Сторінка
1

Бурштинська ТЕС – найбільший забруднювач довкілля Прикарпаття

Сьогодні коли людина завдає дедалі більшої шкоди природному середовищу, коли екологічні катастрофи різного масштабу завдають людству значних економічних втрат, виникла потреба їх оцінювати не лише для визначення обсягів шкоди та покарання винних відшкодування збитків, завданих природі, а й для прогнозування ситуації, оптимізації втручань у природні процеси та коригування законів про охорону природи.

Зростання масштабів антропогенної діяльності викликало необхідність запровадження проведення екологічної експертизи, та оцінки впливу екологічно-небезпечних об’єктів на навколишнє середовище.

Обов’язковому аналізу й оцінці повинні підлягати об’єкти паливно-енергетичного комплексу, тобто об’єкти енергетики, які являються найбільшими забруднювачами довкілля.

Так, у Івано-Франківській області найбільшим забруднювачем довкілля та атмосфери Карпатського регіону є Бурштинська ТЕС. Викиди цієї електростанції сягають 84,4% від загальної кількості викидів стаціонарних джерел цілої Івано-Франківської області. Бурштинська ТЕС входить до списку 100 підприємств, які завдають найбільшої шкоди довкіллю та здоров’ю населення України.

За 2004 рік Бурштинською ТЕС в атмосферу викинуто біля 120 тис. тонн забруднюючих речовин. Очистка димових газів від золи здійснюється в електрофільтрах з проектним показником ефективності очистки 98%. Через фізичну та моральну застарілість електрофільтрів, низьку якість ремонтів, фактична ефективність роботи електрофільтрів становить ≈ 70%. Що в результатів спалювання вуглеводневого палива в топках ТЕС приводить до викидання в атмосферу вуглекислого газу, концентрація якого зростає приблизно на 0,25% за рік, а це небезпечно, бо може викликати в майбутньому розігрівання атмосфери за рахунок парникового ефекту. А оксиди азоту та сірки викидають взагалі без очистки.

Економічна криза та спад виробництва не дозволяють забезпечити виконання заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин у заплановані терміни. Так, запланована реконструкція електрофільтрів, яка дозволила б зменшити концентрацію викиду золи з 1500 мг/м3 до 150 мг/м3 , тобто у 10 раз менше не здійснюється через відсутність коштів. Залишається без вирішення питання будівництва сіркоочистки, яка б привела до зниження концентрації викидів двооксиду сірки до 2008 року.

Вкрай незадовільний фізичний стан пилегазовловлюючого обладнання станції, відсутність закладеної в собівартості електроенергії коштів на проведення ремонтів обладнання, низька якість та великий золо і сірко вміст палива можуть привести до повного виходу з ладу електрофільтрів та зупинки ТЕС.

Зауважимо, що на Бурштинській ТЕС відомчий контроль за викидами в атмосферу повністю відсутній, що мотивується недостатньою оснащеністю відомчої лабораторії.

Для Бурштинської ТЕС надзвичайно актуальною є проблема складування та переробки твердих відходів – паливного шлаку і золи – які залишаються після спалювання вугілля в топках ТЕС. На 1.01.2004 року, згідно із статистичною звітністю, із накопичених в області 44,893 млн.т. відходів, 27,1 млн.т. – відходи Бурштинської ТЕС, що в процентному відношенні становить 60 відсотків. Під золошлакові відходи електростанції задіяно понад 200 га землі, щорічний вихід цих відходів складаї в середньому 0,5 млн.тонн. На даний час дуже гострою є питання вирішення утилізації золи, оскільки не ведеться будівництво нового золовідвалу, а проектна потужність діючого золовідвалу буде вичерпана впродовж декількох років. Крім того, має місце постійне порушення правли експлуатації діючих золовідвалів. Незначна частина твердих відходів Бурштинської ТЕС використовується для виготовлення шлакоблоків та інших будівельних матеріалів.

Мало уваги надається проблемі впливу золо та шаховідвалів на атмосферне повітря шляхом вивітрювання та розсіювання вітровими потоками твердих часток різного ступеня дисперсності. Однак на даний час визначення кількісних показників такого впливу неможливе через слідуючи причини:

- відсутність обґрунтованої та дієвої методики;

- складність організації тривалого відбору проб повітря на вміст золового та шлакового матеріалів за різних метеоумов.

Димові труби Бурштинської ТЕС мають значну вислугу (дві труби висотою по 250 м і одна 180м). Розсіювання викидів шкідливих речовин через висотні труби здійснюється на території не тільки Івано-Франківської, а і Львівської т Тернопільської областей. А за певних погодних умов при інверсійних процесах до 20% викидів розсіюються над Карпатами. Крім того, шкідливі речовини, які викидаються електростанцією, можуть переноситись повітряними масами за межі не тільки Карпатського ріг еону, але і нашої країни. У зв’язку з цим і проблема транскордонних перенесень є дуже актуальною для Бурштинської ТЕС.

Як зазначалось вище, традиційно вважається, що при спалюванні вугілля на теплоелектростанціях утворюються оксиди азоту, сірки, вуглецю і тверді речовини. І тільки недавно, належну увагу почали звертати на проблему, пов’язану з тим, що у вугіллі може міститись велика кількість важких металів, які при його спалюванні разом з твердими частками викидаються у повітряне середовище. Підтвердженням гостроти цього питання є те, що у вересні місяці 2004 року Міністерством екоресурсів впроваджена спеціальна звітність для підприємств по викидах важких металів. Всі підприємства, що спалюють не тільки вугілля, але і рідке паливо та природний газ, вважаються забруднювачами атмосфери важкими металами. Враховуючи об’єми викидів твердих речовин Бурштинською ТЕС дуже значними будуть і викиди важких металів цим підприємством.

Крім того. у топки Бурштинської ТЕС, разом з вугіллям потрапляє значна кількість пустих порід (сланців), що містять домішки природних радіоактивних елементів, що в кінцевому результаті, після згорання вугілля. З труб ТЕС вилітають слаборадіоактивні частинки золи. Отже, має місце радіоактивне зараження атмосфери й земної поверхні. Щоправда, воно не таке шкідливе, як радіоактивне забруднення від АЕС, оскільки вугільні породи містять такі природні ізотопи, як уран, торій, і до яких пристосувався живий світ, не накопичуючи їх у своєму організмі.

Для Бурштинської ТЕС зменшення негативного впливу на атмосферне середовище може досягатися двома шляхами: вдосконаленням технологічного процесу та будівництвом пилогазовловлюючих пристроїв, а оптимальним варіантом є їх поєднання, Перший шлях не тільки скорочує викиди. Але й економить сировину, продукцію, паливо та допоміжні матеріали; проте для Бурштинської ТЕС на даний час він нереальний. Тому для зменшення викидів планується реконструкція електрофільтрів на енергоблоках електростанції та будівництво сірко очисного обладнання. Крім того. подальший якісний та кількісний склад викидів теплоелектростанції залежатиме від якості вугілля та навантаження електростанції.

До всього вище описаного, можна добавити те, що забруднення або точніше перезабруднення атмосфери шкідливими газами Бурштинською ТЕС викликає велику тривогу не тільки в Україні, а й всьому світі, оскільки воно призводить до збільшення “озонових дір” і розвитку “парникового ефекту” на планеті. Перше явище спричинило зменшення захисної дії озонового шару від сонячного ультрафіолетового опромінення і розвитку в зв’язку з цим у людей захворювань шкіри (піки, рак), втрати зору та інших, а друге – до потепління клімату, танення льодовиків, значного глобального підвищення рівня океану, порушення нормального функціонування й деградації екосистем.