Сторінка
1

Розширення концепції бібліотеки для юнацтва як культурного інституту за умов інформатизації

На перший погляд, проблема, що порушується в даній статті, є ніби-то вирішеною. Бібліотека для юнацтва була і є культурним інститутом, якого не заперечує інформаційне суспільство. Втім, констатація і навіть підтвердження цієї тези відомими аргументами за сучасних умов виявляються не завжди достатніми. Адже останнім часом багато традицій і норм поставлено під сумнів об'єктивними перетвореннями, суб'єктивними упередженостями проти минулого, розпорошеністю і фрагментарністю нових даних.

Відомо, що авторитет високої культури нині виявився дещо затьмареним. Бібліотеки для дітей та юнацтва не всіма, навіть серед бібліотекознавців, сприймаються як зона досягнень українського суспільства. Все більшим стає розрив між потребами бібліотек у сучасних кадрах і реальною кількістю випускників відповідних спеціальностей. Існують й інші аспекти даної проблеми, що вимагають негайного розв'язання на сучасному етапі розвитку бібліотечних та інформаційних наук, а також культурології, соціології, психології, тобто в спеціальному комплексному дослідженні.

Для обґрунтування теоретичних засад цього дослідження необхідно визначити найсучасніші поняття, на змісті яких ми зосереджуємося.

Доцільно розглянути зміст поняття "компетенція" у світлі сучасних ідей стосовно компетентнісного підходу, що розробляється у педагогіці, культурології, бібліотекознавстві.

Гуманітарний погляд на категорію компетенції полягає в тому, що нею окреслюється коло повноважень (функцій), а також знань, умінь, навичок (освіти, підготовки), необхідних для виконання мети, і завдань діяльності. У цьому контексті вживаються такі словосполучення, як "розширення компетенції" та "звуження компетенції", що свідчать про динамічність процесу її набуття чи втрати. Розширення компетенції в широкому сенсі є явищем розвитку: збагачення функцій, кола обов'язків, об'єктів діяльності тощо.

Не випадково у проекті Ради Європи "Середня освіта в Європі" (1992 р.) знаходимо офіційний термін "ключові компетенції". Контекст його вживання передбачає акцент на здатності узагальнення і застосування особистісно-професійних рис для забезпечення такого кола повноважень, де головним є постійний вплив швидких змін. Тому до ключових компетенцій віднесено адаптивність і мобільність системи в умовах трансформацій.

Для нашої теми, пов'язаної з кваліфікованим культурно-інформаційним забезпеченням гуманістичного змісту розвитку молоді, найважливішим є поняття культурного потенціалу. В матеріалах міжнародних наукових конференцій з проблем інформаційного суспільства, інформаційного світогляду, культури та інформації знаходимо відповіді на багато запитань щодо цього поняття. Тут зазначимо, що культурний потенціал суспільства визначається розвитком мистецтва і освіти. Вони взаємопов'язані та впливають одне на одне, але освіта є базою для розвитку всіх інших сфер життєдіяльності суспільства, а в узагальнюючому сенсі - основою для побудови всієї культури. 1 З гуманістичних позицій культура є найбільш сталою у своїй основі цінністю.

Відносно сучасного погляду на інформацію саме з гуманістичної точки зору, вона інтерпретується як категорія системи загальнолюдських цінностей.

На відміну від навчальних закладів бібліотеки традиційно мали своєю компетенцією створення умов для освіти населення, приділяючи значну увагу просвітництву і вихованню, розвитку пізнавальних інтересів і відповідної науково-пізнавальної, культурно-пізнавальної, естетично-пізнавальної діяльності молодого покоління. Проте з поширенням практики безперервної освіти і розвитком інформаційних, освітніх, медіа-технологій на телекомунікаційній основі, що складає важливу характеристику інформатизації всіх сфер суспільства, виникла потреба безпосередньої участі бібліотек у навчальному процесі. Йдеться не лише про допомогу школярам і студентам у пошуку інформації, а також про сприяння систематизації та узагальненню матеріалу під час виконання навчальних завдань.

Отже, компетенція бібліотеки (зокрема юнацької), тобто коло її повноважень, має розширитися суттєво. Збільшаться обсяги і складність деяких ділянок роботи бібліотекарів, що спричинить появу нових вимог до їхньої кваліфікації.

До того ж слід зупинитися на міжнародних підходах до зв'язку в системі підвищення кваліфікації: від розширення повноважень, функцій, компетенції до збільшення фінансової винагороди за виконання складних завдань у бібліотеках.

До недавнього часу в Україні цього зв'язку майже не було. Нині, з уведенням системи доплат за кваліфікацію, складність виконуваних обов'язків, а також премій за конкретні поточні і підсумкові досягнення, поступово формується і новий підхід до оплати праці, який стимулюватиме інноваційні моделі розширення компетенції, зокрема в освітній діяльності юнацької бібліотеки на допомогу молоді (дистанційній освіті, додатковій освіті, впровадженні освітніх технологій).

Розширення обсягів компетенції стосовно забезпечення традиційними і телекомунікаційними інформаційними ресурсами освітніх потреб молоді та надання користувачам безпосередньої допомоги у навчанні - дуже важливий перспективний напрям роботи юнацької бібліотеки, оскільки, як відомо, саме освіта створює базу для розвитку всіх сфер життєдіяльності. Зокрема, за даними соціологічної розвідки Державної бібліотеки України для юнацтва "Користувач Інтернет: хто він?", 45% користувачів бібліотеки звертається до Інтернету з метою навчання. Молодь віком від 14 до 22 років складає переважну більшість користувачів Інтернет-центру (68,9%). Представники наступної вікової категорії (22 роки та більше) складають лише 19 % користувачів, тому можна констатувати, що опитування підтвердило думку про те, що саме навчання викликає найбільш стійку потребу в Інтернет-ресурсах. За даними дослідження професійної діяльності бібліотекарів юнацьких бібліотек, що проводилося у Московському державному університеті культури, в учнів старших класів попередня мотива­ція "цікава книга" в цей час змінюється мотивацією "шкільне завдання". (5)