Сторінка
5

Економічна інтеграція та глобалізація у світовій економічній думці

Трагічна альтернатива полягає у тому, чи завершиться цей процес розпадом, а чи відродженням тисячолітньої цивілізації (як це неодноразово траплялося після попередніх національних катастроф).

Росію та інші країни колишнього СРСР охопила небачено тривала й глибока цивілізаційна криза - економічна, політична, соціокультурна, ефективність економіки впала, реальний рівень життя знизився у 2-3 рази. Цим негайно скористалися інші цивілізації (у першу чергу, західна й ісламська), енергійно витісняючи ослаблого сусіда з геополітичного простору, із світових та внутрішніх ринків.

Щоб врятуватися та відродитися, православна цивілізація потребує певного сполучення факторів історичного прогресу.

Необхідно позбавитися міражів та хибних поглядів і змінити стратегічний курс, орієнтуючись на соціально-ринкову економіку, посилення державності, технологічний переворот, реінтеграцію складових елементів локальної цивілізації та її відродження, усвідомлюючи та обстоюючи власні інтереси у світовому цивілізаційному просторі.

Потрібно, щоб змінилися покоління інтелектуальних, політичних, ділових лідерів, пішли геть зі сцени егоїстичні, користолюбні й обмежені ділки та політики, щоб їхнє місце зайняли відповідальні перед народом харизматичні лідери, здатні стратегічно мислити і повести за собою більшість.

Процес позитивної моральної, політичної, релігійної поляризації має подолати байдужість і підштовхнути до усвідомлених активних дій "мовчазну більшість", щоб вона наполегливо перетворювала суспільство і водночас не вдавалася до крайнощів революційного насильства, міжнаціональних чи громадянськиї воєн.

Використано матеріали джерела 2

Погляди Мануеля Кастельса на інформаційне суспільство

Використано матеріали джерела 4

Як теоретик М.Кастельс починав із використання марксистського підходу до питань урбанізації ("The Urban Quеstion" (1977)). Потім були книги "The City and the Grassroots" (1983), "The Informational City" (1989), "The Collaps of Soviet Communism: a View from the Information Society" (1995) та інші. Поступово предметом наукового інтересу М.Кастельса ставали глобальні процеси, що відбуваються у сучасному світі під впливом швидкого розвитку усіх видів інформаційних технологій. Результатом цієї зацікавленості і стало фундаментальне дослідження "Information Age: Economy, Society and Culture" Vol. I-III. Oxford: Blackwell Publishers, 1996-1998. Ціллю книги є спостереження та аналіз процесу переходу людства в інформаційну епоху. Цей перехід заснований на революції інформаційних технологій, яка у 1970-х роках заклала основу для нової технологічної системи, що поширилася по всьому світі. Одночасно зі змінами в матеріальній технології революційні зміни відбулися і в соціальній та економічній структурі: відносно жорсткі та вертикально орієнтовані інститути замінюються гнучкими і горизонтально орієнтованими мережами, через які здійснюється влада та обмін ресурсами. Для М.Кастельса формування міжнародних ділових і культурних мереж і розвиток інформаційної технології - явища нерозривно пов’язані і взаємозалежні. Усі сфери життя, починаючи з геополітики крупних національних держав і закінчуючи повсякденням звичайних людей, змінюються, виявляючись поміщеними в інформаційний простір і глобальні мережі. Революція в інформаційній технології є відправним пунктом при аналізі труднощів становлення нової економіки, суспільства та культури.

У сучасному суспільстві інформаційні технології на невідому досі висоту піднімають значення знання та інформаційних потоків. Зростання ролі знання у свій час зазначали Д.Белл, А.Турен, Е.Тоффлер та інші теоретики постіндустріального суспільства. М.Кастельс розмежовує відомі концепції "інформаційного суспільства" (information society) і власне концепцію "інформаціонального суспільства" (informational society). У концепціях інформаціонального суспільства підкреслюється визначальна роль інформації у суспільстві. На думку М.Кастельса, інформація та обмін інформацією супроводжували розвиток цивілізації протягом усієї історії людства і були критично важливими у всіх суспільствах. У той же час "інформаціанальне суспільство" будується таким чином, що генерування обробка та передача інформації стали фундаментальними джерелами продуктивності та влади. Однією із визначних рис інформаціонального суспільства є мережева логіка її базової структури. До того ж інформаційне суспільство розвивається на фоні прискорення та протиріч процесів глобалізації, процесів, що зачіпають усі точки земної кулі.

