Сторінка
2

Умови формування та розрахунки мінімального стоку річок басейну Дніпра (в межах України)

На притоках Дніпра дати початку літньо-осінньої межені відмічаються в квітні-травні, закінчення — в листопаді – першій половині грудня. Середня тривалість літньо-осінньої межені складає 120—160 діб, на малих річках з незначним підземним живленням — 160—180 діб. Після закінчення цієї фази гідрологічного режиму річок розпочинається зимова межень, середні дати якої припадають на кінець листопада – середину грудня. Середня її тривалість складає 60—80 діб, в басейні Десни збільшується до 80—120 діб. Під час літньо-осінньої межені такі річки як Многа, Сліпорід, Грунь, Говтва нерідко пересихають, а в степовій зоні пересихають річки з площами водозборів до 2300—11600 км2 (рр. Самара, Вовча, Бик, Велика Тернівка, Сухі Яли, Мокрі Яли, Гайчур, Кільчень, Мокра Сура, Базавлук, Саксагань, Висунь тощо).

Найбільша тривалість пересихання на правобережних притоках Прип`яті досягає 130—270 діб (рр. Вижівка, Стохід) при середньому значенні 60—160 діб, в лісостеповій зоні — від 2—3 діб (рр. Вільшанка, Золотоношка) до 200—230 діб (р. Говтва) при середніх величинах від 35 до 110 діб. У степовій зоні найбільша тривалість пересихання триває 3—45 діб для річок з площами водозборів 2500—11600 км2. А річки з меншими водозбірними площами пересихають до 200—300 діб.

Найбільша тривалість перемерзання для річок Полісся складає 30—100 діб (р. Тетерів — с. Троща, Вижівка), лісостепової зони — 70—100 діб (рр. Мерло, Терн, Тагамлик), степової зони — 90—100 діб (рр. Велика Тернівка, Середня Терса).

Частка підземного стоку відносно сумарного для більшості річок становить 0,3—5 %. На закарстованих басейнах (верхів`я річок Стирі та Горині) збільшується до 30—45 %, в басейні Десни (рр. Убідь, Сейм, Снов) і верхніх частинах Псла — до 25—30 %. Коефіцієнти варіації середньомісячного мінімального стоку на закарстованих басейнах дорівнюють 0,30—0,60, на решті збільшуються до 0,60—1,00, а в південних районах і на малих річках їх величина становить 1,50—1,80. Середні похибки розрахунків коефіцієнтів варіації для більшості річок становлять 10—12 %, у південних районах збільшуються до 15—20 %.

Мінімальні річні середньомісячні модулі стоку на окремих водозборах басейну Дніпра зони мішаних лісів змінюються від 1,25—1,80 л/с×км2 для закарстованих водозборів (рр. Стир, Горинь) до 0,15 — 0,60 л/с×км2 для басейнів Прип`яті (рр. Вижівка, Турія, Стохід, верхів`я Ужа) і Тетерева. Для верхніх і середніх частин басейнів Случі, Уборті, Сейму, Псла їх значення становлять 0,35—1,10 л/с×км2. У басейнах річок Сули, Ворскли, центральній частині Псла середній місячний мінімальний стік складає 0,20—0,60 л/с×км2, а на правобережних притоках Дніпра лісостепової зони (рр. Рось, Тясмін) — 0,20—0,30 л/с×км2, на лівобережних (рр. Трубіж, Супій, Хорол) — 0,05—0,20 л/с×км2. У басейні р. Оріль мінімальні середньомісячні модулі стоку змінюються мало за територією і становлять 0,10—0,15 л/с×км2. На нижніх лівобережних притоках Дніпра в межах водозбору річки Самари спостерігається найменший мінімальний стік, значення якого не перевищує 0,05 л/с×км2. На формування стоку Інгульця, Мокрої Сури, інших річок значний вплив має перекидання стоку з інших басейнів, завдяки чому мінімальні модулі тут підвищуються до 0,05—0,10 л/с×км2. Під впливом господарської діяльності середній стік цих річок збільшився на 40—125 %, а на таких річках як Самара — с. Коханівка, Вовча — смт Васильківка, Стугна, Золотоношка, Мокрі Яли, навпаки, зменшився на 10—50 % [2]. Ці чинники значною мірою впливають і на формування мінімального стоку.

