Сторінка
1

Економічний механізм функціонування підприємства: цілі та функції

Покращання макроекономічної ситуації в Україні та підвищення конкурентоспроможності її економіки можливе лише за умови ефективного функціонування конкретних об’єктів господарювання. На думку вчених, орієнтація економічної стратегії держави на конкретні економічні об’єкти буде сприяти ефективним трансформаційним процесам в Україні. Крім того, „криза фінансів мікрорівня, катастрофічне звуження місткості внутрішнього ринку, надто високий податковий тиск практично позбавили більшість підприємств здатності до введення самостійних відтворювальних процесів, стратегічного планування власного розвитку” [4]. В основі забезпечення такого розвитку, його збалансованості та стратегічної спрямованості лежить складний економічний механізм функціонування суб’єктів господарювання.

Із вищезазначеного випливає, що поняття „економічний механізм” займає важливе місце в понятійно-термінологічному апараті економічної теорії. Водночас огляд наукової літератури свідчить, що вітчизняними вченими мало уваги приділяється визначенню його змісту. Відсутнє тлумачення сутності поняття „економічний механізм” і в енциклопедичних економічних виданнях. Вважаємо, що саме поняття „економічний механізм” розкриває сутність найрізноманітніших відносин і процесів функціонування і розвитку економічних об’єктів: від найскладніших економічних систем країни – до конкретних підприємств. Досконалість такого механізму, з одного боку, вимагає раціонального управління суб’єктами господарювання і зумовлює рівень продуктивності їх функціонування, успішної адаптації до умов динамічного зростання, розвитку, а в умовах України і нестабільного, зовнішнього середовища у найбільш широкому розумінні цього слова. З іншого – саме така досконалість є необхідною умовою ефективного функціонування підприємства, його конкурентоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості, інвестиційної привабливості та платоспроможності.

Хоча поняття „економічний механізм”, як уже зазначалося, немає загальновизнаного визначення у спеціальній літературі, термін „механізм”, що вживається стосовно різних економічних процесів, досить широко застосовується в економічній літературі. Проте необхідно також підкреслити, що в різному контексті цей термін тлумачиться по-різному, від „… комплексу заходів”, спрямованих на дослідження певних цілей, до „… сукупності інституціональних та організаційних структур” і комплексів форм та методів, що ними використовуються [3].

Узагальнюючи існуючі підходи вчених до трактування поняття „економічний механізм підприємства”, можна, на нашу думку, визначити його як систему заходів, форм, методів, спрямованих на вдосконалення системи управління, виробничо-організаційних відносин, забезпечення фінансової стійкості та прибутковості, збалансованості інтересів суб’єктів господарювання, суспільства і держави. Така гармонізація інтересів у нестабільних політичних та економічних умовах сучасної України дуже важлива для держави і населення, бо вона виступає гарантом політичної, економічної, зокрема фінансової і соціальної стабільності в державі, покращання макроекономічної ситуації та якості життя населення. Водночас це важливо і на мікроекономічному рівні для самих підприємств. Адже вони в умовах несформованого конкурентного середовища і правової незахищеності вітчизняного виробництва дуже зацікавлені в такій стабілізації, яка є важливою передумовою забезпечення їх стратегічних інтересів.

Донедавна, категорія „інтерес” майже не вживалася в вітчизняній науковій літературі, що було зумовлене типом політичної і економічної системи, характером виробничих відносин, самою ідеологією та світоглядом у соціалістичному суспільстві. Суттєві зміни, що виникли в економічному житті з набуттям незалежності та адаптацією до нових ринкових умов господарювання, призвели до необхідності суттєвих економічних змін, розробки теоретичних засад, зокрема понятійно-термінологічного апарату економічної теорії. Поряд з такими поняттями, як приватизація, роздержавлення власності, конкурентоспроможність економіки, банкрутство, в наше життя ввійшла також дуже важлива для підвищення економічної активності населення та господарювання наукова категорія – „інтерес” відносно різних об’єктів діяльності. Досить швидко завдання гармонізації інтересів держави, суспільства та суб’єктів господарювання стало важливим пріоритетом суспільного розвитку країни. (Необхідно зазначити, що в західній економічній літературі ця категорія давно займає належне місце). У тлумачному словнику поняття „інтерес” визначається як прагнення, потреби, те, що буде на користь чому-небудь [5]. У філософському словнику економічний інтерес тлумачиться як корінний інтерес суспільства в сфері матеріального виробництва (від лат. Interest – має значення важливість), а в економічному словнику-довіднику – як об’єктивні спонукальні мотиви економічної діяльності людей, зумовлені розвитком їх потреб, як реальна причина соціально-економічних дій, які лежать в основі мотивів різних суб’єктів до господарської діяльності [7].

Поняття „інтерес” щодо підприємства виражає максимальне забезпечення „внутрішньої”, імманентно властивої кожному суб’єкту господарювання зацікавленості в результатах своєї діяльності. Відповідно до складної компонентно-просторової організації світової спільноти, система інтересів дуже складна і багаторівнева. Найвищий рівень у ній представлено інтересами світового суспільства та національними інтересами країн, а найнижчий – інтересами суб’єкта господарювання. Розрізняють міжнародні, державні, регіональні, колективні, особисті, економічні, соціальні інтереси та інші.

На нашу думку, інтерес суб’єкта господарювання в найбільш узагальненому вигляді, відбивається в ефективному розвитку та забезпеченні високого рейтингу, стійких позицій у відповідному сегменті не тільки національного, але й зовнішнього ринку на засадах інноваційного розширеного відтворення виробництва.

Для задіяння балансу інтересів у системі „держава-суспільство – суб’єкти господарювання (підприємства, фірми)” розширюється зміст поняття „місія підприємства” і, відповідно, її цілі та функції.

У спеціальній літературі „місія підприємства” визначена досить чітко. У тлумачному словнику поняття „місія” трактується, зокрема, як „високе призначення, відповідальна роль” [5]. У той же час С.Ф. Покропивний визначає, що місією в світовій економіці називають генеральну мету підприємства, чітко окреслену причину його існування. При цьому він надає класичне визначення: місія підприємства – виробництво продукції (послуг) для задоволення потреб ринку та отримання максимально можливого прибутку [2].