Сторінка
4

Раціоналізація трудової діяльності в управлінні

Існують досить ретельно розроблені теоретично та апробовані на практиці інструментарії такого підходу.

Професор Г. А. Дмитренко (Київ, МАУП) розробив систему основних принципів та ключовий інструментарій реалізації універсального механізму доцільності використання людських ресурсів у будь-якій організації. Ця система взаємопов'язує такі основні елементи управлінської діяльності:

• стратегічні цілі організації та засоби їх досягнення;

• оцінку персоналу та її адекватність цілям організації;

• цілеорієнтовану мотивацію трудової діяльності.

У практиці кадрового менеджменту прикладом поведінкового підходу є досить поширена система атестації персоналу, яка фіксує не тільки досягнення результатів діяльності, а й вимоги до особистих якостей персоналу. Так, до працівників сфери обслуговування (казино, ресторани тощо) висуваються такі вимоги: уважність, чесність, дисциплінованість, спостережливість, уміння спілкуватися. Кваліметричний підхід (оцінка в балах) до критеріїв дає змогу шляхом періодичного моніторингу досягти “раціоналізації” чи покращення поведінкових показників трудової діяльності. Технологія такого оцінювання передбачає залучення експертів. У табл. 4 наведено критерії оцінювання особистих якостей працівників казино на основі проведеного дослідження.

Таким чином, існують два напрями раціоналізації управлінської діяльності: спрямований на процес і спрямований на персонал. Необхідність раціоналізації продиктована невідповідністю досягнутих результатів діяльності кожного працівника стратегічним цілям організації чи порушенням законів поведінкового підходу. Раціоналізація трудової діяльності в управлінні є комплексною, багатоаспектною проблемою, від вирішення якої залежить конкурентоспроможність кожного підприємства та організації.

Список використаної літератури:

1. Сладкевич В. П., Чернявский А. Д. Современный менеджмент. — К.: МАУП, 2002.

2. Слизингер Г. Труд в управлении промышленным производством. — М.: Экономика, 1967.

3. Смирнов Е. Л. Справочное пособие по НОТ.— М.: Экономика, 1987.

4. Стюарт Джим. Оперативный тренинг. — СПб.: Питер, 2001.

5. Тесты и методики деловых игр для менеджера. - К.: МАУП, 1994.

6. Ткачук В. Г., Хапко В. Е. Психофизиология труда. — К.: МАУП, 1999.

7. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономия, стратегия, управление. — М.: ИНФРА-М, 2000.

8. Фатхутдинов Р. А. Производственный менеджмент: Учебник. — М., 1997.

9. Хозе Сильва, Роберт Б. Стоун. Получение помощи с другой стороны. — Минск, 2004.

10. Щедр о вищий Г. П. Философия, наука, методология. — М., 1997.

11. Щёкин Г. В. Как эффективно управлять людьми. — К.: МАУП, 1999.

12. Щёкин Г. В. Теория кадровой политики. — К.: МАУП, 1997.

13. Щёкин Г. В. Теория социального управления. — К.: МАУП, 1997.

14. Щёкин Г. В. Основы кадрового менеджмента: Учебник: В 2 кн. — К.:МАУП, 1994.

15. ЩёкинГ. В. Теория кадровой политики: Моногр. —К.: МАУП, 1997.

16. Щёкин Г. Планирование и организация работы с персоналом: Учеб. пособие. —К: МЗУУП, 1993.