Сторінка
2

Розширення концепції бібліотеки для юнацтва як культурного інституту за умов інформатизації

Помітними є вектори розширення юнацькою бібліотекою кола своїх повноважень, що сприяє розвитку окремих груп і категорій молоді. Зокрема, це виявляється у соціальній реабілітації дітей, підлітків, юнацтва з певними обмеженнями у спілкуванні (інвалідів, хронічно хворих тощо). Ці групи потребують копіткої роботи щодо залучення їх до бібліотеки, індивідуального обслуговування, організації відповідних акцій, цікавих для тих або інших категорій. Тут недоцільно наводити приклади, оскільки в Україні опубліковані статті і збірники матеріалів конференцій, захищені дисертації, що узагальнюють відповідний сучасний досвід.

Інший напрям - соціально-педагогічна діяльність з девіантними (тобто такими, в яких спостерігаються відхилення у поведінці) підлітками з груп ризику - досі залишається, на жаль, майже не розгорнутою. Важливою сферою діяльності юнацьких бібліотек залишаються: координація з молодіжними організаціями, правоохоронними структурами, щоденна праця із залучення до бібліотеки, її клубів за інтересами, а також застосування різних форм і методів, що сприяють цьому.

У компетенції сучасної юнацької бібліотеки все більшого значення набуватиме увага до міжкультурної взаємодії, допомога культурним осередкам, сприяння їхній діяльності шляхом не лише підготовки фестивалів (хоч це дуже важливо й ефективно), але й щоденного задоволення запитів.

Розглядаючи проблему допомоги розвитку культурних товариств, маємо взяти до уваги, що в матеріалах міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО, визнано перспективним інноваційний підхід, побудований на широкому, "панорамному" ставленні до діалогу культур з позицій толерантності. Толерантність розглядається як платформа терпимості до інших поглядів, звичок, зокрема, до інших народів, релігій. Вона є свідченням відкритості, готовності до обговорення і духовного змагання. Толерантність є однією із складових ціннісної бази культури. (6)

Виховання толерантності актуалізується не лише в міжнаціональному аспекті, але і як напрям демократизації суспільства, визнання різних поглядів, прагнення до взаєморозуміння, що є ознакою культурної людини.

Мова йде про доброзичливість у процесі обслуговування як суб'єкт-суб'єктної взаємодії (7), а також у загальному стилі роботи бібліотеки загалом. Для юнацької бібліотеки, де вікова специфіка може передбачати, з одного боку, певну сором'язливість, вразливість, а з іншого - браваду, навіть агресивність читача, доброзичливість має входити до "ядра" професійної придатності. Толерантність є передумовою доброзичливості. Професіоналізм має стати основою розширення компетентності. (8)

Розпочався новий етап і в розвитку бібліотекознавства, який характеризується тим, що юнацька бібліотека також має досліджуватися в динаміці. Це допомагає її розвитку як культурного інституту, безумовно необхідного молоді і суспільству загалом. Розвиток теорії бібліотеки (бібліотекознавства) на новому етапі дозволить зосередитись на ціннісному підході, що корисно для юнацької бібліотеки. Традиційний бібліотекознавчий (функціональний) аналіз проблем комплектування, каталогізації, організації фондів, обслуговування, управління бібліотекою, автоматизації доповнюватиметься аксіологічним (ціннісним) аналізом. Завдяки комплексному підходу постаті користувача і бібліотекаря набувають дедалі більшої виразності в системі суб'єкт-суб'єктної взаємодії. 9

Таким чином, оволодіваючи дедалі новими "територіями", на яких вміння та знання виявляються необхідними, маємо рекламувати досягнення і плани бібліотеки, створювати її привабливий імідж.

Маслоу А. Самоактуализация личности и образование.- К.; Донецк, 1994.- 52 с. Чачко С.А. Слово о человеке // Козелицкий Ю. Человек многомерный.- К., 1991.- С.3-18. [Предисл. переводчика]. Иванова Г.А. Образование библиотекарей как специалистов по работе с детьми: Монография.- М., 2003. - 254 с. Нікітінська Т.М. Інтернет для юнацтва: соціальний портрет користувача // Бібл. форум України.- 2003 -№1.-С.20-22. Чудинова В.П. Профессиональная идеология библиотекарей // Проф. сознание библиотекарей: Материалы семинара.- М, 1993.- С. 18-23. Делюдина М.А. Толерантность в информационной культуре общества и личности // Парадигмы XXI века: Информ. общество, мировоззрение, культура: Материалы междунар. конф.- Краснодар, 2002.- С. 103-109. Грозовська О.О. Суб'єкт-суб'єктна взаємодія у бібліотечному обслуговуванні: Автореферат дисертації . канд. пед. наук.-К., 1997- 16 с. Алтухова Г.А. Профессиональная этика библиотекаря: Учеб. пособие.- М.,2000.- 110 с.