Сторінка
2

Історія села Велика Кам’янка

Велика Кам’янка на Коломийщині належить до числа великих сіл кількість дворів – 704, населення – 2315 чоловік (дані – 1998 р.).

Найтиповіші прізвища: Бойчук, Макарчук, Іванишин, Масюк, Дячук. Переважають українці, є поляки і росіяни. Більшість населення сповідує християнство. Домінуюче місце в селі займає греко-католицька церква.

Найдавніші згадки про храми села відносяться до 1794 року, коли в селі була збудована церква св. Михаїла.

Під тиском нової влади в 1948 році було прийнято православ’я. На даний момент у селі є діюча церква Української Автокефальної православної церкви. Вірні греко-католицької церкви збудували свою каплицю, будується церква.

В роки другої світової війни 350 жителів села брали участь у бойових діях, з них 9 брали участь у штурмі Берліна – Врубель Д., Демчук Р., Дячук Д., Кендзьор І., Лесюк Г., Макарчук В., Чорнійчук В., Семчук Г., Середюк Ю. 122 жителі села загинули у боях. Разом з тим і німецький режим не був поблажливим до жителів села: 31 чоловік було розстріляно, 180 чоловік вивезено до Німеччини.

До війни у селі було 3 школи: трикласова – українська мова викладання, працювало 3 учителі; на Сухареві – двокласова – польська мова викладання – 2 учителі; на Горбах однокласова – польська мова викладання – 2 учителі.

В 1941 р. було 3 школи: українська, польська та мішана. Директором української школи був пан Фещук. Головне приміщення було на місці сучасної аптеки.

В післявоєнний час на території села було 2 школи – в центрі села і на Горбах. В 1949 році на Горбах було відкрито середню школу, в центрі – неповна середня школа – директор школи була Літошко Марія, пізніше директорами були Лесюк В.М. і Ющенко О., Карпова Г.М., Шепетюк В.І., Томенчук Б.П.

У 1988 році у селі Велика Кам’янка було відкрито нову середню школу на 624 учні. У 1997-98 н.р. в школі працювало 42 педагоги, зараз – 50. 39 з них мають вищу освіту, 9 – вищу категорію, 5 – звання “старший учитель”, 1 учитель – методист. Директор школи – Огородничук Я.Й.

У селі побудовано Будинок культури 1981 р. Протягом тривалого часу Будинком культури керували Ткачук М.П. (1951-1971 рр.), пізніше – Пастернок М., Середюк В.

В селі діють змішаний хор, чоловічий ансамблю (керівник Бойчук В.) драматичний гурток, дитячий народний танцювальний ансамбль “Прикарпаття” (кер. Огородничук Г.В.).

Також в селі є 8 магазинів, декілька з них – приватних. Побудовано нову амбулаторію, у якій працюють 3 лікарі, 8 середніх медпрацівників і 3 молодші медпрацівники. Діє аптека.

На новітньому етапі сучасного господарювання з’явились фермерські господарства. Їх засновниками є: Макарчук Михайло, Лесюк Михайло, Броневич Ярослав.

На території села діє цілий ряд малих підприємств: ВКЦ “Нива” (ковбасний цех – директор Гуцуляк Ярослава), “Покуття” (цех по виготовленню хлібопродуктів, директор – Магас Галина).

Спортивне життя села зосереджене навколо футбольної команди “Вікторія”, яка виступає в чемпіонаті області, клас “Б”. Вперше в історії села відбулась зустріч жіночих команд по футболу.

Криза в кінці 90-х років позначилась і на демографічній ситуації у Великій Кам’янці. За І півріччя 1998 року народилось 19 дітей, а в той же час померло 34 жителі села. Разом з тим за цей період на постійне місце проживання в село переїхало 47 чоловік, а покинули село – 12 чоловік.

Через село протікає 4 струмки.: Солонець, Великий, Міхурівка, Харукова. Вони зливаються в один струмок і впадає в Джурківський став.

Раніше на території села було кілька ставків. Гарним був ставок у Гуркалах. Звідти люди бочками возили воду для всього села. Тут збереглась криничка, у якій на Водохрище святять воду.

Назви присілків (кутків).

Містечок – в центрі села, яке було обгороджене кам’яним муром та великим ровом. Містечок проіснувало до 1880 року.

Горби – територія, яка розміщено на горбистій місцевості.

Залуч – територія розміщена за садом. Кругом неї поля і луги.

Замчище – територія, на якій був побудований замок графа Камінського, а був він дуже великий – “замчище”. Зруйнував його Микита Кушнір.

Болота – місцевість дуже заболочена.

Сухарів – місцевість ця була дуже сухою і кілька раз горіла. За другою версією – скільки люди садили сади – вони всихали.

Під’яблінки – житель села Макарчук, посадив великий сад яблуневий.

Пологи – місцевість дуже положиста. Зараз ця місцевість забудована.

Село моє, для мене ти єдине,

І завжди душа моя до тебе лине,

Усе у тебе і давнє, і сучасне

Для мене є найкраще.

Тебе ніколи не забуду я,

Тому що ти моя земля,

Моя любов, моя душа.

Велика Кам’янка пройшла довгий шлях від початку її заснування до теперішніх часів. Мінялося населення, матеріальне становище, площа. Тепер наше село процвітає і я думаю, що кращого за нього немає. Моє село для мене єдине в цілому світі. І де б я не була, завжди вертатимусь до нього.

Література:

1. Кушнірчук В. – “Як утворилися назва сіл”, “Червоний прапор” – 1981 р. 4.04.

2. Процак Р. – “Топоніміка Коломийщини”, “Вільний голос”

3. Бичко Д. – “Походження назв населених пунктів Покуття” – Львів. 1990. с. 56.

4. Енциклопедія Коломийщини. Т-2, 1998. с. 9.