Сторінка
7

Кредит: принципи, функції, форми, значення, кредитування в Україні

Особливо велика кредиту в організації оборотного капіталу підприємств, що мають сезонні умови постачання, виробництва або реалізацій. Кредит їм потрібно для формування тимчасових запасів. Але і підприємствам, не пов'язані з сезонними умовами роботи, також необхідні позики. У будь-якого підприємства оборотні фонди і фонди звертання то меншають, то збільшуються, при цьому міняються пропорції між капіталом, що знаходиться в товарній, продуктивній і грошовій формах. Дана обставина пояснюється тим, що величина виробничих запасів постійно коливається в залежності від термінів надходження сировини і матеріалів, Величина залишків готових виробів і необхідних підприємству грошових коштів також залежить від умов постачання, термінів отримання платежів від покупців і оплати рахунків постачальників, термінів виплати заробітної плати і т.д. тому, незважаючи на рівний процес виробництва, у підприємств несезонних галузей господарства в процесі кругообігу коштів постійно утворяться короткочасні відхилення від встановлених середніх величин. Об'єктивний процес приливів і відливів засобу окремих підприємств вимагає певної гнучкості всієї системи організації капіталу.

Велика роль кредиту і в інвестиціях, у відтворюванні основних фондів. Антипаципаційна властивість кредиту (здатність передбачати майбутні прибутки) забезпечує здійснення капітальних вкладень ще до того, як господарюючий суб'єкт нагромадить прибуток і амортизацію для інвестицій. Поєднання власного капіталу з позиковим дозволяє оперативно реагувати на прогрес технологи, швидко здійснювати витрати на впровадження новітніх наукових досягнень.

Кажучи про значення кредиту в розвитку економічних зв'язків між галузями і регіонами, в підвищенні ефективності виробництва, необхідно показати його роль в створенні і використанні прибутків і прибутку. Справа в тому, що кредит обслуговує процес створення, розподілу і використання прибутків. Кредит і кредитна система, обслуговуючи кругообіг коштів, беруть участь в розподілі валового продукту. Без функціонування кредиту неможливий був би перерозподільний процес.

Необхідність кредиту виявляється в тому; що на його основі здійснюються емісії грошей як платіжних коштів. Образно виражаючись можна сказати, що по суті кредит батько всіх грошей, емісія їх мати. Будь-яка емісія готівкова або безготівкова результат кредитної операції. Приріст емісія це в також час і приріст ресурсів позикового фонду. Зрозуміло, даний ресурс повинен суворо обмежуватися потребами нормального грошового обороту з урахуванням дії закону грошового обігу.

Тут доречно зазначити, що в першій половині XIX у. в Англійській буржуазній політичній економії виник науковий напрям, що отримав назву "Банківська школа". Прихильники його намагалися довести недоцільність банківської емісії, оскільки, ніби, розміри банківського звертання регулює сам ринок. Вони затверджували, що банкноти випускаються банками в порядку кредитування і регулярно повертаються з погашенням кредиту, тому їх надмірна емісія неможлива.

"Банківська школа" виражала прогресивні погляди, домагаючись вільного розвитку кредиту, який міг сприяти еластичності системи банківського звертання, необхідно для розвитку промисловості і торгівлі. Сама по собі кредитна емісія банкнот не несе обмежень для надмірної емісії, яку держави охоче можуть використати для покриття бюджетного дефіциту. Кредитний характер емісії не виключає можливості зайвого випуску банкнот, особливо в умовах демонетаризації грошової системи.

4.Кредитування в Україні

Положення "Про кредитування в Україні" визначає правові основи надання, використання й погашення кредитів і регулює відносини між суб'єктами, що виникають у процесі кредитування.

Правова основа кредитування — Закон України "Про банки і банківську діяльність", Положення комерційного банку, Поло­ження Національного банку України № 246 від 28 вересня 1995 p., Цивільний кодекс України та інші законодавчі й нормативні документи.

Однією з послуг, що надаються комерційним банком є різні види кредитування, які сприяють розширенню виробництва, підтриманню поточного торгового обороту і т. д. Кредитна політика банку будується на принципах терміновості, повернення, цільового характеру, забезпеченості й платності.

Принцип терміновості означає, що позика має бути повернута позичальником банку в попередньо встановлений термін. Еко­номічною основою терміновості кредиту, наданого позичальнику для здійснення основної виробничої діяльності, є тривалість кру­гообігу виробничих фондів і фондів обігу.

Кредити на технічне переозброєння і розширення діючих підприємств та їх реконструкцію, тобто формування й відтворен­ня основних фондів, надаються в межах нормативних термінів будівництва, освоєння й окупності об'єкта.

Від дотримання принципу терміновості залежить можливість банку надавати нові кредити, оскільки одним із джерел креди­тування є повернуті позики. Порушення цього принципу означає перетворення термінової заборгованості за позикою в прострочену.

Цільовий характер кредитування допускає вкладення пози­кових коштів у конкретні господарські процеси. Його дотриман­ня дає банкові змогу приймати більш об'єктивне рішення про можливість і доцільність надання позики, є визначеною гаран­тією їхнього повернення.

Принцип забезпеченості кредитів має на меті захист інтере­сів банку і можливість не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника. Забезпечен­ням повернення кредиту можуть бути:

— застава різних видів майна позичальника, майнових прав, цінних паперів (сума застави має становити не менш як 125 % суми кредиту);

— гарантії банків або підприємств, майно третіх осіб;

— поручительства.

Незабезпечені (бланкові) кредити мають обмежене застосу­вання, тому що пов'язані з великим ризиком для банку, і нада­ються під високий відсоток у межах власних коштів банку.

Приймаючи рішення про надання кредитів, співробітники банку проводять ретельний аналіз фінансового стану (кредито­спроможності) клієнта. Кредитоспроможність позичальника означає здатність юридичної чи фізичної особи цілком розраху­ватися за своїми борговими зобов'язаннями у строк.