Сторінка
4

Товарне виробництво, товар і гроші. Основні форми виробництва. Товарне виробництво та його характерні риси

Ефективність і оптимальність людської діяльності далеко не завжди співпадають, оскільки ефективність зумовлюється наявними знаннями та реальними можливостями, а оптимальність - відповідністю знань об'єктивним природним закономірностям. Так, німецький дослідник-натураліст Б. Гжимек, описуючи освоєння саван Африки, відзначав у книзі «Серед тварин Африки», що розвиток традиційного тваринництва на цих територіях є надзвичайно ефективним, так як створює умови для збільшення кількості домашньої великої рогатої худоби (буйволів та корів), що слугує основою харчування місцевих племен. Але надмірне зростання чисельності цих видів тварин, що, з часом, могли б витіснити всі інші види, призводить до збіднення тваринного та рослинного світу, виснаження ґрунтів і скорочення харчової бази. В той же час, вважає вчений, при знанні законів функціонування екосистеми саван можна було б досягти того ж результату (отримання певної кількості м'яса придатного для споживання), збільшивши кількість використовуваних в харчуванні і культивованих видів тварин. При цьому кожен з них займав би свою екологічну нішу, а екосистема могла б задовольняти потреби людей з меншим ризиком для своєї стабільності. При однаковій ефективності (отримання однакової кількості придатного для харчування м'яса) другий варіант є більш оптимальним з точки зору збереження умов людського існування.

Ще більш показовим є приклад гірничодобувної промисловості. При видобутку окремих видів мінеральної сировини у відходи йде величезна кількість не менш цінних для інших видів промисловості продуктів.

Але якщо раніше подібна ефективність людської діяльності при низькому рівні оптимальності не становила загрози для існування людства, то в епоху глобальної екологічної кризи від вирішення питання оптимізації взаємовідносин у системі «суспільство-природа» залежить існування біологічного виду homo sapiens. Оптимізація відносин суспільства з природою означає поєднання елементів пристосування суспільства до природи з усе більшим посиленням елементів оволодіння нею на основі пізнання та практичного застосування її об'єктивних законів.

М.Т.Бакка та О.А.Пирський зазначають, що під оптимізацією соціоекосистем слід розуміти створення в них таких оптимальних функціональних структур, які могли б забезпечити гармонійне поєднання антропогенних та природних компонентів та збереження динамічної рівноваги цих компонентів на основі речовинно-енергетичного балансу.

Основні етапи та напрямки оптимізації відносин у системі «суспільство-природа»:

1) на перших порах все більш широке застосування та систематичне вдосконалення очисних споруд на виробництвах, що забруднюють оточуюче середовище;

2) повсякчасна і повсюдна економія та збереження природних ресурсів: сировини, матеріалів, пального, енергії і т.д.;

3) поступовий перехід народного господарства на мало-відхідне, а потім і безвідхідне виробництво;

4) створення замкнених циклів колообігу речовини та енергії, що створюються людською природоперетворюючою діяльністю, або гармонійне «вписання» їх у природні колообіги.

Говорячи про важливість нового підходу до використання виробничих відходів, перехід до комлексної переробки сировини як однієї з важливих умов оптимізації системи «суспільство-природа», згадувані автори підкреслюють, що нерозв'язаною до цього часу є проблема геологічного вивчення і використання техногенних родовищ корисних копалин - відвалів видобутку і відходів збагачення та переробки мінеральної сировини, які містять цінні корисні копалини і мають промислове значення. Вже сьогодні в Україні обсяги цих відходів перевищують 25 млрд тонн, займаючи площу понад 150 тис. гектарів. З кожним роком їх кількість збільшується. Таким чином в Україні утворено сотні великих, середніх та малих техногенних родовищ різних корисних копалин, придатних для промислового освоєння. Потенційна вартість техногенних родовищ за попередніми розрахунками обчислюється десятками млрд дол. США. Така маса вторинних продуктів у перерахунку на 1 км2 території України перевищує аналогічний показник для США у 6 разів та у 3 рази - для держав Європейського Союзу.

Одночасно ними наголошується на тому, що повинні враховуватись одночасно і потреби суспільства, і вимоги збереження якості оточуючого середовища, оскільки під оптимальним слід розуміти такий режим використання природних ресурсів, при якому найбільший економічний ефект досягається без перевищення гранично допустимих антропогенних навантажень на геоекосистеми, що входять до функціональної зони території досліджуваної екосистеми.

Колишній віце-президент США А.Гор висунув свого часу амбітний план створення умов загальної оптимізації системи «суспільство-природа». Говорячи про умови цього процесу він заявляє, що має сенс побудова політичного каркасу, який відповідатиме майбутнім всесвітнім вимогам конкретних дій тоді, коли розмір загрози, зрештою, стане цілком ясним. Важливо також запропонувати потужні заходи, які є можливими з політичної точки зору вже нині, - навіть до того, як відбудуться очікувані великі зрушення в громадській думці щодо глобального довкілля і масштаб яких можна буде швидко збільшувати, коли усвідомлення екологічної кризи зростатиме і стануть можливими навіть більш потужні дії.