Сторінка
1

Карпатський національний природний парк

Івано-Франківська обл., Верховинський і Надвірнянський р-ни. Площа 50303 га.

Це – перший і один з найбільших в Україні національний природний парк. Утворений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1980 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів.

До 1968 р. частина нинішньої території парку знаходилась у складі Карпатського державного заповідника, від якого при створенні НПП були відокремлені Говерлянське і Високогірне лісництва.

На території парку є 8 баз відпочинку, 9 санаторіїв, 3 спортивні бази, 2 літніх оздоровчих комплекси, 6 оздоровчих таборів та 6 зон відпочинку. Тут багато пам'яток монументальної архітектури, історії та культури, а також археологічних пам'яток і місць, пов'язаних з визначними історичними подіями (опришківський рух, події світових війн). Науковим куратором парку є Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака.

За фізико-географічним районуванням територія парку належить до Вододільно-Верховинської та Полонинсько-Чорногорської областей провінції Українських Карпат Карпатської ландшафтної гірської країни. Рослинність парку згідно геоботанічного районування належить до Карпатського округу Східно-карпатської гірської підпровінції Європейської широколистянолісової області. У парку представлені унікальні для Центральної Європи лісові, субальпійські та альпійські природні комплекси, мішані буково-ялицево-смерекові і чисті смерекові ліси. До Зеленої книги України занесено 31 асоціацію. До Червоної книги України занесено 78 видів, а до Європейського червоного списку – 3 види флори. Загальна кількість видів фауни складає: ссавців – 48, птахів – 110, риб – 11, земноводних – 10, плазунів – 6 видів. З них до Червоної книги України занесено 32 види.

Вершина Говерли - це своєрідний символ величі і гордості України. Якщо піднятися на неї, то перед очима відкривається панорама простору і незрівнянна краса одного з найбільших в Україні Карпатського національного природного парку, що успадкував свою назву від Карпатської гірської ландшафтної країни.

Це перший на Україні природний парк, який був створений 1980 року у географічному центрі Гуцульщини – Чорногорі та Горганах. У сучасних межах Карпатський національний природний парк включає 12 паркових лісництв, земельний фонд селянських спілок, а також землі селищних та сільських рад – Яремче, Микуличин, Кремінця, Ворохти, Яблуниці. Загальна площа парку становить 50,3 тис. га. Основне завдання парку полягає у збереженні красивої і неповторної природи східного макросхилу Українських Карпат, його гірських і долинно-річкових ландшафтів, цінних історичних, архітектурних та етнографічних пам'яток.

Клімат сприяє тут цілорічному відпочинку. Він характеризується як перехідний - від помірно теплого західноєвропейського до континентального східноєвропейського. Середньорічна температура повітря становить + 6 °С із зниженням у високогір'ї. Річна кількість опадів збільшується з висотою від 800 до 1400 мм, снігу випадає до 50 см, а в окремі роки до 2 м.

У районі розміщення парку грунтоутворюючий процес проходить по буроземному і підзолистому типах. Під буковими і хвойними лісами переважають світло-бурі грунти. Для реліктових сосняків і березняків характерні кам’янисті торфяні грунти.

Карпатський природний національний парк

Перший на Україні природний національний парк, розташований в пд.-сх. частині Українських Карпат, у верхів'ї Пруту в межах Івано-Франківської області. Підпорядкований Міністерству лісової та деревообробної промисловості України. Утворений 1980. загальна площа 50.3 тис.га. Основна мета К.п.н.п. - збереження унікальних для Центральної Європи природних ландшафтів, що відзначаються багатим генофондом, наявністю рідкісних пралісових екосистем і значним рекреаційним потенціалом, а також сприяння підтриманню екологічного балансу в регіоні.

Флора парку налічує понад 1100 видів судинних рослин. У рослинному покриві переважають буково-ялицево-ялинові, а вище 1100-1200 м - чисті ялинові ліси. Букові ліси з домішкою явора, ясена, в'яза, ялиці та ялини поширені на схилах гірських масивів до висоти 500-600 м над р.м. Вище трапляються ялицево-букові та буково-ялицеві ліси з домішкою ялини у басейні Пруту. На схилах з кам'янистими осипищами зростає сосна звичайна в комплексі з березою та ялицею. В урочищах Кедруватий і Ґаджина збереглась реліктова сосна кедрова. Вище 1600 м у субальпійському поясі сформувалося криволісся сосни гірської, вільхи зеленої, ялівцю сибірського та субальпійські луки подекуди з рододендроном східнокарпатським (ендемічний вид) та та аркто-альпійськими видами верб. Альпійський пояс (понад 1800 м) представлений альпійськими луками (полонинами), для яких характерні угрупування осоки вічнозеленої, осоки зігнутої, костриці лежачої, сеслерії голубуватої, ситнику трироздільного та ін. На території парку зростає понад 20 видів рослин, занесених до Червоної книги України: сосна кедрова європейська, рододендрон східнокарпатський, аконіт Жакена, дріада восьмипелюсткова, тирлич жовтий, первоцвіт дрібний, ліннея північна, арніка гірська тощо.

Багатий тваринний світ: 46 видів ссавців, близько 180 видів птахів, численні плазуни, земноводні, риби. Тут водяться ведмідь, вовк, рись, лисиця, куниця лісова, олень європейський, козуля, білка, глухар, тетерук; з рідкісних трапляються кіт лісовий, беркут, сапсан, змієїд, лелека чорний, бурозубка альпійська, снігова полівка європейська, пугач, завирушка альпійська, тритони карпатський та гірський, занесені до Червоної книги України. У 1987 у парку відтворено поголів'я рідкісної породи гуцульських коней.

Територію К.п.н.п. поділяють на 4 функціональні зони: заповідну (10.3 тис.га), захисно-рекреаційну (20.8 тис.га), рекреаційну (10.6 тис.га) і рекреаційно-господарську (8.6 тис.га). Заповідна зона за охоронним режимом прирівнюється до заповідників. У захисно-рекреаційній зоні природоохоронні заходи здійснюються з метою збереження та відтворення природних екосистем, лісогосподарська діяльність спрямована на формування корінних лісових масивів; туризм обмежений. Рекреаційну і рекреаційно-господарську зони використовують для організованого туризму: в межах зон допускається формування окультурених ландшафтів, розташовані місця відпочинку, санаторно-курортні та туристичні комплекси, створено туристичні та пізнавальні стежки. Гірські луки використовують під пасовища. У К.п.н.п. багато мальовничих водоспадів, є печери та інші цікаві природні утворення, цінні пам'ятки дерев'яної архітектури. У високогір'ї особливо привабливі карові озера - Марічейка і Несамовите. На полонині Пожижевській розташована сніголавинна станція, біологічний стаціонар Інституту ботаніки АН України; у верхів'ї Пруту - географічний стаціонар Львівського державного університету.