Сторінка
1
Протягом останніх десятиріч у багатьох країнах світу промисловий ринок розширюється. Наприклад, у США ринок підприємств складається з 13 млн організацій, які щорічно купують товари та послуги на трильйони доларів.
Будь-який товарний ринок є елементом внутрішнього ринку країни. За характером споживання придбаних товарів ринок поділяється на промисловий і споживчий. За призначенням об'єктів ринкових відносин у сучасному розвиненому товарному господарстві налічується понад 20 видів ринків, зокрема, засобів виробництва, технологій і науково-технічних досягнень, інформації; споживчих товарів; землі; капіталів, валюти і цінних паперів; робочої сили та ін. Усі вони мають певну специфіку, особливості реалізації товарів, проте органічно взаємопов'язані.
Промисловий ринок охоплює систему ринків. Основними з них є такі:
• засобів виробництва;
• технологій;
• науково-технічної продукції;
• інтелектуальної власності;
• інформаційного продукту;
• промислових послуг;
• патентів та ліцензій.
Ринок засобів виробництва — це сукупність економічних відносин між виробниками і споживачами ТВП у сфері обігу.
Основними організаційними формами ринку засобів виробництва є товарні біржі, торговельно-посередницькі фірми, комерційні центри, лізингові компанії, аукціони, ярмарки, страхові фонди. Різновиди бірж в Україні наведено в табл. 2.2.
Найвищі темпи розвитку мають товарні і товарно-сировинні біржі, кількість яких у 1999 р. порівняно з 1998 р. збільшилася на 31,5 %.
На товарній біржі відбувається постійна, організована за певними правилами широкомасштабна оптова торгівля за зразками, стандартами і пробами. З цією метою визначаються середні норми якості товарів. Потреба у товарних біржах зумовилась розширенням торгівлі окремих товарів, насамперед сировини і сільськогосподарської продукції.
Реалізація товарів на біржі має певні особливості:
• відсутні наявні товари і гроші;
• угоди укладаються на однорідні масові товари (бавовну, цукор, зерно, метал, нафту та ін.).
За зразками групуються партії товарів з однорідними, рівноцінними властивостями. Угоди укладаються, як правило, на певний строк: продавець зобов’язується поставити покупцеві товар у певний строк за узгодженою ціною. На товарній біржі найпоширеніший шестимісячний строк. Наприклад, бавовну купують, як правило, у липні, а поставляють у грудні того самого року.
У класичному розумінні товарна біржа - це об’єднання торговців чи біржових посередників, які спільно сплачують витрати з організації торгів, встановлюють правила торгівлі, визначають санкції за їх порушення.
Мета біржової торгівлі - якнайшвидше купити або продати товар, прискорити обіг та зменшити його витрати. Товарні біржі - важлива посередницька ланка в ринковій економіці. Члени біржі мають свій зиск від участі в торгах. А брокери отримують комісійний процент за посередницькі послуги, виконуючи доручення своїх клієнтів.
Товарна біржа відіграє також роль особливого ціноутворюючого механізму. Збираючи широке коло покупців і продавців певного товару в певному місці і в певний час, вона створює сприятливі умови для цінової конкуренції. Наслідком її є встановлення об’єктивних ринкових цін (цін котирування), які не залежать від окремих продавців та покупців і водночас ураховують результати всіх угод, укладених на біржі. З розвитком інформатики, застосуванням комп'ютерів товарна і фондова біржі розширюються за кількістю покупців і продавців. В результаті створюється висококонцентрований ринок. За таких умов ціни справді відбивають поточний попит і пропозицію. Водночас на товарній біржі коливання цін, по суті, непередбачене.
У світовій практиці нагромаджено досвід створення так званих розумних бірж. Об'єктами угод на таких біржах є ноу-хау, тобто науково-технічні, технологічні та інші нововведення.
Як зазначалося, на товарних біржах, як правило, реалізуються однорідні товари. Товари з різнорідними характеристиками на товарній біржі не реалізуються (виключається необхідна для біржі концентрація попиту і пропозиції в часі та просторі). Для таких товарів широко використовуються торгівля на замовлення або вільна торгівля.
До ринку засобів виробництва належить також ринок робіт і послуг виробничого призначення, який охоплює будівельні та будівельно-монтажні роботи, транспорт виробничого призначення, об'єкти виробничої інфраструктури.
Наприклад, у 1999 р. промисловий ринок України охоплював 37710 промислових підприємств, у тому числі 27103 малих (табл. 2.3) [36, с. 112-113, 116, 325,328].
Першість за кількістю підприємств у 1999 р. належала машинобудуванню та металообробці (11342 підприємств), тоді як найбільшу частку продукції у промисловому виробництві мала чорна металургія (23,8%).
Розширення масштабів промислового ринку і його значення відбиває реальні зміни в економіці, пов'язані зі збільшенням обсягів промислових послуг і розвитком таких видів економічних відносин, як інформаційний ринок, консалтинг, ринок цінних паперів, торгівля, ринок патентів та ноу-хау поряд із розвитком традиційного ринку суто промислового виробництва.
Обсяги виробництва промислової продукції за 1994-2000 pp. були такі [37, с 107]:
1994 p. - 13098 млн грн;
1995 p. - 58824 млн грн;
1996 р. - 73321 млн грн;
1997 р. - 73481 млн грн;
1998 р. - 101900 млн грн;
1999 р. - 101700 млн грн; січень-вересень 2000 р. — 102865,3 млн грн.
Згідно з офіційною статистикою, у 1998 р. обсяги промислового виробництва зменшились на 1,5 %, але були дещо меншими порівняно з 1997 р., коли вони зменшилися на 1,8%. Найбільший спад спостерігався в чорній металургії, машинобудуванні та паливній промисловості, тоді як у кольоровій металургії, легкій про-мисловості, галузях деревообробки та будівельних матеріалів спостерігалося зростання виробництва (табл. 2.4).
Починаючи з 1999 р. ситуація дещо змінилася, зокрема спад виробництва спостерігався лише в галузі будівельних матеріалів, електроенергетиці, паливній, хімічній і нафтохімічній галузях промисловості. За дев’ять місяців 2000 р. порівняно з аналогічним періодом 1999 р. обсяги промислового виробництва збільшились на 11,6 % (у січні–вересні 1999 р. - на 2,3 %). Значно збільшились обсяги виробництва продукції в металургії, легкій, харчовій, деревообробній і целюлозно-паперовій галузях промисловості, машинобудуванні та металообробці.