Сторінка
1
Державна митна служба України (ДМСУ) створена у 1996 році указом президента на базі ліквідованого Державного митного комітету України, який функціонував з 1991 року.
Структура ДМСТ включає центральний апарат, який здійснює загальне керівництво, 51 митницю (з них 9 регіональних і 5 прямого підпорядкування), майже двісті митних постів, а також спеціалізовані митні установи та організації.
Основними завданнями ДМСУ є:
• захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;
• контроль за дотриманням вимог митного законодавства України;
• використання засобів митного регулювання торгово-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки і створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;
• удосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
• здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів України і дотримання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків інтересів держави на зовнішньому ринку;
• створення сприятливих умов для прискорення товарообороту та збільшення пасажиропотоку через митний кордон України;
• боротьба з контрабандою, здійснення заходів щодо запобігання порушенням митних правил.
Згідно з поставленими завданнями ДМСУ виконує функції, що стосуються просування товарів:
• здійснює митно-тарифне і нетарифне регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України;
• вносить у державний бюджет мито й інші кошти від діяльності митних органів;
• створює, реорганізовує та ліквідовує митниці, спеціалізовані організації;
• організовує реконструкцію і будівництво пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення;
• інформує суб'єктів ЗЕД і громадян про митне законодавство України, законодавчі акти;
• веде митну статистику;
• забезпечує реалізацію заходів щодо захисту прав споживачів товарів, які імпортуються в Україну;
• захищає товарний ринок України від контрабанди.
Митниця і пункт пропуску через державний кордон України
Митниця є державним органом, який входить у єдину систему Державної митної служби України (ДМСУ) і забезпечує контроль за переміщенням через митний кордон України товарів та інших предметів, транспортних засобів, грошей і валютних цінностей, а також здійснює митне регулювання і справляння мита, митних зборів та ін.
Митниця — це юридична особа, але її структуру, штатний розклад, фонд оплати праці, посадові оклади керівникам і персоналу митниці затверджує ДМСУ.
Залежно від підпорядкованості митниці України поділяються на:
• регіональні митниці;
• митниці прямого підпорядкування;
• митниці.
Регіональна митниця здійснює комплексний контроль за дотриманням митного законодавства, забезпечує керівництво і координацію роботи митниць та організацій ДМСУ у своїй зоні діяльності.
Митниця прямого підпорядкування підзвітна безпосередньо ДМСУ, наприклад, Бориспільська і Севастопольська митниці.
Митниця підпорядковується регіональній митниці відповідно до загальних зон її діяльності.
Залежно від розташування на території України митниці поділяють на прикордонні та внутрішні.
Митний пост є структурним підрозділом митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль і митне оформлення товарів та інших предметів. Митні пости створюються ДМСУ за поданням регіональних митниць.
Пункт пропуску — це територія прикордонної залізничної, автомобільної станції, порту чи аеропорту з комплексом споруд, будівель та інженерно-технічних засобів, де здійснюються різні види контролю з метою пропуску через митний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Пункти пропуску класифікують за різними ознаками:
• за видами транспортного сполучення — залізничні, автомобільні, морські, річкові, поромні, повітряні, пішохідні;
• за характером транспортних перевезень — пасажирські, вантажні, вантажопасажирські;
• залежно від категорій поїздок — міжнародні, міждержавні, місцеві;
• за режимом функціонування — постійні, тимчасові, цілодобові, з роботою в обумовлені години.
Пункт пропуску має кілька зон, в яких працюють різні контрольні служби. Вони здійснюють такі види контролю: прикордонний, митний, контроль за рухом автотранспортних засобів, контроль у цілях безпеки цивільної авіації, санітарно-карантинний, ветеринарний, фітосанітарнии, екологічний, контроль за вивезенням з України культурних цінностей та ін.
У зонах прикордонного і митного контролю прикордонні війська разом з митними органами встановлюють режимні правила. Вони є обов'язковими для виконання громадянами і посадовими особами всіх контрольних служб. Загальна координація роботи в пунктах пропуску покладена на прикордонні війська.
У пунктах пропуску заборонено розміщувати будівлі, споруди та інші об'єкти, які не стосуються здійснення контролю, особливо в зонах прикордонного і митного контролю. Розміщення підприємств сфери обслуговування громадян здійснюється після узгодження з прикордонними військами і митними органами.
Об'єкти інших контрольних служб (ветеринарної, фітосанітарної та ін.) розміщуються за межами зон прикордонного і митного контролю.
Підприємства-декларанти
Діючим законодавством встановлено, що вантажі переміщуються через митний кордон України під митним контролем і підлягають обов'язковому декларуванню митному органу, який проводить митний контроль і оформлення таких вантажів.
Декларування — це подання в установленій формі точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, а також даних, необхідних для митного оформлення і митного контролю. Уніфікованим документом, який містить необхідні дані про товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України в рамках експортно-імпортних операцій, є вантажна митна декларація (ВМД).
ВМД — документ, який містить відомості про переміщення через митний кордон України товарів або майна, про відправника, одержувача і декларанта, вантаж, мету, спосіб і порядок переміщення вантажу через кордон, умови поставки, способи розрахунків та інші відомості, необхідні для митного оформлення і стягнення мита.
Декларувати товари та інші предмети і подавати їх митним органам для оформлення мають право:
• власник товарів;
• підприємство, що здійснює декларування на підставі договору (підприємство-декларант).
Інші реферати на тему «Маркетинг, товарознавство»:
Сутність, функції і типи каналів розподілу товарів виробничого призначення
Суть, структура і основні об'єкти маркетингових досліджень
Види, форми та специфіка життєвого циклу товару
Сутність контролю маркетингової діяльності фірми
Управління маркетинговими дослідженнями та оцінкою ринкових можливостей підприємства