Сторінка
2

Бібліотечна професіологія і підготовка кадрів для бібліотек

2-ий блок - технологічний - орієнтується на сучасні бібліотечно-інформаційні технології з використанням електронної техніки, нових носіїв інформації, техніки зв'язку, безпаперових комунікацій.

3-й блок - інструментальний - засоби і методи діяльності в даній сфері, спрямовані на досягнення цілей і завдань цієї сфери.

4-ий блок - змістовно-предметний - когнітивна складова сфери діяльності, її наукові засади, існуючі моделі.

5-ий блок - закономірності здійснення діяльності, функціонування і розвиток організаційних форм, управління, планування тощо.

6-ий блок - історичний - генезис розвитку структури СКД, системи освіти в цілому, соціокультурні особливості етапу розвитку.

7-ий блок - кваліфікаційний - рівень завдань, які вирішуються, знань, вмінь, навичок.

Ясно, що усі конструктивні елементи складають основу для подальшого моделювання змісту освіти фахівців, відповідно обраним професійним напрямам. У сукупності вони забезпечують цілісність «змістовної конструкції» БО і одночасно необхідні потенціали до розвитку, які задаються взаємовпливом факторів розвитку кожного з конструктів.

Зміст предметно-інструментальної основи діяльності бібліотечного робітника детермінують область його професійної компетенції. Культурно-історичні компоненти діяльності впливають на область соціальних і громадських уявлень і позицій. Структура, технологія, загальний характер СК діяльності в цілому обумовлює область психологічних й часто психофізіологічних якостей бібліотечного працівника.

Для того, щоб вийти на кінцеву мету підготовки сучасного бібліотечного спеціаліста, тобто сформувати професійну діяльність, необхідно закласти в основу підготовки відповідні параметри цієї діяльності.

Компонентно-параметричне описання професійної діяльності та її використання у процесі організації навчання бібліотекарів та інших спеціалістів для соціально-комунікативної сфери відкриває подальші можливості для розробки ментальних моделей навчання і переводу навчання на нові технології, зокрема, автоматизовані навчальні програми.

Підхід, який пропонується, володіє гнучкістю в поданні блоків дисципліни, заміни дисциплін по мірі розвитку фундаментальних і прикладних наук, появи спеціальних дисциплін. Вона (модель) дозволяє врахувати нелінійність в змістовно-предметній структурі дисциплін підготовки бібліотекарів та інформаційних фахівців, а також нелінійність самої структури організації підготовки у вузах культури.

Вона вміщує у собі елемент упередження, у контексті підготовки спеціалістів, як у плані удосконалення традиційних форм професійної діяльності (її методів, засобів, структури інтенсивності і т. ін.), підготовки, розробки, експлуатації більш вдосконалених продуктів своєї діяльності, так і з точки зору випереджувального розвитку бібліотечної школи у порівнянні з областю застосування праці спеціаліста, тобто він стає «полігоном» «місцем росту» соціального бібліотечного організму, вміщує в собі імпульс розвитку, який несуть в соціальну практику його випускники.

В сучасних умовах найбільш досконалою формою професійної діяльності є перетворювальна, інноваційна, творча діяльність спеціаліста.

Сучасні бібліотекарі мають бути підготовлені до здійснення діяльності, яка розвивається, в тих місцях інфраструктури суспільства, які вони займуть як спеціалісти.

Різниця у підготовці спеціалістів документально-інформаціної сфери не повинна різнитися по змісту підготовки, яка закладає основи професійного світогляду.

Література:

1. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підручник. - X., 1993. 176 с.

2. Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. - К., 1998. -192с.

3. Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. - К., 1996. - 120 с.

4. Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. - М., 2000. -102 с.

5. Балика Д. Бібліотека в минулому. - К., 1925. - 117с.

6. Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф. / КДІК. - К., 1995. - 201 с.

7. Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук. праць / КДУКІМ. - К., 1998. - 108 с.

8. Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку.– К., 1996. -255с.

9. Ільганаєва В. Бібліотечна сфера - соціальний інститут // Бібл. Вісник. -1994 -№3.-С. 2-5.

10. Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України // Бібл. Вісник. - 1993. № 3-4. С.55-58.

11. Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: Зарубіжний досвід. -К., 1998. -70 с.

12. Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. - К., 1990. - 226 с.

13. Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. - К., 1995.– 268с.

14. Україна бібліотечна. - К., 1996. - 92 с.

15. Українська бібліотечна асоціація: Документи і матеріали.- К., 1998. – 78 с.

16. Чачко А. Библиотечний специалист: особенности труда и профессионализации. - К., 1986. - 192 с.

17. Чекмарьов А., Костенко Л., Павлуша Т. Національна система електронних бібліотек. - К., 1998. - 50 с.