Сторінка
1

Дослідження морфофізіологічних параметрів ялини європейської (Picea abies (L.)Karst.) за дії кислотних дощів у мікрокосмних моделях

Надходження оксидів сульфуру та нітрогену з антропогенних джерел збільшує кількість кислотних опадів в 10-100 разів у порівнянні з природними умовами. Відомо, що навколо потужних джерел викидів кислотних газів утворюються техногенні пустелі, збіднені рослинністю. Це свідчить про негативний вплив забруднювачів повітря на види рослин, що входять до складу фітоценозу. Водночас важливим аспектом дії кислотних дощів є збільшення концентрації рухомих форм алюмінію у грунті, що є причиною ушкоджень кореневої системи рослин [1,2].

Мета роботи – дослідити морфофізіологічні параметри ялини європейської (Picea abies (L.) Karst.) за дії кислотних дощів у мікрокосмних моделях. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

· визначити морфометричні параметри та якісні зміни ялини європейської в мікрокосмах за дії кислотних дощів;

· дослідити інтенсивність фотосинтезу та дихання рослин за дії досліджуваного чинника.

Дослідження морфофізіологічних параметрів ялини європейської проводили в штучних мікроекосистемах – мікрокосмах, які виготовляли за власною методикою [3]. Рослини ялини європейської (самосів) відбирали разом із ґрунтом у природних умовах і висаджували у мікрокосми. Імітацію кислотного дощу (рН = 3,0) здійснювали водним розчином сірчаної та азотної кислот протягом двох місяців. Контрольні рослини поливали дистильованою водою. Полив здійснювали двічі на тиждень по 50 мл. Рослини в мікрокосмах знаходились в умовах 16-годинного фотоперіоду.

За дії штучного кислотного дощу вивчали морфометричні параметри (середню довжину головного пагона, гілок та їх прирости) та інтенсивність фотосинтезу і дихання у рослин ялини європейської.

Встановлено, що середній приріст гілок ялини (Picea abies (L.) Karst.) за дії кислотного дощу в контрольному варіанті становив 0,53 см, а в дослідному – 0,20 см (табл.1). Отже, за дії кислотних опадів виявлено достовірне зменшення приросту гілок ялини європейської у 2,8 рази порівняно з контролем.

Таблиця 1

Середня довжина та приріст гілок ялини європейської

(Picea abies L. Karst.) за дії кислотного дощу в мікрокосмах, см

Аналогічна тенденція до зменшення приросту спостерігалась і при вимірюванні середньої довжини головного пагона. Приріст даного показника у ялини європейської, що зазнавала впливу кислотного дощу був у 2,7 рази меншим, ніж у рослин у контрольних мікрокосмах (табл. 2).

Таблиця 2

Середня довжина та приріст головного пагона ялини європейської

(Picea abies (L.) Karst.) за дії кислотного дощу в мікрокосмах, см

За дії кислотних опадів спостерігались певні відмінності у зовнішньому вигляді контрольних і дослідних рослин. У рослин, які не піддавались дії досліджуваного чинника спостерігався ріст бічних гілок, хвоя була темно-зеленого кольору. Натомість у рослин, які знаходились у дослідних мікрокосмах вже протягом перших двох тижнів поливу кислотним дощем відмічалось незначне побуріння молодої хвої, яке з часом переходило у верхівковий некроз, помічено незначне опадання хвої.

Інтенсивність фотосинтезу та дихання вивчалася на момент припинення дії кислотного дощу.

При дослідженні інтенсивності фотосинтезу не відмічено достовірної різниці у рослин контрольних та дослідних мікрокосмів. В той же час, спостерігалось достовірне зменшення інтенсивності дихання в 2 раза порівняно з контрольними рослинами (табл.3).

Таблиця 3

Інтенсивність фотосинтезу та дихання ялини європейської (Picea abies (L.) Karst.) за дії кислотного дощу в мікрокосмах, мг СО2/ дм2 за год.