Для визначення середніх місячних мінімальних модулів стоку побудовані розрахункові залежності їх значень від глибини врізу русел річок (див. малюнок). На цих залежностях для окремих груп басейнів чітко простежується зв`язок між глибиною врізу русла та середніми місячними мінімальними модулями стоку — із зменшенням глибини врізу русел їх значення збільшуються. За одних і тих самих гідрогеологічних умов, але при різних глибинах ерозійного врізу долин і русел річок спостерігаються неоднакові величини мінімального стоку. Із зменшенням відміток врізу русел прорізається більша кількість водоносних горизонтів і тим більший та стійкий мінімальний стік.

Рис. Залежність середніх місячних мінімальних модулів стоку від глибини врізу русла qm = f (Hо):

I — річки Стир — с. Щурівці, Стир — м. Луцьк, Горинь — смт Ямпіль, Горинь — с. Оженин, Горинь — с. Деражне; II — річки Стир — с. Млинок, Радоставка — с. Трійця, Случ — с. Громада, Случ — м. Новоград-Волинський, Уборть — с. Рудня-lванівська, Тетерів — с. Троща, Гуйва — с. Городківка; III — річки Прип`ять — с. Річиця, Вижівка — с. Руда, Вижівка — смт Стара Вижівка, Турія — с. Ягідне, Турія — м. Ковель, Стохід — с. Малинівка, Стохід — смт Любешів, Вирка — с. Сварині, Случ — м. Сарни, Тня — с. Броники, Смілка — с. Сусли, Льва — с. Осницьк, Уборть — с. Перга, Уж — м. Коростень, Норин — с. Славенщина, Тетерів — м. Житомир, Гнилоп`ять — с. Головенка, lрша — смт Володарськ-Волинський; IV — річки lвотка — с. lвот, Убідь — с. Кудрівка, Сейм — с. Мутин, Клевень — с. Шарпівка, Псел — м. Суми; V — річки Уж — смт Поліське, Ірша — с. Українка, lрпінь — с. Мостище, Стугна — с. Здорівка; VI — річки Сула — с. Зеленківка, Сула — м. Ромни, Оржиця — с. Маяківка, Псел — с. Запсілля, Ворскла — с. Чернеччина, Ворскла — м. Кобеляки, Мерло — м. Богодухів; VII — річки Золотоношка — м. Золотоноша, Сула — м. Лубни, Ромен — м. Ромни, Удай — м. Прилуки, Перевід — с. Сасинівка; VIII — річки Рось — м. Корсунь-Шевченківський, Росава — смт Миронівка, Вільшанка — с. Мліїв, Тясмин — с. Велика Яблунівка, Серебрянка — с. Балаклія; IX — річки Трубіж — смт Баришівка, Трубіж — м. Переяслав-Хмельницький, Недра — м. Березань, Супій — с. Піщане, Сліпорід — с. Олександрівка, Хорол — м. Миргород; X — річки Оріль — смт Царичанка, Берестова — м. Красноград, Орчик — с. Чернещина, Кільчень — с. Олександрівка Перша; XI — річки Мокра Сура — смт Кринички, Інгулець — с. lскрівка; XII — річки Самара — с. Коханівка, Самара — с. Кочеріжки, Велика Тернівка — с. Богданівка, Вовча — смт Васильківка, Мокрі Яли — смт Грушівський, Гайчур — с. Андріївка, Мала Терса — с. Троїцьке

Як видно з малюнка, можна виділити 12 груп водозборів і розрахункових залежностей. Причому деякі з них (I, III, V, VII, X, XII) мають криволінійний характер, інші — прямолінійний в залежності від комплексу фізико-географічних умов. Ці залежності дають можливість за відмітками глибини врізу русла визначати мінімальні середні місячні модулі стоку за відсутністю даних спостережень.