Сторінка
4

Характеристика факторів стримування прямих іноземних інвестицій в Україну

Ст. 18 Закону України "Про режим іноземного оподаткування" передбачає винятки із правил, які стосуються того, що весь імпорт, який є частиною іноземних інвестицій та спрямовується до української компанії-резидента, підлягає сплаті мита. Ця пільга була скасована. У новому Указі внески "in kind", які надходять в Україну від іноземного партнера, більше не звільняються від мита та ПДВ. Новий порядок розгляду внесків до статутного фонду є насправді окремим типом оподаткування іноземних інвестицій, що знову ж такі не приваблює іноземних інвесторів.

Незважаючи на те, що теоретично податкове законодавство дозволяє відшкодування ПДВ та акцизу, на практиці воно не забороняє компенсувати їх за рахунок податку на прибуток підприємства. Порядок відшкодування чітко не визначений. На практиці процес відшкодування потребує багато часу, до того ж держава не гарантує його повернення, оскільки в бюджеті бракує коштів для такого відшкодування.

Штрафи. Штрафи, які накладаються українськими податковими органами, найвищі у світі. Часто вони не стосуються збитків, що завдані бюджету, а просто є звичайними штрафами у розмірі місячної зарплати керівника або бухгалтера підприємства, на яке накладається штраф. Також дуже значні штрафи за затримку виплат, які розраховуються на основі відсотків від суми, що повинна бути сплачена. "Замороження" банківських рахунків без попереднього судового рішення, навіть за незначні порушення, є часто вживаним засобом забезпечення збору податків. Оскільки підприємства можуть здійснювати фінансові операції, як правило, лише через банк, "замороження" банківських рахунків може паралізувати діяльність та значно зашкодити підприємству. Стимулює таке жорстке ставлення до платників податків наказ, за яким місцеві державні податкові інспекції мають право залишати ЗО % штрафів у ДПС України.

Терміни обмеження дії податкових заборгованостей передбачені у ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про відшкодування податків та неподаткових зборів", непослідовні. У той час, коли цей термін для платників податків встановлено на рік, для податкових органів він є довічним. Отже, кожен платник податків ризикує стик-нутися з проблемою перерахування податків за попередні фінансові роки, поки не закінчить свою діяльність. Податкові заборгованості та високі штрафні санкції протягом незначного часу можуть перевищити розміри фінансової спроможності навіть успішних підприємств і призвести їх до фінансового краху та банкрутства.

Оподаткування заробітної плати. Розміри податків до фондів соціального забезпечення, пенсійного фонду могли сягати 52 % зарплати працівника. Спричинювалось це високими ставками податків на особистий дохід. Це призвело до того, що компанії змушені були приховувати реальний дохід працівників.

Гербовий збір. Указом Президента України від 6 грудня 1998 р. було введено "гербовий збір". Цей непрямий податок існував у формі марок, які повинні бути на оригіналах всіх видів комерційних контрактів придбання, надання послуг, на векселях, договорах з пере-дання власності, статутах компаній та інших документах. Вартість марок мала відповідати вартості операції. Незважаючи на те, що вартість марок була відносно невелика, наприклад 1 гривня, але для підтвердження контрактів, яких було десятки тисяч, стягувалася чимала сума, оскільки практично всі контракти підпадали під дію цього Указу. До того ж платники податків повинні були подавати у податкові органи щомісячні звіти.

Новий податок спричинив значні додаткові ускладнення для компаній, усунення яких коштуватиме більше, ніж загальна сума очікуваного прибутку для бюджету. Врахувавши недоцільність цього податку, уряд скасував гербовий збір.

Бухгалтерський облік. Бухгалтерські стандарти в Україні дуже відрізняються від стандартів західних країн, зокрема від міжнародних бухгалтерських стандартів (IAS або GAAP). Стандарти IAS застосовуються в Україні лише до великих акціонерних товариств з розміром статутного фонду понад 200 млн дол., до українських банків і великих аудиторських компаній. Інвестори часто вимушені вести подвійний бухгалтерський облік: перший — відповідно до українських бухгалтерських стандартів, другий — за міжнародними стандартами для звітування перед своєю головною компанією. Податкові консультанти скаржаться на те, що українські бухгалтерські документи містять інструкції із зайвими подробицями, водночас в інших випадках майже неможливо зрозуміти, як розраховувати деякі операції. Подвійна бухгалтерія час від часу призводить до ситуації, коли відповідно до українських правил підприємство має значний прибуток, а за міжнародними стандартами воно зазнає значних збитків, або навпаки.

Обмеження щодо розрахунків. Кабінет Міністрів України і Національний банк України починаючи із серпня 1998 р. видали кілька постанов, які передбачають регулятивні заходи щодо операцій з вільно-конвертованою валютою для фізичних та юридичних осіб.

Декрет Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 18 серпня 1998 р. "Про заходи щодо зменшення впливу фінансової кризи в Росії" передбачав, наприклад, що виплати, які перевищують 10 тис. дол., можуть здійснюватися лише через акредитиви або інкасо. Авансові платежі за контрактами з імпорту у гривнях та іноземній валюті були заборонені. Щоб отримати позику в банку, компанія мала отримувати реєстраційний сертифікат від НБУ після підписання угоди про позику. Якщо сертифікат не надавався, угода про позику втрачала чинність. Національний банк України попередив, що він не надаватиме сертифікати на позики, якщо відсоткова ставка перевищує максимальну валютну ставку доходів за облігаціями зовнішньої позики Міністерства фінансів України. Ці заходи майже унеможливили практичне отримання компаніями в Україні зовнішнього фінансування у вигляді позик.