Сторінка
4

Економічне і соціально-політичне становище сполучених штатів Америки (США) у міжвоєнний період

Більшість виборців віддали на виборах президента свої голоси Ф. Рузвельту. Він одержав 22,822 тис. голосів, у той час як Г. Гувер зібрав 15,762 тис. голосів. Демократична партія здобула перемогу і на виборах в обидві палати Конгресу. Ф. Рузвельт зарекомендував себе на посаді президента США як видатний державний і політичний діяч. Державний капіталізм за роки його президентства (1932-1945) значно зміцнів.

Ф. Рузвельт здійснив ряд реформ, активно втручаючись у ділову діяльність американців. Планування, контроль і регулювання лягли в основу політики, яка отримала назву “Новий курс”. Цей термін вперше вжив Розенман – організатор передвиборчої кампанії Ф. Рузвельта. У своїй сукупності вищеназвані заходи надали впевненості людям у можливість виходу із кризи, сприяли зміцненню національної єдності і в кінцевому рахунку вивели економіку США з економічної кризи.

Ф. Рузвельт, виступаючи 4 березня 1933 р. під час інаугурації, заявив, що економічна криза має не міжнародні аспекти (на цьому наполягали республіканці), а внутрішні причини, зажадав надання виконавчій владі широких повноважень для ведення війни проти лиха, наче це в країну “прийшов зовнішній ворог”.

Реалізація “Нового курсу” відбувалась у декілька етапів. Уряд Ф. Рузвельта приступив до проведення цілої серії надзвичайних заходів. 9 березня 1933 р. була скликана спеціальна сесія Конгресу, робота якої продовжувалась більше трьох місяців.

У першу, чергу був наведений порядок у фінансово-валютній області. 6 березня 1933 р. згідно розпорядження президента були закриті усі банки країни для переобліку, був введений жорсткий контроль за міжнародною фінансовою діяльністю, був заборонений експорт золота, а долар був приведений до золотого номіналу. 10 березня 1933 р. банки США були відкриті. Були надані державні субсидії “здоровим” банкам. 2 тис. банків було оголошено банкрутами.

Наступними кроками з боку нової адміністрації була заборона вільного продажу валюти. Усіх громадян зобов’язали обміняти золото на паперові гроші. За ухилення від виконання цього розпорядження була загроза 10 років тюрми і штрафу в 100 тис. доларів. Одночасно держава гарантувала вклади тим громадянам, що мали їх до 5 тис. доларів. Відміну “сухого закону” (13 березня 1933 р.) також було здійснено в інтересах зміцнення фінансової системи країни.

Найважливішим актом уряду Ф. Рузвельта в економічній політиці був Закон від 16 травня 1933р. “Про оздоровлення національної промисловості” (НІРА), який почав діяти в червні 1933 р. В його основі було не допустити перевироблення продукції, не давати незароблених грошей, поліпшити умови праці. Відповідно до цього закону уряд США створив Адміністрацію по оздоровленню промисловості на чолі з Х. Джонсоном. До роботи в ній були залучені кращі економісти, банкіри, директори концернів, лідери АФП.

У першу чергу, Адміністрація здійснила примусове картелювання промисловості шляхом розподілу її на 17 груп. Для кожної з них були вироблені “кодекси чесної конкуренції”. Всього було вироблено 750 кодексів, які набули сили законів. Кодекси визначали обсяг виробництва, розподіл ринків збуту продукції між підприємцями, рівень цін на товари. Основною вимогою “кодексів чесної конкуренції” була заборона продавати товари нижче встановленого ними рівня цін. Це була політика забезпечення монопольних цін на товари.

Одночасно “кодекси” передбачали обмеження виробництва, а в деяких випадках і його скорочення з метою утримати ціни на високому рівні. Так, “кодекси” чорної металургії передбачали як скорочення виробництва, так і заборону будівництва нових доменних печей. Прибутки американських монополій зросли з 1 млрд. доларів у 1934 р. до 2,3 млрд. доларів у 1935 р.

Закон про оздоровлення національної промисловості проголосив курс на визнання ряду соціально-політичних прав робітників. Був взятий курс на збільшення робочих місць у промисловості, зменшення безробіття, встановлення тривалості робочого дня і мінімуму зарплати, укладання колективних договорів. Робітники отримали право об’єднуватися у профспілки.

Окремим напрямком соціальної політики були заходи по наданню допомоги безробітним шляхом організації громадських робіт. Конгрес США асигнував для цієї мети 3,3 млрд. доларів. Була створена Адміністрація громадських робіт, яку очолив міністр внутрішніх справ Ікс. Адміністрація займалась організацією будівельних робіт на залізничному транспорті, в річкових портах, в автодорожньому господарстві із залученням безробітних.

В усіх штатах були створені табори, куди набиралась молодь віком від 20 до 25 років. На громадських роботах було залучено до 3 млн. чол. Заробіток там був малий, умови праці важкі. Разом з тим, цей захід значною мірою сприяв оздоровленню криміногенної обстановки в країні.

12 травня 1933 р. був схвалений закон “Про допомогу фермерам”. Для реалізації цього закону була створена Адміністрація по регулюванню сільського господарства (ААА) Основним завданням цього закону було скорочення виробництва продукції сільського господарства. Це мало привести до збільшення цін на неї і тим самим до збільшення купівельної спроможності фермерів і розширення внутрішнього ринку. За таких умов фермерський рух мав піти на спад.

У країні почалося небачене в історії США знищення врожаю і тваринництва, переорювали посіви пшениці, бавовнику. Лишки зерна держава брала у фермерів на зберігання, а фермери отримували гроші за своє зерно. Восени 1933 р. Адміністрація по регулюванню сільськогосподарського виробництва закупила у фермерів 6 млн. свиней. Неймовірно, але все це відбувалось у той час, коли понад 10 млн. безробітних не мали засобів для існування і були приречені на голод.