Сторінка
1

Всесвітня історія становлення бібліотечного соціального інституту

ПЛАН

1. Бібліотеки стародавнього світу.

2. Бібліотеки Античної Греції і Риму.

3. Бібліотеки середньовіччя.

1. Бібліотеки стародавнього світу

Протягом свого існування бібліотечні організації розвивалися за типами і видами, об’єднувалися в мережі, доповнювалися необхідними факторами розвитку і науковою базою, підготовкою професійних кадрів, інформаційним забезпеченням свого функціонування і таким чином перетворювалися в певний соціальний інститут. Але зародження бібліотек розпочалося ще в державах доісторичного минулого і на цьому шляху сформувалися загальні та специфічні риси бібліотечних установ у різних країнах світу.

У середині третього тисячоліття до нової ери почали створюватися бібліотеки, що налічували декілька тисяч глиняних табличок з текстами в Ніпурі, Логаші та інших містах. Це були здебільшого релігійно-культові та господарчі документи, а крім того, таблички з міфами, прислів’ями, байками про тварин. До нашого часу дійшла перлина давньої поезії – перші пісні знаменитого епосу про Гільгамеша, а також таблички-каталоги.

Глиняні таблички складали в ящики або кошики, додаючи етикетки про зміст і характер тексту.

Багаті бібліотеки були частиною культурних надбань країни. Вони знаходились у палацах царів, у храмах столичних і провінційних міст. Найбільш відомою була знаменита Ніневійська бібліотека, створена царем Ашшурбаніпалом, де зберігалися таблички з текстами шумерською, ассірійською та іншими мовами. На замовлення царя чиновники збирали і надсилали йому оригінали, надсилали йому копії з рідкісних чи відсутніх у бібліотеці царя творів. Копії знімались старанно і звірялися з оригіналом. За короткий час була створена перша в історії бібліотека із десятків тисяч „книг” з усіх відомих на той час галузей знань.

Найбільш популярні твори мали дві-три копії. Бібліотека розміщувалась у спеціальних розкішно оздоблених приміщеннях двох палаців царя. Один з них називався „Будинок настанов і порад”. У бібліотеці підтримувався зразковий порядок. Твори зберігалися у дерев’яних ящиках або глиняних скринях у систематичному порядку за рубриками: граматика, історія, право, закони, звичаї, знання про природу, географія, математика, астрономія, релігія, легенди та сказання.

У ці та інші бібліотеки мали доступ лише адміністративна та культова верхівки.

З великою увагою і пошаною ставилися до бібліотеки в Єгипті. Ця держава найбільшого розквіту досягла в період Середнього (ХХІ-ХУІІ ст. до н. е.) і Нового царства (ХУІ-ХІ ст. до н. е.). По всій країні налічувалося багато бібліотек різних видів: при палацах і храмах, бібліотеки під назвами „Будинок папірусу”, „Аптека для душі”, „Будинок життя”. Їх діяльність була універсальною. При бібліотеках, паралельно із школами переписувачів, створювалися скрипторії-майстерні з виготовлених книг. Книги зберігались у ящиках, глиняних глечиках чи спеціальних футлярах, а пізніше в нішах стін.

2. Бібліотеки Античної Греції

Античні держави Греція і Рим створюють перші публічні бібліотеки, що були доступними лише для патриціїв, тобто ними мала змогу користуватися тільки верхівка. Широке розповсюдження знайшли приватні бібліотеки знаті.

Перші згадки про публічні бібліотеки в Греції належать до ІV ст. до н. е. Відомо , що одна з таких бібліотек була організована правителем Афін. У публічних і власних бібліотек в Афінах було також багато, що сіцілійському історику Тімею довелося витратити 30 років для занять у них науковими дослідженнями. Відомості про діяльність цих бібліотек не збереглися.

Найбільш відомою була книгозбірня в Олександрії Єгипетській – стародавньому науковому центрі греків, створена в ІV ст. до н.е. правителями Єгипту. Олександрійська бібліотека і створений на її базі Музей – це й науковий інститут, і величезна бібліотека. Багато з того, що вважається основами нашого знання, нашої країни і науки, було знайдено, встановлено, записано вченими, що групувалися навколо Олександрійської бібліотеки. Книги збирались із „Будинків життя”, котрі ще діяли в Єгипті. Птоломей ІІ надсилав у всі кінці світу послів за цінними книгами, ним була викуплена бібліотека Арістотеля, Птолемей ІІІ наказував відбирати книги в усіх, хто припливав в Олександрію, а замісь них видавати копії. Коли в Афінах був голод, правитель погодився продати грекам хліб за умов одержати для копіювання рукописи Есхіла, Софокла, Еврипіда. Греки погодилися дати рукописи за великий заклад золотом. Птоломей залишив оригінали, жертвуючи закладом. Гадають, що в період найвищого розвитку фонд Олександрійської бібліотеки досяг мільйона примірників, хоча точної цифри ніхто не знає. Тут були зосередженні рукописи Греції, Ефіопії, Персії, давньогрецькою мовою і хінді. Головна бібліотека Греції в 47р. до н.е. загинула від пожежі, що виникла в наслідок вуличних боїв, коли місто захопив Юлій Цезарь. Сподвижник Ю.Цезаря Марк Антоній через кілька років частково відновив бібліотеку. Він привіз в Олександрію і подарував єгипетській цариці Клеопатрі – 200 тис. рукописів, захоплених римлянами в іншій знаменитій бібліотеці стародавнього світу Пергамській. Місто Пергам, від якого і пішла назва „пергамент”, знаходився в Малій Азії, на території сучасної Турції. Вдруге бібліотека згоріла в 391р, її спалили фанатики-християни для того, щоб „під корінь” знищити науку язичників. І знову вдається відродити бібліотеку. Остаточно вона була знищена вже у УІІ ст. під час завоювання Єгипту арабами.