Сторінка
1

Поняття і класифікація функцій держави

ЗМІСТ

Вступ .3

Розділ I

Загальна характеристика функцій держави .7

1.1 Поняття функцій держави .7

1.2 Форми та методи здійснення функцій держави 10

Розділ II

Внутрішні та зовнішні функції. Види функцій держави. Поділ за ознаками 15

2.1 Внутрішні функції .17

2.1.1 охоронна 17

2.1.2 економічна .19

2.1.3 соціальна 20

2.1.4 культурно-виховна 20

2.1.5 природоохоронна 21

2.2 Зовнішні функції 22

2.2.1 оборона держави .22

2.2.2 підтримання міжнародних політичних відносин, економічних та культурних зв’язків .23

2.2.3 боротьба з міжнародною злочинністю .24

2.2.4 участь у міжнародній охороні навколишнього середовища 25

Розділ III

Реалізація основних функцій України на сучасному етапі .26

Висновки .29

Використана література .31

Вступ

Наукове пізнання держави будь-якого історичного типу обов’язково ставить за мету розгляд його цілей, задач і функцій, які втілюють найголовніші якісні характеристики і орієнтири не тільки власне держави, а й суспільства вцілому.

Питання про функції держави – це одне із важливих питань не тільки теорії, але й практики державотворення. Функції держави виражають соціальну природу держави і конкретизують її суть.

Отже, перед тим як висвітлювати це питання, насамперед треба з’ясувати, що ж саме є “держава”, які має характеристики й ознаки.

Держава визначається як організація публічної влади в суспільстві, яка характеризується наявністю своєї території, суверенітетом, видає закони, стягує податки, виступає як суб’єкт міжнародних відносин і виражає інтереси і волю всього народу чи пануючої в ньому частини населення (зокрема, певного класу), здійснює управління суспільними процесами за допомогою системи загальнообов’язкових норм (правил) поведінки і механізму їхнього впровадження у життя.

Державу треба розглядати не тільки з точки зору сучасності, а й в історичному її розрізі. І тут треба звернути увагу на різні підходи до теоріїї виникнення держави. В теоретичній науці існує багато теорій її виникнення. Розглянемо деякі з них, найбільш розповсюджені:

ü Теологічна теорія виводила державу з точки зору божественних начал, як дещо, що надано людству по волі божій;

ü Органічна теорія по суті порівнювала дежаву з живим організмом, частинами якого начебто є люди та їх об’єднання;

ü Теорія насильства пояснювала виникнення держави шляхом завоювань та війн;

ü Договірна теорія виходила з того, що держава виникла в результаті добровільної угоди між людьми для захисту їх спільних інтересів;

ü Патріархальна теорія пояснювала державу як велику сім’ю, яка з плином часу розросталася, на чолі з батьком, а згодом монархом;

ü Соціально-економічна або марксистська теорія, яка визначала, що “поштовхом для виникнення держави стало вдосконалення знарядь праці, яке привело до поділу на класи, а також до появи апарату держави – нової організації влади” (5; с.43).

Існують ще й інші теорії виникнення держави, які також заслуговують на увагу, серед яких космічна, психологічна, географічна, демографічна.

З усіх цих теорій найбільш обгрунтованою є соціально-економічна теорія, тому що розглядає соціальні й економічні причини виникнення держави, а також частково враховує і політичні фактори. Ця теорія виходить із внутрішніх факторів, але майже не враховує зовнішніх факторів, які впливали на виникнення держави. До виникнення держави необхідно підходити з різних позицій, розглядати як внутрішні, так і зовнішні фактори, як причини, так і умови, а також політичні, економічні, соціальні і природні фактори, які впливали на виникнення держави.

Отже, в теорії держави і права відсутній єдиний погляд на закономірності виникнення держави. Всі теорії мають свої особливості виникнення держави у різних народів. Але жодна з них не володіє достатніми доказами, щоб можна було прийняти її за основу.

Розгляд теорій походження держави є органічним елементом даної роботи, бо дає можливість зрозуміти питання функцій держави в різні періоди історичного становлення сучасних держав. Як стає зрозумілим, з вище наведених даних, в історії людства існувала велика кількість держав, вони змінювали одна одну, змінювали свій устрій,тощо. Саме тому, всебічно розкрити поняття, зміст, багатогранність, властивості і риси держави – задача досить важка. Вирішити їх можливо лише при вивченні зв’язків і взємодії держави з економікою, соціально-політичним і духовним життям суспільства. Значну роль в даному процесі відіграє – вивчення функцій держави, які несуть в собі найголовніші якісні характеристики і орієнтири держави. Враховуючи усе вище наведене, я вважаю, що дана тема є досить актуальною і сьогодні потребує конкретного дослідження.

Отже, в своїй роботі я намагаюсь розкрити дану тему, базуючи свої висновки і аналіз на різних правових виданнях. А також підхожу до питання про функції держави з погляду пріоритетних функцій Української держави на сучасному етапі.