Сторінка
7

Принципи та види кредитування в ринковій економіці

ВИДИ КРЕДИТІВ:

1) Залежно від терміну використання коштів розрізняють слідуючі позички:

· cтрокові:

a) короткострокові (до 1 року);

b) середньострокові (1-3 роки);

c) довгострокові (понад 3 роки);

· безстрокові (до запитання)

· прострочені

· відстрочені (пролонговані, тобто продовжені)

2) Цільовий характер банківського кредитування передбачає вкладання коштів у конкретні господарські процеси на конкретні цілі, які обумовлюються кредитним договором, який заключається між банком та клієнтом. Тому до різних господарських процесів застосовуються різні умови надання, забезпечення та виплати позичок.

Залежно від призначення та характеру використання позичених коштів розрізняють такі кредити:

(a) суб’єктам господарської діяльності:

§ торговельним, промисловим підприємствам

§ сільськогосподарським підприємствам

§ приватним підприємцям (фізичним особам)

(b) фізичним особам (споживчі кредити)

(c) іншим банкам і небанківським фінансово-кредитним установам (міжбанківські кредити)

(d) органам влади

(e) під нерухомість (іпотечні кредити)

(f) під заставу цінних паперів (ломбардні кредити)

(g) видані з поточних рахунків

(h) пов’язані з вексельним обігом (облікові кредити)

3) Принцип забезпеченності передбачає захист інтересів банку та його вкладників і не допускає виникнення збитків від неповернення боргу позичальником через його несплатопроможність.

Оскільки банк має право захищати свої інтереси, він вимагає від позичальника забезпеченності кредита що обумовлено кредитним договором.

Залежно від наявності й характеру забезпечення кредиту розрізняють:

¨ незабезпечені (бланкові) кредити;

¨ забезпечені позички:

- заставою майна, майнових прав, цінних паперів;

¨ гарантовані банками, фінансами чи майном третьої особи;

¨ дорученнями, свідоцтвами страхових компаній.

4) За ступенем ризику кредити бувають:

- стандартні (термін погашення яких інде не настав; ті, за якими вчасно і в повному обсязі сплачено основний борг);

- з підвищеним ризиком (нестандартні, сумнівні, небезпечні кредити та безнадійні борги).

5) Банківські кредити розрізняють також за методом надання:

- позички, які надають разово, тобто такі, рішення про надання яких банк ухвалює за кожною окремою заявою позичальника;

- позички, які надають у міру виникнення в них потреби. В цьому випадку банк визначє для позичальника ліміт кредитування, в межах якого той може в разі потреби у будь-який час одержати позичку;

- гарантійні, або резервні позички, суть яких полягає в тому що банк бере на себе забов’язання, у разі виникнення у позичальника потреби в кредиті, видати останньому певного розміру позичку протягом чітко обумовленого періоду (кварталу, року).

За гарнтію надання позички банк стягує з клієнта комісійну винагороду.

6) За характером і способом сплати відсотків розрізняють позички:

· з фіксованою відсотковою ставкою;

· з плаваючою відсотковою ставкою;

· зі сплатою відсотків у міру використання позичених коштів (звичайні кредити);

· зі сплатою відсотків одночасно з одержанням позичених коштів (дисконтні кредити).

Але й при цьому існує поняття кредитного ризику.

Кредитний ризик – це ризик несплати позичальником основного боргу та відсотків, що належать кредиторові.

7. Кредитні операції

Банк намагається різними кредитними операціями знизити кредитний ризик.

Такими методами є:

- лімітування кредитів;

- диверсифікація активних операцій;

- диверсифікація кредитних вкладень;

- оперативність у процесі стягнення боргу;

- страхування кредитних операцій;

- вивчення кредитспроможності позичальника;

- одержання достатнього забезбечення за виданими позичками;

- диверсифікація відповідальності за ухвалення рішення щодо надання кредиту.

Лімітування кредиту – це визначення граничної суми заборгованості за позичкою конкретному позичальникові, тобто встановлення ліміту кредитування. Для клієнта – це обмеження в можливості одержати кредит на повний період і на конкретну мету.

Диверсифікація активних операцій – розміщення банківських ресурсів у різних активних операціях: кредитних, інвестиційних, валютних.

Диверсифікація кредитних вкладень (кредитний контроль) – це спосіб захисту від кредитного ризику що передумовлює розподіл коштів, які надають у позичку різним суб’єктам, як юридичним так і фізичним особам.

Тобто, чим більшій кількості позичальників банк передасть у тимчасове користування позичковий капітал, тим менше буде ступінь ризику неповернення коштів.

Оперативність у процесі стягнення боргу – це забов’язання банку постійно контролювати та підтримувати контакт з позичальником протягом усього терміну користування позиченими коштами.

Це дає змогу своєчасно уникнути проблемних питань.

8. Страхування кредитних операцій

Страхування кредитних операцій означає, що банк створюють страхові фонди на макрорівні і на мікрорівні та страхують у спеціальних страхових організаціях окремі високоризикові кредитні угоди.

Щоб покрити можливі збитки, які виникають внаслідок кредитної діяльності, комерційні банки створюють резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.

Такий резерв, створюють для всіх кредитів, виданих як в національній так і в іноземній валюті за встановленим відсотком, а використовують його лише для покриття неоплаченої заборгованності за основним боргом.

Комерційний банк створює резерв для кожної групи кредитів в розмірі:

Важливим методом забезпечення повернення банківських прзик і способом захисту від кредитного ризику є страхування відповідальності за непогашений кредит, коли договір страхування укладають між позичальником і страховою організацією, та страхування ризику неповернення кредиту, коли договір укладають між страховою організацією і банком.