Сторінка
3
(1) діяльність комісії обмежувалася питаннями сталості довкілля
(2) вона мала лише консультативну роль і практично не мала ніяких повноважень
(2) Комісія не мала достатніх ресурсів
З загальної точки зору сталий розвиток має три виміри: економічний, соціальний і екологічний. Основна задача керування процесом сталого розвитку – шукати та знаходити баланс між цими трьома вимірами.
Економічний вимір
Наприкінці 80-х першочерговим завданням для Угорщини було здійснення переходу до нових умов господарювання. Між 1998 та 1990 роками було прийнято три законодавчі акти: Закон про компанії, Закон про іноземні інвестиції та Закон про трансформацію підприємств. Заснування нових компаній заохочувалося податковими пільгами починаючи з 1988 року. Всім новим фірмам на три роки були надані пільги з податку на прибуток, які протягом цього періоду поступово зменшувалися. Спільні підприємства, в яких іноземна частка капіталу перевищувала 30 відсотків, отримали 60-відсоткову податкову знижку на перші п’ять та 40-відсоткову на наступні п’ять років.
У процесі приватизації державних підприємців іноземні інвестори мали дедалі більшу перевагу перед вітчизняними, оскільки Державне приватизаційне агентство у процесі продажу державної власності віддає перевагу грошам перед кредитами (вітчизняні інвестори можуть купувати головним чином у кредит), і оскільки іноземні інвестори фінансово сильніші, вони можуть дозволити собі залишати свої щорічні прибутки у компаніях, тоді як вітчизняні власники не в змозі цього робити. Тому структура власності компаній змінилася на користь іноземних інвесторів.
До кінця 1999 року в Угорщину було вкладено близько 20 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Характер економічної реструктуризації в Угорщині великою мірою визначався іноземними інвесторами. До кінця 1999 року в країні було засновано більше ніж 30 тисяч спільних підприємств - частково шляхом придбання частини акцій існуючих компаній, частково шляхом інвестицій у нові підприємства. Лише декілька компаній були засновані виключно іноземними інвесторами, і сьогодні кількість підприємств, якими ексклюзивно володіють іноземні інвестори, не перевищує кількасот. Присутність іноземного капіталу спостерігається в усіх галузях національної економіки: енергетиці, важкій промисловості, машинобудуванні, електронній, хімічній промисловості, виробництві пакувальних матеріалів, харчовій промисловості, виробництві безалкогольних напоїв, торгівлі, банківській справі тощо.
Наше дослідження показало, що іноземні інвестори набагато розумніше ставляться до довкілля, ніж інші. Ми не мали досвіду, коли іноземні інвестори імпортували б до Угорщини так звані «брудні» технології. Але загальновідомим досвідом в Угорщині було те, що іноземні інвестори не ліквідували успадкованої ними шкоди довкіллю, хоч і взяли на себе такі зобов’язання за контрактом.
Перехід до нових економічних умов в Угорщині супроводжувався значним зниженням виробництва і доходів, зростанням інфляції, фінансовою розбалансованістю, поширенням безробіття та погіршенням демографічних показників.
У процесі трансформації підприємств державні ферми та інші державні підприємства були перетворені на акціонерні компанії, і їхні акції були запропоновані до продажу. Кооперативні ферми мали пройти реструктуризацію шляхом перетворення або в акціонерні товариства, або в кооперативи - згідно з новим законом про кооперативи, за яким їх члени мали право в короткий термін за бажанням вилучити своє майно. (Втім більшість членів навіть не знала про таку можливість). В Угорщині в результаті приватизації сільського господарства стали розвиватися як міні-, так і дуже великі ферми, а середніх за розміром було дуже мало. Досягнення стабільності в питаннях власності на землю, сприяння з одного боку зростанню малих підприємств, а з іншого боку децентралізації великих та розвиток передових нових форм господарювання є суттєвою передумовою розвитку сільського господарства.
Соціальний вимір
Зверніть ще раз увагу на показники росту безробіття. Вони занадто високі і знижуються дуже повільно. Ще більшою проблемою є те, що це - показники зростання лише так званого зареєстрованого безробіття. Ці цифри не охоплюють усіх безробітних. За нашим підрахунком в Угорщині рівень так званого прихованого безробіття вище зареєстрованого. В нашій країні більшість осіб, які відносяться до категорії “прихованого безробіття”, це селяни. Якщо врахувати приховане безробіття, то офіційна цифра повинна бути принаймні вдвічі більшою. Це означає, що внаслідок переходу до нових економічних умов принаймні кожен четвертий втратив роботу і не зміг знайти нової. Ці люди знаходяться в безпорадному стані, не мають майбутнього – і не тільки вони, але й їхні діти. Як наслідок цієї соціальної проблеми в Угорщині рівень народжуваності різко знижується, а смертність зростає. Це серйозне соціальне лихо, яке є важливим виміром сталого розвитку і про яке ми часто забуваємо.
Важливим завданням є якомога точніше визначення основних проблем та пріоритетів. Для різних країн вони будуть різними, в залежності від переважаючих у цих країнах соціальних інститутів, норм і практики забезпечення зайнятості. Багато завдань потребують вирішення в галузі характеру, ефективності та недоліків освіти, ринку праці та соціальної політики. У сфері освіти виявлено позитивний взаємозв’язок між інвестуванням у підвищення кваліфікації працівників та показниками економічного росту і соціальної рівноваги. Нижчий рівень безробіття, вища продуктивність праці, міцніше здоров’я, відповідальніше ставлення населення до довкілля, нижчий рівень злочинності та вищий рівень соціальної участі: усе це пов’язане з підвищенням рівня освіти та навчання.
Екологічний фактор
В Угорщині в екологічній політиці спостерігаються значні досягнення. Наприклад, зниження викидів діоксиду сірки та озоноруйнуючих сполук (CFC) є прямим наслідком реструктуризації економіки.
Однак, головні проблеми довкілля все ще вимагають вирішення. Використання енергії та пов’язані з цим викиди СО2 зараз знову мають тенденцію до зростання. Потрібно вирішити різноманітні проблеми на місцях - захоронення відходів, водопостачання, забруднення води. Є й позитивні ознаки: вважається, що ситуація з переробкою промислових відходів покращилася завдяки підприємствам, що мають стратегічних іноземних інвесторів.
Необхідно визначити ступінь споживання ресурсів і забруднення, який призведе до невідворотної шкоди для людського здоров’я чи екосистеми. Були чітко продемонстровані причинно-наслідкові зв’язки між деякими видами економічної діяльності та їхнім впливом на довкілля та людське здоров’я, наприклад, у випадку свинця, що міститься в бензині, або стійких органічних забруднювачів, що присутні в найбільш небезпечних пестицидах ДДТ і можуть викликати серйозні проблеми для здоров’я. Вони є набагато небезпечнішими, ніж алкоголь. Безпечні продукти важливі як для жителів країни, так і для іноземних туристів та іноземних інвесторів. Інші проблеми залишаються предметом наукової невизначеності. Принцип обережності, який є частиною Декларації Ріо 1992 року, підписаної практично всіма країнами світу, слугує основою для подолання цієї невизначеності. Нестача повної наукової визначеності щодо загроз серйозної або невідворотної шкоди не повинна бути підставою для бездіяльності. Завдяки декільком дослідженням покращилося наше розуміння взаємозв’язку екологічних, економічних і соціальних пріоритетів з конкретних проблем. Були досліджені такі сфери, як безробіття й довкілля, торгівля й довкілля, сільське господарство й довкілля тощо. Всі ми повинні використовувати цей досвід для нашої країни і нашого майбутнього.
Завантажити реферат