Сторінка
4

Карпатський біосферний заповідник

Фаунiстичний комплекс масиву складають характернi для лiсiв Українських Карпат види. Земноводнi представленi саламандрою плямистою (Salamandra salamandra), тритоном карпатським (Triturus montandoni), жабою трав’яною (Rana temporaria) та кумкою гiрською (Bombina variegata). Своерiдний мiкроклiмат південної частини масиву сприятливий для лiсового полоза (Elaphe longissima), який в заповiднику зустрiчається локально. З хижих ссавцiв звичайними є лисиця (Vulpes vulpes) i куниця лiсова (Martes martes), зрiдка зустрiчаються ведмiдь, рись, кiт лiсовий (Felis silvestris) та борсук (Meles meles). Iснуючi на територiї масиву тектонічні печери та покинутi штольнi служать сховищами для 8 видiв кажанів, з яких чотири рiдкiснi – нічниця довговуха (Myotis bechsteini), широковух звичайний (Barbastella barbastellus), та пiдковоноси великий (Rhinolophus ferrumequinum) i малий (Rh. hipposideros).

Угольсько- широколужанський заповідний масив

Угольсько- широколужанський заповідний масив розмiщений на пiвденних схилах полонини Красної i її потужного вiдрогу полонини Менчiл в межах висот 400-1280 м. н.р.м. Загальна площа заповiдної територiї складає 15580 га. Геологiчний фундамент масиву утворюють вiдклади крейдяного i палеогенового перiодiв - потужнi шари флiшу, у складi яких переважають аргилiти, алевролiти та, рiдше, пiщаники. Пiвденна частина Угольського лiсництва знаходиться у Пiвнiчнiй зонi стрiмчакiв. Для цього району характерна наявнiсть великих блокiв вапняку з добре розвинутим карстом. Тут представленi рiзноманiтнi карстовi форми, зокрема печери, яких налiчується понад тридцять. На територiї масиву знаходиться найбiльша печера Українських Карпат - “Дружба”, сумарна довжина ходiв якої складає понад один кiлометр. В печерi “Молочний камiнь” знайдена пiзньо-палеолiтична стоянка стародавньої людини. Оригiнальними геоморфологiчними утворами є вапняковi скелі, висота яких сягає семидесяти метрiв.

Найвищi вершини заповiдного масиву - Угольська Плеша (1108 м), Поганська Кiчера (1092 м), Видножанська Кiчера (1072 м), Вежа (937 м).

Потужний хребет захищає масив вiд пiвнiчних вiтрiв - переважають вiтри захiдних i пiвденно-захiдних румбiв. Клiмат району теплий, помiрний i вологий у передгiр’ї, прохолодний i дуже вологий в високогiр’ї. За даними метеостанцiї Уголька (470 м.н.р.м.) середньомiсячна температура сiчня рiвна мiнус 4,5 градусiв, липня – 17,2 градусiв, середньорiчна – 7,1 градусiв. Середньорiчна кiлькiсть опадiв складає 1390 мм.

В нижнiй частинi Угольсько-Широколужанського масиву сформувалися свiтло-бурi середньосуглиннi потужнi грунти, вище - темно-бурi лiсовi. На вапняках утворились щебнистi, а в долинах рiчок - дерновi, iнодi глеєвi грунти.

Масив знаходиться в зонi букових лiсiв, де переважають зональнi бучини, що утворюють також i верхню межу лiсу на висотi 1200-1300 м. Вище, здебiльшого в улоговинах, зустрiчаються фрагменти криволiсся з Duschekia viridis. В оптимальних екологiчних умовах бук вiдзначається високою вiтальнiстю i утворює високопродуктивнi насадження з запасом деревини понад 600 куб.м. на га. На вапнякових оголеннях збереглися унiкальнi для Карпат угруповання Taxeto-Fagetum та Juniperetum sabinae. Тут представлені також релiктовi фiтоценози Quercetum petreae, Fageto-Tilietum platiphyllae, Piceetum abietis i Betuletum pendulae.