М.Кастельс твердить, що ядро трансформацій, які переживає сучасний світ, пов’язане з технологіями обробки інформації і комунікацією. М.Кастельс пропонує соціологічний опис і розуміння основних моментів історії становлення таких технологій, приділяючи багато увани Силіконовій долині у розвитку комп’ютерної індустрії. Дух вільного підприємництва, університетсикий інтелектуалізм і урядові замовлення зробили Силіконову долину лідером у комп’ютерній сфері. Спираючись на роботи ряду теоретиків, М.Кастельс окреслює межі інформаційно-технологічної парадигми, що має декілька головних рис. По-перше, інформація у рамках пропонованої парадигми є сировиною технології і, відповідно, у першу чергу технологія впливає на інформацію, але аж ніяк не навпаки. По-друге, ефекти нових технологій охоплюють усі сфери людської діяльності. По-третє, інформаційна технологія ініціює мережеву логіку змін соціальної системи. По-четверте, інформаційно-технологічна парадигма заснована на гнучкості, коли здатність до реконфігурації стає вирішальною рисою суспільства. По-п’яте, важливою характеристикою інформаційно-технологічної парадигми стає конвергенція конкретних технологій у високоінтегрованій системі, коли, наприклад, мікроелектроніка, телекомунікації, оптична електроніка та комп’ютери інтегровані в інформаційні системи. Узяті усі разом характеристики інформаційно-технологічної парадигми є фундаментом інформаційного суспільства. Так само як книга М.Кастельса не є книгою про книги, так само ця книга не є книгою про глобалізацію. Однак розгляд процесу глобалізації і його впливу на суспільство стає найважливішим сюжетом роботи. Для М.Кастельса глобалізація пов’язана, перш за все, із глобалізацією економіки. Поняття "глобальна економіка" у трактуванні М.Кастельса означає, що основні види економічної діяльності (виробництво, споживання і циркуляція товарів та послуг), а також їхні складові (капітал, праця, сировина, управління, інформація, технологія, ринки) організуються у глобальному масштабі, безпосередньо або ж із використанням розгалуженої мережі, що пов’язує економічних агентів. Глобальна економіка - це економіка, здатна працювати як єдина система в режимі реального часу у масштабі усієї планети. М.Кастельс досліджує причини виникнення, перспективи та обмеження розвитку глобальної економіки. У своєму дослідженні процесу глобалізації теоретик звертається до соціо-економічного аналізу місця різних регіонів у глобальному економічному та інформаційному просторі. Згідно із М.Кастельсом, процес глобалізації не є однозначним: деякі регіони (наприклад, Тихоокеанський) активно залучаються у глобальний економічний обмін, і одночасно інші великі регіони (Африка) виключаються із глобальної системи. Ділове підприємство, включене у мережеві обміни, стає основним фактором інформаційної економіки. М.Кастельс детально досліджує трансформації організаційної структури капіталістичного підприємства. М.Кастельс вважає, що у 1970-х роках почалися якісні зміни в організації виробництва і ринків у глобальній економіці. Ці зміни відбувалися під впливом як мінімум трьох факторів. Звичайно, першим фактором соціолог вважає досягнення інформаційної технології, другим - необхідність ділових організацій реагувати на все більш невизначене швидкоплинне зовнішнє середовище, а третім фактором є перегляд трудових відносин, що передбачає економію трудових затрат і введення автоматизованих робочих місць. М.Кастельс розглядає зміни у виробництві і управлінні підприємством, спрямовані на створення гнучкої організаційної структури, здатної брати участь у мережевих міжфірмових обмінах. У зв’язку з цим для М.Кастельса важливим є огляд організаційної структури бізнесу в Південно-Східній Азії. Корпоративні конгломерати Японії, Південної Кореї, Китаю є прикладом ефективної роботи міжфірмових ділових мереж. М.Кастельс робить висновок про те, що традиційний підхід до організації як до автономного агента ринкової економіки повинен бути заміненим концепцією виникнення міжнародних мереж фірм і субодиниць фірм як базової організаційної форми інформаціонально-глобальної економіки.