Сторінка
1

Бібліотечна професіологія і підготовка кадрів для бібліотек

Професія бібліотекаря існує у первинному вигляді більше одного тисячоліття, але склалася як окреме спеціально-професійне явище лише в ХУІІ-ХУІИ ст. Роком усвідомлення існування професії бібліотекаря вважається 1876 р. - коли було створено перше у світі професійне об'єднання бібліотекарів - Американська бібліотечна асоціація.

В структурі бібліотечного знання склалася дисципліна, яка вивчає професію бібліотекаря і бібліотечного спеціаліста загалом – бібліотечна професіологія. Її поява відноситься до початку 90-х років. На цей час тільки бібліотекаря не забезпечувало виконання бібліотекою всієї повноти суттєвих функцій, коли фактично відбулася диференціація спеціалістів, що працювали у бібліотеці.

Бібліотечна освіта в Україні почалася лише у 1925 році, - на той час у Харкові.

Передумови наукового дослідження бібліотечної професії, розробка форм, методів, змісту підготовки бібліотечних фахівців створюються лише до початку 60-х років. Предметом комплексних спеціальних досліджень бібліотечна професія стає в середині 70-х років. Основними аспектами досліджень стають соціально-психологічні особливості діяльності бібліотечних фахівців, склад та динаміка кадрових ресурсів бібліотек, питання удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації бібліотекарів. В 80 - 90-ті роки актуальними стають статус і престиж бібліотечної професії, диференціація бібліотечної праці, кадрові ресурси БСУ, професійна міграція і мобільність кадрів, професійно-кваліфікаційна структура кадрів бібліотек.

Професіологія вивчає роль і місце бібліотечної професії, закономірності історичного розвитку праці, прогнозування змін, зразків бібліотечної праці, професіографічні аспекти праці в бібліотеці, удосконалення системи освіти, кар'єри бібліотечних фахівців, професіональні об'єднання і асоціації, професійне самоусвідомлення бібліотекарів та ін.

Зміни, які відбулися в бібліотеці, бібліотечній системі, БСІ в цілому, поява загальних особливостей у діяльності в соціально-комунікативній сфері впливають на зразок бібліотекаря як одиничного фахівця. Складність, багаторівневість, багатофункціональність діяльності в сучасній бібліотеці під впливом освоєння новітніх інформаційних технологій обумовили процеси диференціації та інтеграції праці бібліотечних спеціалістів. Діяльність бібліотеки забезпечується крім бібліотекаря, бібліоменеджерами, інформаційними спеціалістами, в тому числі інформаційними менеджерами, технологами ІС, програмувальниками, інформенеджерами та ін. Тобто виконати свої суспільні завдання бібліотека спроможна лише за умови колективних зусиль багатьох спеціалістів. Бібліотека стала багатопрофесійною організацією. В цих умовах виникає проблема відокремлення підготовки бібліотекарів від інших спеціалістів, визначення цілей, змісту, кваліфікації вимог в умовах розширення предметності бібліотечної праці і зміни засобів виробництва.

Завдання, зміст та функції бібліотекаря в структурі діяльності сучасної бібліотеки впливають на професіональну свідомість бібліотекарів. Метою професійної освіти стає формування нового професійного мислення. Це передбачає осмислення бібліотечної діяльності в протиріччях принципів бібліотечно-інформаційних та загалом соціально-комунікативних процесів, передбаченні та прогнозуванні професійної діяльності в бібліотечній сфері.

Характерними рисами професійного мислення є аналітична креативність, яка проявляється в здібності бачити динаміку явищ бібліотечної сфери, виявляти причинно-наслідкові зв'язки їх розвитку, визначити варіанти рішень професійних ситуацій, здійснювати пошук ефективних засобів рішення творчих завдань.

З розвитком рівнів СКД у бібліотеці відбуваються відповідні зміни у професійній структурі.

Професійні спеціалізації історично сформованого первинного рівня СК діяльності - бібліотекар і бібліограф - у процесі переходу на більш високий рівень набувають значення окремого випадку. Якщо ж звернутися до аспекту предметної діяльності в бібліотеці, то слід зазначити, що в перспективі вона буде пов'язана з системами передачі знань, прообразами яких є сучасні ЕС та системи II.

Що стосується поділу праці в бібліотеці, то він відбувається не за типами організаційно-функціональних структур, а відповідно до предметно-змістовного аспекту діяльності. У цьому випадку розвиток простежується від документаліста - до інформаційного фахівця - когнітолога.

В документально-інформаційній сфері України, яка представлена бібліотеками, органами НТІ, референтними службами систем державного управління і управління наукою і виробництвом, громадськими установами, книговидавничими і книготорговельними підприємствами, підприємствами зв'язку, музеями, архівами, комерційними служб, біржами і т.ін. в період інформатизації суспільства відбувається стриженизація професій -«документаліст», «інформатик». Спеціальності, які відповідають підвидам діяльності, які склалися в цій сфері зведені нами у табл. № 2-5 у Додатку III.

Питання про професійно-посадову структуру кадрів управління відповідно визначеним робочим місцям для спеціалістів документально-інформаційних кваліфікацій стоїть у всіх галузях і сферах діяльності.

В системі професійної бібліотечної освіти існує проблема, що пов'язана з передачею досвіду, який представляє зростаючу «надбудову» в базовому фонді системі підготовки бібліотекарів. На цю ситуацію вказують заклики до комп’ютеризації бібліотечної справи, посилення інформаційної складової, інтеграції сфер діяльності по передачі інформації. Ці заклики стають дедалі частішими. А це не може не потягнути за собою постановку і рішення інших завдань, пов'язаних з регулятивними функціями бібліотечного соціального інституту, бо соціальний інститут являє собою цілісну, відносно самостійну систему. Такий перехід безсумнівно буде супроводжуватися корінними змінами у всіх його аспектах. Рішення цього завдання залежить від інших сфер діяльності суспільства - наукової, виробничої, політичної. В освітній системі бібліотечної сфери напрями, в яких слід шукати змістовні зміни, складають конструкти цієї системи. Вони ж дозволяють накреслити ті шляхи, де вплив з метою управління і прогнозування в системі професійної підготовки кадрів бібліотек найбільш ефективний. Змістовна підготовка студентів в бібліотечній школі повинна визначатися через призму блоків вимог до бібліотечно-інформаційних спеціалістів. З деякими змінами наповнення блоків виглядає таким чином :

1-ий блок - методологічний - орієнтується на соціально-інформаційну науку, розглядає бібліотеку як елемент документально-інформаційних комунікацій, опора на сучасний стиль наукового мислення, оволодіння сучасними методами пізнання і миследіяльності, формування здібностей людини до виходу за межі пізнаного, тобто він має бути готовий не тільки відтворювати норми, зразки і прототипи, зафіксовані в професійній бібліотечній сфері, але й створювати нові.