Сторінка
1

Управління матеріальними ресурсами як чинник мінімізації витрат на виробництво продукції та максимізації доходів фірми

Постійне збільшення використовуваних у виробництві знарядь праці, розширення обсягів виробництва, запровадження в дію нових основних фондів і капітальне будівництво вимагають все більшої і більшої кількості сировини, матеріалів, палива і енергії.

Перехід до ринкової системи економіки, вимагає наукового нормування матеріальних ресурсів. Об'єктивною розрахунковою базою як планів соци-ально-экономического розвитку, так і планів галузей народного господарства і промислових підприємств є научнообоснован-ные нормативи і розраховані на їхній основі норми витрат матери-альных ресурсів.

Норма - лат. norma - керівний початок, правило, зразок

Норма - величина, перемінна в часі. Її зміна обумовлена змінами в розвитку тієї області людської діяльності, для якого вона встановлена.

Нормування являє собою процес установлення норми. Нормування витрати матеріальних ресурсів - це регламентація використання предметів праці. Даний процес припускає глибоке знання економічної сутності, ролі і значення різних видів норм і нормативів у плануванні виробництва і його матеріально-технічного забезпечення.

Нормування використання матеріальних ресурсів припускає:

- розробку норм їх споживання у виробництві при ви-пуску продукції;

- коректування діючих норм;

- твердження і доведення норм до виробничих участків і бригад.

Нормування витрати матеріальних ресурсів включає:

- вивчення впливу умов виробництва, що визначають витрату матеріальних ресурсів на одиницю продукції, що випускається, з метою оп-тимального вибору матеріалів, упровадження прогресивної технології, вибору найбільш раціональної організації виробництва;

- визначення витрати матеріальних ресурсів, необхідного для виконання оп-ределенной роботи, виходячи зі сформованого организацион-ного і технічного рівня виробництва;

- забезпечення максимальної економії матеріальних ресурсів (при обов'язковому дотриманні необхідної якості продукції і робіт) за рахунок використання сучасного устаткування і инстру-мента.

Нормування матеріальних ресурсів є вкрай необхідним завданням для успішного функціонування підприємства будь-якого рівня. Від нормування залежать фінансові результати діяльності, оскільки через нього визначається потрібна кількість матеріальних ресурсів для виробництва тощо.

Визначення потреби підприємства у сировині та інших видах матеріальних ресурсів здійснюється за певними нормами їх витрати. Ці норми розробляються самими підприємствами або ж на їх замовлення галузевими науково-дослідними організаціями. Застосовувана система норм витрати матеріальних ресурсів охоплює велику кількість різноманітних норм; забезпечення зручності практичного користування ними досягається шляхом їх класифікації за певними ознаками (табл. 1).

Нормування витрати окремих видів матеріальних ресурсів передбачає дотримання певних його наукових принципів. Найважливішими з цих принципів мають бути: прогресивність, технологічна і економічна обгрунтованість, динамічність і забезпечення зниження норм.

Таблиця 1. Класифікація норм витрати матеріальних ресурсів.

Класифікаційні ознаки

Види норм витрати

Призначення

Норми витрати за видами матеріальних ресурсів - сировини, матеріалів, палива тощо.

Масштаб дії

Групові (на однакові види продукції) Індивідуальні

Період дії

Річні (для поточного планування) Перспективні

Ступінь деталізації об'єктів нормування

На деталь (вузол)

На виріб в цілому

Ступінь деталізації нормованих ресурсів

Специфіційовані (на вид ресурсів з конкретними їх параметрами) Зведені (на вид ресурсів за звуженою номенклатурою)

Норма витрати його чи іншого виду матеріальних ресурсів являє собою гранично допустиму величину витрати на виготовлення продукції в умовах конкретного виробництва з урахуванням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) найвищого гатунку. Вона має власну структуру, тобто співвідношення окремих елементів, які у своїй сукупності утворюють загальну величину витрати -певного виду матеріальних ресурсів на одиницю вироблюваної продукції. Для більшості матеріалів структура норми витрати

де Rч — корисна або чиста витрата матеріалу; Q - технологічні відходи і втрати; q — інші організаційно-технічні відходи і втрати, що виникають у процесі транспортування, зберігання тощо. Якість норми витрати тим вища, чим менші в її складі неминучі технологічні та інші відходи і втрати сировини (матеріалів).

У практиці господарювання використовують три основні методи нормування витрати матеріальних ресурсів:

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Економіка підприємства»: