Сторінка
1

Інноваційний менеджмент

Вступ

Інноваційний менеджмент порівняно нове поняття для наукової громадськості і підприємницьких кіл України. Саме в даний час Україна переживає бум новаторства. На зміну одному формам і методам керування економікою приходять інші. У цих умовах інноваційною діяльністю буквально змушені займатися всі організації, усі суб'єкти господарювання від державного рівня керування до знову створеного товариства з обмеженою відповідальністю в сфері малого бізнесу.

Термін "інновація" став активно використовуватися в перехідній економіці Росії як самостійно, так і для позначення ряду родинних понять: "інноваційна діяльність", "інноваційний процес", "інноваційне вирішення" і т.п. У літературі нараховується велика кількість визначень. Наприклад, по ознаці утримання або внутрішньої структури виділяють інновації технічні, економічні, організаційні, управлінські й ін.

Під інноваціями в широкому змісті розуміється прибуткове використання нововведень у виді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру. Період часу від зародження ідеї, створення і поширення нововведення і до його використання прийнято називати життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвий цикл інновації розглядається як інноваційний процес.

1. Функціонально-вартісний аналіз нового продукту

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) є методом комплексного техніко-економічного дослідження об'єкта з метою розвитку його корисних функцій при оптимальному співвідношенні між їх значимістю для споживача і витратами на їх здійснення. Особливо часто використовується ФВА відносно розробки нових продуктів.

Метод ФВА був розроблений у США і вперше застосований у 1947 році в компанії “Дженерал Електрік”. Інженер Лоуренс Д. Майлс прийшов до висновку, що зниження витрат виробництва треба починати з аналізу споживчих властивостей виробу і технічних функцій складових його частин. У центр уваги ставилося питання, наскільки виправдані витрати з погляду отриманих властивостей товару, що задовольняють ті чи інші запити і потреби. Для одержання відповідних властивостей товару необхідні визначені витрати. Тому важливі пропорції між корисністю окремих властивостей і понесених витрат.

Не всі властивості товару є дуже корисними. У зв'язку з цим потрібно провести аналіз за схемою АВС. Необхідно виділити головні (А), другорядні (У) і непотрібні або зайві функції (З). Засоби варто витрачати на одержання головних функцій, у визначеній мірі - другорядних (У). Витрат на одержання зайвих функцій потрібно уникати.

Виключення зайвих функцій дозволяє знизити витрати на виробництво продукції при одночасному скороченні чи навіть підвищенні якості.

Об'єктами ФВА можуть бути як споживчі властивості виробу в цілому, так і його окремих частин (вузлів, груп деталей, окремих деталей і т.п.).

Однак всебічний і детальний аналіз споживчих властивостей нового виробу, технічних функцій складових його частин і зв'язаних з ними витрат не може бути виконаний одним фахівцем.

Тому до проведення ФВА рекомендується залучати фахівців різних відділів, що беруть участь у розробці, виробництві, маркетингу і збуті нової продукції.

Фахівці з маркетингу і збуту володіють інформацією про споживчий попит, капризи і коливання моди, розбираються в розміщенні сил конкуруючих фірм.

Представники конструкторських бюро можуть запропонувати перспективні розробки з урахуванням попиту. Ці розробки повинні пройти через руки дизайнерів, що враховують естетичні і ергономічні вимоги до майбутнього виробу. Необхідна участь економістів, особливо бухгалтерів, які знають собівартість виробу, її особливості. Працівники відділу постачання можуть подати відомості про можливості придбання матеріалів, сировини, що комплектують вироби для розроблювальних видів виробів.

Тільки колективний, всебічний розгляд проблеми підвищення якості при одночасному зниженні собівартості може гарантувати успіх.

Для цього можуть бути сформовані групи фахівців під керівництвом одного з вищих керівників. У задачу цих груп буде входити вивчення виробів, що є об'єктом ФВА.

Групи можуть збиратися на нараду раз у тиждень чи у два тижні й вносити пропозиції в обстановці невимушеності, вільного обговорення висловлених ідей.

Метод ФВА застосовується промисловими компаніями США, Англії, Франції й інших країн з розвитою ринковою економікою.

Проведенню ФВА передує підготовчий етап, найбільш відповідальною частиною якого є створення аналітичної групи. Чисельність групи залежить від розміру підприємства, обсягів майбутньої роботи і її періодичності.

Безпосередньою роботою по проведенню ФВА займаються дослідницькі групи, створювані за наказом керівника організації з найбільш кваліфікованих фахівців. У групу повинні входити фахівці різних напрямків, що дозволить розглянути проблеми всебічно, комплексно, у гармонічному зв'язку один з одним. Це важливо для повної і правильної оцінки функцій і витрат по досліджуваному проекті. Однак треба враховувати, що численна група є некерованої.

У західних країнах число учасників дослідницької групи 5-8 чоловік. Потрібно виходити з того, що ФВА по окремому об'єкті не відноситься до глобальних аналітичних досліджень.

Керівник організації повинен поставити чітку мету перед усією групою і чіткі задачі перед кожним її членом, а також вказати терміни початку і закінчення робіт.

Члени дослідницької групи збираються на першу нараду, де їх знайомлять з важливістю і змістом майбутньої роботи. Ефективність наради залежить від поведінки керівника під час обговорюваних питань. Має значення і число проведених нарад. Кожна нарада повинна бути добре підготовленою, проводитися по-діловому, з обговоренням конкретних пропозицій і прийняттям діючих рекомендацій.

Відзначимо, що до проведення ФВА можуть залучатися і консультанти з боку: науковці, викладачі вузів і ін.

Ціль ФВА – зниження витрат на виробництво нової продукції, проведення робіт і надання послуг при одночасному підвищенні чи збереженні якості виконуваної роботи.

Математично це виглядає так:

,

де

ПС – споживча вартість аналізованого об'єкта, що представляє сукупність його споживчих властивостей;

З – витрати на досягнення необхідних споживчих властивостей.

При проведенні ФВА виходять з того, що аналізовані вироби є товаром, тобто споживчою вартістю не для виробника, а для споживача. Разом з тим споживча вартість не завжди оцінюється кількісними показниками. Може бути якісний і словесний опис (оцінка смакових, естетичних і ергономічних якостей виробу). У цьому випадку застосовують бальні оцінки.

Склад і розмір витрат визначається виходячи з витрат, що формують повну собівартість продукції.

ФВА складається з декількох етапів: підготовчий, інформаційний, аналітичний, дослідницький, рекомендаційний, втілення.