. Зміни обсягів промислового виробництва (наростаючим підсумком у відсотках до відповідного періоду попереднього року)
За дев’ять місяців 2000 р. у більшості галузей промисловості обсяги виробництва перевищили цей показник за 1999 р.
У харчовій промисловості у вересні 2000 р. порівняно з вереснем 1999 р. обсяги виробництва продукції збільшились на 6,3% (середньомісячний приріст за січень-серпень 2000 р. становив 31,0%), що дещо уповільнило темпи приросту продукції (за січень-вересень - на 26,8%). Перевищено обсяги виробництва 1999 р. майже в усіх галузях харчової промисловості, найбільше - в олійно-жировій (на 76,1 %), плодоовочевій (на 53,6%), тютюново-махорковій (на 52,2%), кондитерській (на 41,8%) та пивоварній (на 34,6 %). Істотно збільшились обсяги виробництва продукції у м’ясній (на 11,0 %), маслосироробній і молочній (на 20,9 %) галузях промисловості, питома вага яких у харчовій га-лузі становить близько третини.
У легкій промисловості протягом січня-вересня 2000 р. спостерігались високі темпи збільшення обсягів виробленої продукції порівняно з 1999 р. За цей період обсяги виробництва в галузі збільшились на 38,7 %. Темпи приросту обсягів виробництва продукції в текстильній галузі промисловості збільшились понад 50%, у швейній — на 39,0%, у шкіряній, хутряній та взуттєвій — на 29,3%.
Тривало нарощування обсягів випуску продукції на підприємствах деревообробної та целюлозно-паперової галузей промисловості. Темпи приросту випуску продукції у вересні 2000 р. порівняно з вереснем 1999 р. становили 30,7 %, за січень-вересень 2000р. — 35,7%. У деревообробній галузі обсяги виробництва продукції збільшились на 35,5%, у целюлозно-паперовій — на 34,3%.
У чорній металургії у вересні 2000 р. порівняно з вереснем 1999 р. обсяги випуску продукції збільшились на 17,7%, за січень-вересень 2000 р. — на 19,6%.
Позитивна тенденція до збільшення обсягів виробництва спостерігалась у машинобудуванні та металообробній промисловості. У вересні 2000 р. темпи приросту виробництва порівняно із серпнем збільшились на 2,2 %, порівняно з вереснем 1999 р. — на 8,8%, за січень-вересень 2000 р. вони становили 11,5%. Збільшились обсяги виробництва продукції в машинобудуванні: енергетичному (на 13,9%), металургійному (16,1%); в автомобільній (71,9 %), електротехнічній (41 %), верстатобудівній та інструментальній (15 %) галузях промисловості. Поряд із цим в окремих галузях машинобудування обсяги випуску продукції зменшились: у гірничошахтній та гірничорудній (на 16,6%), залізничній (10,4%), хімічній і нафтовій (7,3%), тракторній та сільськогосподарській (на 1,9%).
У хімічній та нафтохімічній галузях промисловості обсяги виробництва за вересень 2000 р. порівняно з вереснем 1999 р. збільшились на 5,5 %, за дев'ять місяців 2000 р. — на 5,2 %. Збільшились обсяги випуску продукції у січні-вересні 2000 р. у хімічній промисловості (на 9,6 %). Однак у нафтохімічній промисловості обсяги виробництва продукції у 2000 р. порівняно з 1999 р. зменшились: у вересні 2000 р. порівняно з вереснем 1999 р. — на 16,4 %, за дев'ять місяців 2000 р. — на 14,3 %.
У паливній промисловості обсяги виробництва продукції у 2000 р. так само зменшились (у І кварталі 2000 р. спад становив 14,8%, у III — 1,9%, за 9 місяців — 8,6%). Таке становище в галузі продовжує визначати негативна діяльність підприємств нафтопереробної промисловості, де обсяги виробництва за дев'ять місяців 2000 р. зменшились на 37,8 %.
З початку 2000 р. обсяги виробництва продукції збільшились у промисловості 24 регіонів, тоді як у січні-вересні 1999 р. таких регіонів було 17.
Розглянуті тенденції збігаються з бажаною схемою реструктуризації промисловості, що передбачає підвищення ролі секторів, орієнтованих на кінцевого споживача, при одночасному зменшенні частки важкої промисловості. Підприємства харчової та легкої промисловості, що орієнтуються на кінцевого споживача, застосовують недорогі програми реструктуризації і підтримують високий рівень надходжень у грошовій формі.
Список використаної літератури
1. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. — М.: Экономика, 1989.
2. Баззел Р., Кокс Д., Браун Р. Информация и риск в маркетинге: Пер. с англ. — М.: Финстатинформ, 1993.
3. Бобровников Г. Н., Клебанов А. И. Комплексное прогнозирование создания новой техники. — М.: Экономика, 1989.
4. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом: Пер. с англ. — М.: Экономика, 1991.
5. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Шдруч. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.
6. Гаркавенко С. С. Маркетинг: Шдруч. для вузів. — К.: Лібра, 1998.
7. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 1994.
8. Державна система стандартизації. — К.: Держстандарт України, 1994.
9. Долинская М. Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: Изд-во стандартов, 1991.
10. Евдокимов Ф. И., Гавва В. М. Азбука маркетинга: Учеб. пособие. — 3-е изд., перераб. и доп. — Днепропетровск: Сталкер, 1998.
11. Жариков В. Д. Прогнозирование потребности в оборудовании. — М.: Экономика, 1986.
12. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. — К.: Вид-во КНЕУ, 1997.
13. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг: Навч. посіб. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.