Сторінка
2
У разі застосування розглянутого підходу загальні витрати виробництва можна зменшити на 30~50 %, запаси і обсяг незавершеного виробництва — на 50-100 %, а також позбутися потреб у складських приміщеннях та виробничих площах, оптимізувати швидкість виконання обслуговуючим персоналом своїх функцій тощо.
Нині такий підхід застосовують на багатьох провідних підприємствах світу: "Campbell" (харчова промисловість), "Vomer Lambert" (фармацевтика), "Motorola", "Intel" (напівпровідники), "Harley Devidson" (виробництво мотоциклів). Зокрема, на останньому з перелічених підприємств застосування цього підходу уможливило вивільнення 22 млн дол. обігових коштів, що були
заморожені в запасах лише одного підприємства. Однією з перших у світі підхід "точно в час" започаткувала фірма "Mazda" в 1979 р.
Закупівельні центри і види здійснення закупівлі промислових товарів
Закупівельні центри — це тимчасові утворення, які припиняють існування після здійснення закупівлі (після цього управління повторними закупівлями покладається на відділ постачання). Закупівельні центри створюються на підприємствах з метою прийняття рішень про закупівлю та організації управління її етапами. Чисельність штату і кваліфікація спеціалістів залежать від складності та важливості управлінського рішення про закупівлю. До складу працівників закупівельного центру можуть входити:
• користувачі, тобто ті, хто використовуватиме товар;
• спеціалісти, які контролюють поточну інформацію і залучають у разі потреби додаткових експертів;
• спеціалісти, які розроблюють специфікації, контролюють якість, виконують дослідження;
• спеціалісти з маркетингу та постачання, які вивчають споживачів та постачальників і укладають угоди;
• особи, які приймають рішення про закупівлю.
Існує три основних види закупівлі промислових товарів: звичайна повторна; змінена повторна і нова. Кожний з цих видів має певні особливості (рис. 4.2).
Найпростішим для покупця є прийняття рішення про звичайну повторну закупівлю, а найскладнішим — про нову. Прийняття рішення про нову покупку передбачає визначення переліку товарів, які необхідно закупити; постачальників; граничних цін; умов оплати; обсягу замовлення; термінів постачання тощо. Звичайно, на прийняття кожного рішення впливають різні учасники цього процесу.
Значна частина покупців на ринку підприємств намагається здійснити комплексну закупівлю у одного продавця замість купівлі окремих компонентів у різних продавців і поєднання їх у систему власними силами. Продавці намагаються використовувати
комплексні продажі як маркетинговий інструмент, зберігаючи свою клієнтуру.
Покупці ТВП здебільшого використовують прямі закупки, тобто у виробників, особливо коли йдеться про технічно складні й дорогі вироби.
Часто покупці ТВП роблять також зустрічні закупки, обираючи постачальників, які водночас є їхніми покупцями.
Останнім часом покупці ТВП дедалі частіше використовують лізинг (оренда з поступовим викупом обладнання) замість того, щоб одразу замінити його на купівлю. При цьому обладнання може бути найрізноманітнішим - від офісних копіювальних апа-ратів до бурових установок. Цей вид закупівель надає орендаторам суттєві переваги, тому розглянемо його докладніше.
Лізингові угоди укладались вже сотні років тому, але термін “лізинг” як економічна категорія і правове поняття з’явився у XIX ст., коли телефонна компанія “Bell” прийняла рішення пере-дати в оренду партію своїх телефонних апаратів, а не продати їх.
Лізинг - одна з форм оренди, пов’язана з передаванням у користування лізингоодержувача машин, устаткування, транспорт-них та інших матеріальних засобів виробництва.
У практиці використовується багато видів лізингу (рис. 4.3) [21, с 34-35].
Застосування лізингу пов’язане з “делегуванням” функцій власності - відокремленням права володіння майном від права його використання. За цих умов право власності на майно зберігається за орендодавцем, а орендатор користується технічними засобами певний час, сплачуючи за це лізингодавцю відповідні кошти.
На відміну від короткострокового "прокату" технічних засобів без права викупу — до одного року (рейтингу) лізингова угода укладається на триваліший строк — від одного до 10-15 років.
Лізинговими операціями можуть займатися практично будь-які юридичні і фізичні особи, які мають кошти для інвестування. Але, звичайно, такі операції здійснюють спеціалізовані посередники — лізингові компанії. Досить часто вони є дочірніми компаніями комерційних банків. Останні використовують як власні, так і залучені кошти, купують механізми та обладнання у промислових, будівельних, транспортних та інших компаній і здають їх в оренду (схеми лізингових операцій за формами фінансування показано в дод. 3-5).
Суб'єктами лізингових угод на відміну від звичайної оренди є, як правило, три сторони: підприємство, що виробляє обладнання, орендодавець (лізингові компанії) і орендатор (підприємство, організація).
Об'єктами лізингу є різноманітні види техніки, переважно механізми і устаткування, яким властиве швидке моральне старіння, а також обладнання, призначене задовольнити масові потреби.
Лізинг — відносно нова форма підприємницької діяльності, пов'язана з фінансуванням капіталовкладень в умовах якісного ускладнення ринкових зв'язків. Лізингові операції доповнюють традиційне середньо- і довгострокове банківське кредитування, яке не завжди може забезпечити оптимальне узгодження інтересів усіх суб'єктів інвестиційного процесу, і передусім підприємств-виробників.
Особливо привабливі лізингові відносини для дрібних і середніх фірм, оскільки вони мають змогу оперативно модернізувати виробництво й спрямувати зекономлені фінансові кошти на інші потреби.
Лізинг дає змогу задовольнити значні потреби в інвестиціях без одночасних значних капіталовкладень, оскільки купівля устаткування на умовах довгострокової оренди зводить фінансові витрати до їх розподілу на кілька років (3—7 років для рухомого майна і 15-20 років — для нерухомого) орендним виплатам. Розміри цих виплат відносяться на собівартість продукції і безпосередньо не позначаються на розмірах інвестиційних фондів, тобто на коштах, які можуть використовуватися на нові науково-технічні розробки тощо.
Завантажити реферат