Флора масиву включає бiля 550 видiв. Її основне ядро складають неморальнi, бореальнi та монтаннi види. Найбiльше флористичне багатство властиве вапняковiй грядi (понад 200 видiв), де зростають Cotoneaster integerrimus, Juniperus sabina (єдине мiсцезростання в Українських Карпатах), Quercus petrea, Rhamnus cathartica, Tilia platyphillos, Taxus baccata (бiля 1,5 тис. особин), а з трав’янистих рослин - петрофiли та альпiйськi види Campanula carpatica, Cephalanthera rubra, Coronilla elegans, Cortusa matthioli, Iris pseudocyperus, Jovibarba preissiana, Saxifraga paniculata, Scabiosa lucida, Sedum hispanicum. Є також ряд неморальних та аридних видiв – Arum alpinum, Corallorhiza trifida, Epipogium aphyllum, Erythronium dens-canis, Ophyoglossum vulgatum, Viola dacica та iншi.

Фауна букових пралiсiв масиву дуже своєрiдна. Тут зустрiчаються як суто “тайговi” види - рись, довгохвоста сова (Strix uralensis), чорний дятел (Dryocopus martius), снiгур (Pyrrhula pyrrhula), так i характернi для широколистяних лiсiв. Вони представленi чорним дроздом (Turdus merula), середнiм (Dendrocopos medius), бiлоспинним (D.leucotos) та сивим (Picus canus) дятлами, мухоловкою - бiлошийкою (Ficedulla albicollis), костогризом (Coccothraustes coccothraustes), синяком (Columba oenas), лiщиновим вовчком (Muscardinus avellanarius), лiсовим котом, кабаном, саламандрою. Звичайними на територiї масиву є олень благородний, лiсова куниця, руда полiвка (Clethrionomys glareolus), канюк (Buteo buteo), повзик (Sitta europaea), трав’яна жаба – види, якi поширенi по всьому лiсовому поясу Карпат. З рiдкiсних, занесених до Червоно книги України, тварин вiдмiченi кутора мала (Neomys anomalus), горностай (Mustela erminea), видра (Lutra lutra), пугач (bubo bubo), чорний лелека (Ciconia nigra), полоз лiсовий, тритон карпатський тощо. Єдиною рiчкою заповiдника, куди на нерест заходить “червонокнижний” лосось дунайський (Hucho hucho), є Лужанка.

Дуже рiзноманiтна фауна рукокрилих масиву, бiльшiсть з яких пов’язана з карстовими печерами. Загалом їх нараховується 19 видiв, з яких 8 вiдносяться до рiдкiсних. Це пiдковоноси великий i малий, широковух звичайний, довгокрил звичайний (Miniopterus schreibersi), нiчниці триколiрна (Myotis emarginatus), довговуха i війчаста (M. nattereri) та вечiрниця мала (Nyctalus leisleri). Зимою скупчення кажанiв в пiдземних сховищах налiчують близько півтори тисячі особин, основну частину яких складають нiчницi велика (Myotis myotis) i гостровуха (M. blythi). Тiльки в печерi “Дружба” зимує понад 1000 тварин, якi належать до 13 видiв.

Комахи представленi типовими мезофiльними середньоевропейськими видами. Серед них такi рiдкiснi види, як жук-самiтник (Osmoderma eremita), жук-олень (Lucanus cervus), вусач альпiйський (Rosalia alpina), великий дубовий вусач (Cerambyx cerdo), мнемозина (Parnassius mnemosinae) та iншi. В карстових печерах Угольки вiдмiчена унiкальна фауна безхребетних-троглобiонтiв, серед яких є ряд вузько ендемiчних видiв, зокрема Duvalius transcarpaticus (Carabidae, Coleoptera).

Заповідний масив “Долина нарцисів”

Заповідний масив “Долина нарцисів” розмiщений на висотi 180-200 м.н.р.м. в захiднiй частинi Хустсько-Солотвинської долини на стародавнiй терасi Тиси. Заповiдна територiя площею 257 га займає рiвнинну дiлянку в заплавi рiчки Хустець. Поряд з природнiми водотоками на територiї масиву знаходяться i штучнi – канали мелiоративноi системи. Клiмат теплий, вологий. За даними метеостанцii Солотвино (272 м.н.р.м.) середньорiчна температура повiтря складае 8,5 градусiв, сiчня -4,0, липня -19,5 градусiв. Рiчна сума опадiв бiля 850 мм. Переважають тут дерново-глеєвi важко- i середньосуглиннi грунти, що сформувались на давнiх алювiальних вiдкладах.