Сторінка
5
2.1.5 Природоохоронна функція
“Без охорони природи та навколишнього середовища неможливо сьогодні уявити сучасний світ. Людина в результаті своєї господарської діяльності порушує природні зв’язки, руйнує навколишнє середовище, і цим мимоволі створює для себе несприятливі, а іноді навіть згубні, умови життя. Охорона природи – справа всього суспільства, але тільки держава, яка володіє необхідними засобами та можливостями концентрації зусиль всіх організацій і громадян, може реально забезпечити захист навколишнього середовища.
У сучасному світі проблеми охорони та раціонального використання природних багатств набули великого економічного, соціального та політичного значення. Вони торкаються інтересів всіх народів та держав. Чим розумніше використовувати багатства, тим більших успіхів досягнуть промисловість, сільське господарство тощо. Охорона природи займає одне з важливих місць серед найбільших гострих соціальних проблем і представляє собою одну з важливих загальнодержавних завдань. При здійсненні цієї функції держава повинна дотримуватись таких принципів:
v Природні багатства підлягають охороні з боку держави, незалежно від того, залучені вони у господарський обіг чи ні.
v Використання природних багатств повинно бути раціональним, відповідати розвитку держави та її потребам.
v Неухильно дотримуватись природоохоронного законодавства та суоро відповідати за його плрушення.
Дотримання цих принципів забезпечує цілеспрямованість природоохоронних функцій держави на вирішення завдань у сфері охорони та раціонального використання природних ресурсів.
2.2 Зовнішні функції
2.2.1 Оборона держави
Ця функція є найважливішим напрямком діяльності держави, тому що вона націлена на захист мирної праці, суверенітету та територіальної цілісності держави про що йдеться в 65 статті Конституції України Виходячи з цього, оборона країни від збройного нападу з боку інших країн належить до найважливіших зовнішніх функцій держави і є справою всього народу України, про це зазначає 17 стаття Конституції України.
Практичне виконання функції оборони держави покладається також на різні особливі державні збройні організації. Вони призначені для забезпечення суверенітету, захисту території, кордону, населення від зовнішніх посягань та забезпечення громадського порядку й безпеки громадян. Характер завдань, які виконують державні організації, обумовлює особливості їх формування, діяльності, управління та зазабезпечення. До особливих збройних державних організацій відносяться:
1. Служби зовнішньої розвідки. Вони здійснюють збір інформації на випадок проведення воєнних дій.
2. Служба безпеки. Вона призначена для захисту державної безпеки та конституційного ладу від зовнішніх посягань.
3. Міліція (поліція) є основою і гарантом громадського порядку. Міліція покликана служити всьому суспільству, забезпечувати порядок, спокій і безпеку громадян.
2.2.2 Підтримання міжнародних політичних відносин, економічних та культурних зв’язків
В основі цієї функції закладені інтереси кожної держави. В Конституціях ряду країн підкреслюються ідеї дружби та співробітництва з усіма країнами. В Конституції нашої країни про це свідчить стаття 18.
В сучасних умовах розвиток держави визначається процесом інтеграції господарського, політичного та культурного життя. Функція співробітництва та взаємодопомоги виражає інтереси всіх держав. На цій основі створюються різні організації, діяльність яких направлена на покращення економічного, політичного та культурного життя суспільства. Як наприклад таких організацій є ООН, ЮНЕСКО, НАТО, Європейський Союз тощо.
Як було наведено вище, кожна держава пов’язана з іншими державами різними відносинами: політичними, економічними й культурними. Ці відносини необхідно встановлювати, розвивати та регулювати.
Політичні відносини: Підтримання міжнародних політичних відносин держави забезпечується представниками в особі дипломатів, послів, консулів тошо і базуються на статті 25 Конституції України.
Економічні відносини: держава є членом світового співтовариства й відповідно залучається до системи світового ринку. Жодна держава не може існувати без економічних зв’язків з іншими державами. Зовнішня торгівля, кредити й позики, інвестиції, спільні проекти – це найбільш розповсюджені складові зовнішньоекономічної діяльності держави.
Культурні відносини: культура кожного народу, держави є здобутком всього людства. Держава підтримує й розвиває культурні зв’язки, що служить взаємному духовному зросту та збагаченню. Конкретними видами діяльності держави в цьому напрямку є: міжнародні виставки, фестивалі, олімпіади, міжнародний туризм тощо.
2.2.3 Боротьба з міжнародною злочинністю
В останній час все більш широкого розмаху досягла міжнародна злочинність. Торгівля й контрабанда наркотиків, тероризм, незаконна торгівля зброєю – це ще не повний перелік найбільш небезпечних видів міжнародних злочинів.
Жодна країна не може без допомоги інших країн подолати цю проблему. Безперечною є необхідність спільних дій країн у боротьбі з міжнародною злочинністю. Конкретними діями держав в цій сфері є створення міжнародних організацій по боротьбі зі злочинами: Однією з таких організацій є ІНТЕРПОЛ. Країни спільно планують свою діяльність щодо попередження та запобігання цих злочинів, проводять спільні заходи, здійснюють обмін інформацією. Це дозволяє більш ефективно боротися з міжнародною злочинністю.
2.2.4 Участь у міжнародній охороні навколишнього вередовища
На сьогоднішній день дуже гостро постало питання про охорону навколишнього середовища. Це питання постійно знаходиться в центрі уваги всього світу. Охорона навколишнього середовища стає складовою частиною програми завершення будівництва матеріально-технічної бази в країні.
В ряді країн це тісно пов’язано з особливостями кліматичних умов в даному регіоні. Видатні вчені багатьох країн занепокоєні екологічним станом природи в разних куточках світу. З державного бюджету все більше і більше виділяється коштів на підтримання екології в належному стані, також надають велику допомогу й громадські організації. В деяких країнах уряд приймає різні міри для попередження порушення законодавства щодо охорони природи. В нашій країні це забезпечено в статті 16 Конституції України.
Реалізація основних функцій України
на сучасному етапі
Як ми вже зазначали, коли державні функції треба реалізовувати, то їх втілюють через державні органи. Також слід наголосити, що державні органи часто сприяють втіленню і втілюють функції держави, але мають і свої конкретні функції.
Отже, реалізація функцій держави здійснюється різними державними організаціями. Їх кількість, завдання, компетенція, взаємовідносини та зв’язки між ними визначаються функціями держави. Функція завжди первинна по відношенню до виконуючої її державної організації. Функція – це ідея, необхідність діяльності, її напрямок, а державна організація – це та матеріальна сила, яка втілює цю ідею, матеріалізує її. Функція держави – це дуже широкий напрямок діяльності і вона не може бути реалізована якою-небудь однією державною організацією. Кожна з державних організацій має свої особливі функції, які відрізняються по масштабу від державних функцій. Функції держави, власно кажучи, виконуються сукупністю державних організацій.