Сторінка
1

Соціальні пенсії і державні соціальні допомоги малозабезпеченим, багатодітним сім’ям

ПЛАН

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕНСІЇ ТА ПІДСТАВИ ЇЇ ВИПЛАТИ

2. ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ ДОПОМОГИ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ, БАГАТОДІТНИМ СІМ’ЯМ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Інститут соціальних пенсій вперше введено в законодавство про соціальне забезпечення з 1 січня 1991 р. Законом Союзу РСР “Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР”. Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 р. також застосовує цей інститут удосконаливши його і зменшивши вік, із досягненням цього призначаються соціальні пенсії, до загального пенсійного віку.

Соціальні пенсії виокремлено у соціальний розділ Закону України “Про пенсійне забезпечення”, який містить лише 4 статті.

1. Поняття соціальної пенсії та підстави її виплати

Соціальні пенсії можна визначити як щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначені непрацюючим, непрацездатним громадянам, які не мають права на трудову пенсію. Розмір цих пенсій диференційований: від 30 до 200% мінімальної пенсії за віком.

Соціальні пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком призначаються чоловікам і жінкам, які досягли відповідно 60 і 55-річного віку, але не мають права на трудову пенсію без поважних причин.

Особи, які досягли пенсійного віку, а також інваліди ІІІ групи, які не мають права на трудову пенсію з поважних причин, мають право на соціальну пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Соціальні пенсії в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком призначаються інвалідам ІІ групи, дітям інвалідам у віці до 16 років і дітям, які не досягли 18-річного віку чи старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років, у разі втрати годувальника.

Інвалідом І групи, матерям-героїням, яким присвоєно звання “Мати-героїня”, соціальні пенсії призначаються в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком.

Призначення і виплати допомог здійснюються на підставі Закону України “Про державні допомоги сім’ям з дітьми” від 21 листопада 1992 р.

Цей закон передбачає різноманітність видів допомоги, які за метою їх надходження поділяються на дві групи.

До першої групи належать допомоги, що виплачуються з метою компенсації втраченого з поважних причин заробітку впродовж нетривалого часу, в розмірі. Приблизно рівному втраченому заробітку (допомогами з тимчасової непрацездатності, з вагітності й пологів).

Характер призначення цих допомог виключає можливість отримання їх одночасно з заробітною платою, хоч і допускає їх виплату поряд з пенсією та іншими допомогами.

До другої групи належить решта видів допомог, надаваних сім’ям додатково до основних джерел на утримання й виховання дітей. Розмір таких допомог зазвичай співвідноситься з розмірами мінімального заробітку, а визначається з урахуванням доходів сім’ї.

До таких допомог законодавець відносять:

- одночасну допомогу з народженням дитини;

- допомога з догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;

- грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом за дитиною-інвалідом;

- допомога на дітей у віці до 16 років (на учнів – до 18 років);

- допомога на дітей одиноких матерів;

2. Державні соціальні допомоги малозабезпеченим,

багатодітним сім’ям

Допомога малозабезпеченим сім’ям надається, якщо у сім’ї з поважних і незалежних від неї причин середньомісячний сукупний доход є нижчим від прожиткового мінімуму сім’ї.

До складу сім’ї враховуються особи, що проживають разом і (або) об’єднані законними правами та обов’язками щодо утримання, а саме: чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти, які навчаються у вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації та професійно – технічних навчальних закладах з денною формою навчання до досягнення 23 років і не мають своїх власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним.

До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї (приклади додаються).

До стабілізації економічного становища в Україні розмір допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік (2002р. – 80 грн; 2003р. – 80 грн), 2004 р. – для працездатних осіб – 80 грн, непрацездатних осіб – 110 грн, інвалідів – 115 грн) .

Для кожної дитини, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває в шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), - на 20 відсотків.

Середньомісячний сукупний доход сім’ї враховується за шість місяців, що передують місяцю звернення за допомогою.

У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, коли:

1. Працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за допомогою (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько – консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми – інвалідами віком до 16 років та особами, які досягли 80 – річного віку);

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Державне регулювання економіки»: