Сторінка
1

Селище Ділятин

Селище Ділятин як прикарпатське місто відоме з 1578 р.

Ділятинський лісокомбінат — велике сучасне підприємство І високим рівнем автоматизації всіх виробничих процесії. Кухонний набір «Арніка», який випускає меб­левий цех лісокомбінату, удостоєний Знака якості. За ус­піхи в соціалістичному змаганні багато лісорубів і де­ревообробників нагороджено орденами і медалями, а лісоруб Д. M. Гоголь удостоєний звання Героя Соціа­лістичної Праці.

У важких умовах жили робітники-лісоруби в минуло­му, працюючи на капіталістів.

Нині лісоруби і деревообробники живуть в благоустроєних приміщеннях, біля лісокомбінату виріс куль­турно-побутовий комплекс з магазином, кафе, гурто­житком, спортзалом. На лісокомбінаті іде будівництво нового меблевого цеху, інженерного корпусу, 35-квар-тирного житлового будинку. На замовлення Оргкомітету Олімпіади-80 колектив лісокомбінату виготовив шафи, гардероби, вішалки.

Серед робітників лісокомбінату широкої популярності набув обласний конкурс професійної майстерності лісо­рубів на приз імені Героя Соціалістичної Праці Д. М. Го­голя, який відбувається щорічно.

За досягнення високих показників у використанні міс­цевих лісових ресурсів і дострокове виконання десятої п'ятирічки кращі працівники лісокомбінату удостоєні високих нагород Батьківщини. Орденом Дружби народів нагороджений водій автомобіля І. М. Яворський, орденом «Знак Пошани» — секретар парткому В. I. Карпен­ко, орденом Трудової Слави II ступеня — вальщик лісу В. M. Ткачук, орденом Трудової Слави III ступеня — фанерувальниця Г. М. Губарчук, майстер О. С. Струць, верстатниця Г. М. Шеверах, водій автомобіля М. В. Полі­щук. Це вони та їх товариші вписують в історію лісо­комбінату нові славні сторінки.

Одна із таких сторінок припадає на 1959 p., коли на базі лісгоспу, лісопромкомбінату і Майданського ліс­ництва був створений лісокомбінат з цехами: меблевим, столярним, деревообробним, переробки продуктів по­бічного користування лісом. Нині до складу лісокомбі­нату входить 8 лісництв і 2 лісопункти, на яких працює понад 2200 чоловік. Лісокомбінату належить понад 42000 гектарів лісу. Лісоводи поліпшують склад насад­жень цінними породами: модриною, Ільмою, горіхом чорним, дубом червоним, дугласією. Комбінат заготовляє ягоди, гриби, березовий сік, лікарські рослини.

На території лісокомбінату робітники створили пре­красний куточок відпочинку, де росте багато рідкісних порід дерев. А в музеї природи, створеному на підпри­ємстві за активною участю лісоруба П. О. Костика, увагу відвідувачів привертають широко представлена фауна і флора: чучела карпатського оленя, лисиці, вовка, зай­ця, козулі, дикого кабана, багатьох птахів, а також гер­барії трав і квітів, зразки порід дерев. Ознайомившись з експозицією музею, двічі Герой Радянського Союзу льотчик-космонавт СРСР П. І. Климук зробив такий запис у книзі відгуків: «Те, що ми побачили у Вашому музеї природи,— радувало кожного з нас. Дякуємо за те, що ви бережливо і прекрасно ставитесь до того, що нам подарувала планета Земля».

За велику роботу по створенню музею Указом Пре­зидії Верховної Ради УРСР від 7 грудня 1978 р. П. О. Ко-стику присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості УРСР.

В Ділятині є пам'ятники В. І. Леніну, радянським вої­нам, які полягли в боях з фашистськими загарбниками, обеліск партійним і радянським активістам, які загинули від рук українських буржуазних націоналістів, пам'ятни­ки Т. Г. Шевченку, І. Я. Франку.

В будинку, де в 1906—1912 pp. жив письменник Марко Черемшина, створено музей.

Не доїжджаючи до центру селища, звертаємо ліворуч і через міст на річці Прут потрапляємо в село Заріччя.

Праворуч від автомагістралі Ділятин—Яблунів розташована восьмирічна школа, де в роки Великої Вітчизняної війни містився радянський військовий госпіталь. Поруч братська могила радянських воїнів-визволителів. Тут покошений також син братнього башкирського народу, Герой Радянського Союзу Василь Горшков.

Вшанувавши пам'ять бійців хвилиною мовчання, вирушаємо на протилежну околицю села. В районі Заріччя АКТИВНО діяли партизани-ковпаківці. Багато зарічанців допомагали партизанам. Якщо зустрінетесь з партизан­ським провідником І. Ю. Бойченюком, який проживає неподалік магазину на околиці села, то ваша екскурсія буде більш цікавою і змістовною.

На світанні 4 серпня 1943 р. між Заріччям і селом Білими Ославами, під горою Рахів, в урочищі Ділок, від­бувся запеклий бій між ударною групою партизанського з’єднання на чолі з комісаром С. В. Руднєвим і гірсько­стрілецькими частинами гітлерівців, що прибули сюди з Коломиї. Смертю хоробрих в цьому бою загинули комісар С. В. Руднєв і 73 його бойові побратими. І все ж партизанини кількома групами вийшли з оточення, і з'єд­навшись, змову громили ворога.

Ліворуч від шосе розташований парк Партизанської слави. Тут завжди багато туристів, що приїздять сюди на екскурсію.

Поодорож по Надвірнянщині — цікавий і захоплюючий відпочинок, під час якого можна багато дізнатися і побачити.

Історія Надвірної сягає в глиб віків. Під час мандрівки ви дізнаєтесь, як під ударами народних месників впав Пнівський замок в околицях міста. Вперше цю фортецю в 1621 р. захопили опришки на чолі з Гринем Кардашем, вдруге — повстанці Семена Височана під час визвольної війни українського народу у 1648—1654 pp. Активно діяли в цих краях загони опришків під проводом леген­дарного Олекси Довбуша.