Сторінка
3

Процес інвестування капіталу та його стадії

Пропозиції з розширення та покращання мають відношення до вже існуючих продуктів і спрямовані на збільшення обсягів виробництва; покращання сервісних, дистриб’юторських можливостей, якості продукту чи для підтримки або покращання конкурентної позиції фірми.

Пропозиції відносно нових продуктів стосуються всіх капіталь­них витрат, які мають відношення до нових продуктів.

Стратегічні пропозиції генеруються на вищому управлінському рівні й охоплюють витрати в нових сферах або там, де вигоду буде отримано поза інвестиційним проектом. Проект може пропонувати негативну чисту теперішню вартість, але в ширшому розумінні створювати багатство. Три приклади демонструють це положення:

(I) Диверсифікація проектів може спричинити ефект переходу компанії до менш ризикової категорії (мається на увазі важливість специфічного ризику, як у випадку з компанією, яка контролюється однією сім’єю).

(II) Патент може бути придбано не для використання на фірмі, а для того, щоб його не змогли використати конкуренти.

(III) У разі, коли важко отримати інформацію (наприклад, про іноземні ринки), доцільно побудувати невелике, хай і збиткове підприємство, яке дасть фірмі змогу отримати реальну інформацію й бути готовою здійснити головний інвестиційний проект у найбільш слушний момент.

Статутна діяльність та благодійність зазвичай не дають фінансових надходжень, хоча вони можуть принести фірмі іншу користь. Але головною при цьому є мінімізація витрат для досягнення певних цілей.

Кожна пропозиція повинна бути ранжирована в кожній категорії за такими ознаками, як вплив на прибуток, ступінь її терміновості, а також за ознакою того, чи може її бути відкладено (перенесено).

Критичні пропозиції — капітальні проекти, які повинні бути реалізовані в поточному році для того, щоб уникнути якихось надзвичайних ситуацій або відвернути значні грошові втрати.

Бажані пропозиції — високоприбуткові проекти або проекти, які надзвичайно важливі для фірми.

Необхідні пропозиції — подібні до критичних, але масштаби проектів є більшими в часі. Це означає, що їх може бути відкладено на один або кілька років, поки не здадуться необхідні кошти.

Фаза оцінки включає збір інформації, як на вході, так і на виході, і використання спеціальних інвестиційних критеріїв для отримання оптимальної комбінації інвестиційних проектів. Фірма повинна зробити вибір відносно використання точних і надсклад­них або ж простіших оцінних моделей для того, щоб зрозуміти найважливіші взаємозв’язки, які існують на практиці. Більшість фірм використовує певний перелік критеріїв для оцінки інвестиційних проектів. Результати цієї оцінки можуть бути надійними тільки за умови, якщо є правильними припущення, на які вона спирається. Необхідно ретельно вивчити й ураховувати вплив на інвестиційний процес таких факторів, як ринки, стан економіки, виробництво, фінанси та люди. Нижче наведено перелік найважливіших аспектів.

Фактори маркетингу

1. До якого сегмента ринку належить інвестиційна пропозиція?

2. Як співвідноситься інвестиційна пропозиція з маркетинговою стратегією?

3. Чи перевищують строки використання активів тривалість життєвого циклу продукту?

4. Які дослідження ринку було здійснено на підтримку маркетингових припущень по пропозиції?

5. У випадку пропозиції відносно розширення:

а) ринок досяг свого піку чи пройшов його?

б) чи можливо продати продукцію, випуск якої планується збільшити?

в) як такі підвищення вплинуть на частку на ринку, ціни та прибутки?

г) чи посилиться цінова війна за рахунок зменшення ціни для підвищення частки на ринку?

6. Якщо з’явився новий продукт, чи було його тестовано повною мірою?

Виробничі фактори

1. Якої стадії життєвого циклу продукту планується досягти згідно з інвестиційною пропозицією (дозрівання, розвиток, зрілість, занепад)? Яке це матиме відношення до припущень відносно об’єму, вартості одиниці та ціни продажу?

2. Чи є досвід використання пропонованого інвестиційного проекту:

а) в організації?

б) поза організацією?

Якщо так, то яким чином цей досвід можна перейняти й використати?

3. Чи може наявне виробниче обладнання забезпечити досягнення відповідного рівня якості, нормативних показників витрат ресурсів і часу, які передбачено в інвестиційній пропозиції?

4. Як вплине реалізація інвестиційної пропозиції на використання потужностей у короткостроковому й середньостроковому аспектах?

Фінансові фактори

1. Яку ставку дисконтування використано за розгляду пропозиції?

2. Чи дає проект специфічні можливості запозичення фінансових ресурсів (наприклад, позика під низький процент для реалізації саме цього проекту)?

3. Чи було розроблено «найкращий» і «найгірший» варіанти перебігу подій за реалізації проекту додатково до реальних припущень щодо його реалізації?

4. Чи проаналізовано чутливість? Яке процентне падіння в припущеннях відносно основних показників призводить до неприйняття проекту?

5. До якої міри ризикованість проекту обумовлюється мікро­економічними факторами (наприклад, таким специфічним ризиком, як зміна в конкуренції) або макроекономічними факторами (наприклад, ринковим ризиком, таким як економічна політика уряду)?

Зовнішньоекономічні фактори

1. До якої міри успіх у реалізації проекту залежить від змін таких зовнішньоекономічних факторів, як:

а) зміна курсів валют;

б) цін на товари;

в) рівнів інфляції;

г) рівнів процентних ставок;

д) економічної та податкової політики уряду?

2. До якої міри життєздатність проекту залежить від урядових субсидій та інших стимулів? Які витрати (соціальні й економічні) необхідно буде взяти на себе? Наприклад, зміна розташування заводу, яка викликана щедрими інвестиціями держави, може призвести до необхідності переселення персоналу, необхідного для продовження реалізації проекту.

«Людський» фактор

Основною причиною того, що проекти не втілюють у життя все що від них очікувалось, є ігнорування «людського» фактора. Реалізація більшості проектів призводить до структурних змін і впливає на управлінську мотивацію.