Сторінка
4

До проблем формування регіонального ринку праці в умовах перехідної економіки України

Важливим заходом є також організація громадських робіт відповідно до специфіки регіонів і ситуації на ринку праці в них.

Нарешті, третім важливим складником і засобом позитивних змін на ринку праці Запорізької області є професійна підготовка та перекваліфікація кадрів відповідно до попиту на робочу силу.

Надання допомоги населенню у працевлаштуванні державою через служби зайнятості має певною мірою звужені можливості. Це спричинено, насамперед, невідповідністю кваліфікації та досвіду роботи незайнятих виробників, підвищенням вимог роботодавців до професіоналізму, компетентності, мобільності робочої сили.

Серед безробітних переважають особи, які займали робочі місця (50,2 %), особи, які займали посади службовців (30,3 %). Однак потреба підприємств у працівниках 4 669 осіб, що тільки на 12,1 % може покрити чисельність безробітних. Звідси навантаження на 1 вільне робоче місце досить високе (9 осіб).

По-друге, загальною тенденцією розвитку ринку праці, яка впливає на рівень працевлаштування є постійне збільшення числа претендентів на вільні робочі місця при неухильному спаді попиту на робочу силу. Так, у 2001 р. кількість працевлаштованих зросла, порівняно з 1995 р., у 3,5 раза. Рівень працевлаштування при цьому знизився на 0,7 %.

На фіксованому ринку праці найбільш активно здійснюється працевлаштування працівників, звільнених за власним бажанням при умові їх високої кваліфікації. Це пояснюється тим, що роботодавці є найбільш зацікавленими у високопрофесійних кадрах, які мають достатній стаж роботи та відповідні рекомендації [10]. Тому для забезпечення працевлаштування цієї групи учасників ринку праці найважливіше значення має створення банку даних про вакансії та попит на них, а також інфраструктури з оперативного забезпечення цією інформацією населення.

Іншим важливим напрямом стабілізації ринку праці є організація громадських робіт. Громадські роботи як засіб вирівнювання та збалансування обсягів пропозиції робочої сили і попиту на неї знайшли широке застосування у світовій практиці.

За даними державної служби зайнятості, кількість осіб, які брали участь у громадських роботах, збільшилась у 2001 р., порівняно з 1995 р, у 2,8 раза.

В області є значне поле застосування громадських робіт, до яких можна залучити непрацюючу молодь: будівництво або покращання автошляхів, озеленення території міст і сільських населених пунктів, насадження лісів, будівництво водойм.

Значну увагу регіональні центри зайнятості приділяють професійному навчанню та перенавчанню відповідно до потреб на ринку праці. У Запорізькій області спостерігається постійне збільшення цього показника з 3 314 чол. у 1995 р. до 6 528 чол. у 2001 р., тобто у 2,6 раза.

Визначені закономірності тенденції розвитку, структурні співвідношення між зайнятістю та безробіттям у Запорізькій області є основою для прогнозування їх змін у перспективі, обґрунтування заходів щодо зниження рівня безробіття та соціального захисту населення. Серед них виділяються, насамперед, такі напрями за функціональними й територіальними ознаками – загальнодержавного та обласного значення:

– розробляти та впроваджувати регіональну програму перекваліфікації незайнятого населення, яка б ураховувала специфіку професійно-кваліфікаційної структури трудових ресурсів регіону;

– надавати фінансову та організаційно-технічну допомогу працівникам великих підприємств у вирішенні питань переходу у сферу малого та середнього бізнесу;

– прискорювати розвиток перспективних галузей економіки;

– розвивати молодіжне підприємство, стимулювати його розвиток через субсидування, надання пільгових кредитів, консультаційних послуг тощо;

– сприяти географічній мобільності та легалізації неформальної міграції робочої сили через укладення Державною службою зайнятості регіону договорів з підприємствами інших регіонів України;

– максимально розширювати права регіону у реалізації політики зайнятості;

– формувати на базі державних центрів зайнятості територіальних органів регулювання ринку праці, підпорядковувати їм системи закладів підготовки і перепідготовки кадрів, наділяти їх широкими повноваженнями щодо координації міжтериторіального розподілу праці, фінансувати всі заходи, пов’язані з соціальним захистом населення, суттєвим посиленням їх контрольних функцій;

– формувати інформаційні системи управління трудовим потенціалом у містах і районах, що допоможе отримувати достовірну інформацію про загальну чисельність робочих місць, вакантних посад з професій, галузей і секторів економіки. Застосовуючи програмні засоби і електронно-обчислювальну техніку, використовуючи електронну мережу “Інтернет”, можна буде вирішувати завдання оперативного працевлаштування, аналізувати плинність кадрів, міграцію населення, збалансованість наявних трудових ресурсів і робочих місць, організацію, перепідготовку кадрів.

– створювати регіональні банки робочих місць, що були б об’єднані у єдину загальнодержавну комп’ютерну систему – національний банк робочих місць;

– розвивати мережу недержавних інститутів сфери зайнятості (кадрових агентств, бірж праці тощо).

Реалізація зазначених заходів сприятиме ефективному функціонуванню ринку праці, забезпеченню соціального захисту населення у сфері зайнятості.

Однак стан трудових ресурсів регіону та їх раціональне використання визначається не тільки регіональною політикою, але значною мірою залежить від сучасної економічної ситуації України в цілому. Тому для стабілізації напруженої соціальної обстановки варто мобілізувати всі матеріальні та інтелектуальні ресурси на перебудову економіки України.

Література:

1. Баланда А.Л. Неформальна зайнятість як новітній фактор розвитку національного ринку праці України. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 1999. – 58 с.

2. Буртнік Л. Партнерство як перспектива на шляху до розв’язання соціально-економічних проблем // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 1. – С. 47–49.