Сторінка
2

Формування моделі процесу антикризового управління авіапідприємством

Метою заключного етапу процесу антикризового управління є створення або модернізація основних елементів системи противодії банкрутства на рівні підприємства, розробка та реалізація профілактичних заходів щодо запобігання повторення кризи в майбутньому. Мають бути внесені відповідні зміни а основні функціональні стратегії та політики підприємства: Управління господарським ризиком, грошовими оборотами та запасами формування та використання прибутку, закупівлі матеріальних ресурсів, управління дебіторською заборгованістю, залучення кредитних ресурсів, інвестиційну та іншу політики, пов’язані з генеруванням або витрачанням грошових коштів. Зміни, що вносяться, мають врахувати передові технології авіаційної галузі, засоби та інструменти управління економічними процесами, забезпечити високоефективну і сталу роботу авіапідприємства в майбутньому.

Контроль виконання антикризової програми авіапідприємства передбачає дотримання трьох основних функцій (етапів) контрольного процесу, з особливостями, що їм притаманні:

- визначення стандартів;

- визначення досягнутих результатів та їх порівняння з встановленими стандартами;

- обґрунтування необхідних дій та заходів управлінського впливу.

Стандарти оперативного контролю можуть встановлюватися не тільки на рівні усього підприємства, але й на рівні його функціональних підрозділів.

Періодичність проведення контролю визначається стадією розвитку кризових явищ та гостротою часових обмежень антикризового процесу. При контролі виконання антикризової програми, враховуючи можливі негативні наслідки невиконання цільових показників для життєдіяльності підприємства, мають бути обґрунтовані допустимі межі зміни кожного контрольного показника.

На заключному етапі контролю (обґрунтування необхідних дій та заходів управлінського впливу) вибір варіанта дій залежить від експертної оцінки потенціалу результативності окремих заходів та можливості подолання перешкод, які зумовлюють низьку результативність або невідповідність часовим обмеженням. З таких заходів необхідно розробити додатковий план – графік, в якому фіксуються уточнені часові, ресурсні та результативні параметри його проведення, виходячи з досягнутого стану господарсько – фінансової діяльності в цілому по авіапідприємству.

Висновки:

Розробка антикризової програми авіапідприємства, яка являє собою детальний план заходів, що мають бути вжиті, послідовність, ресурси і відповідальність за їх виконання являється основою моделі антикризового управління авіапідприємством. Її зміст обумовлюється результатами проведеної діагностики. Представлена модель має практичну направленість і може бути використана в діяльності авіапідприємств.

Список літератури

1. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента – К., 2000

2. Кошкин В.И. и др. Антикризисное управление – М., 1999

3. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством – К., 2001

4. Чоботар Ю.М Антикризисная программа предриятия – М., 1997.