Сторінка
6

Основи картографії ґрунтових ресурсів, картографічні основи для картування грунтів

На основі картограм щільності забруднення всі поля необхідно розподілити на 3 групи – до 5 Кі\км2 , 5 – 10 і 10 – 15 Кі\км2 . при можливості в межах кожної групи полів доцільно провести нове землевпорядкування території з урахуванням щільності забруднення грунту та особливостей накопичення радіоцезію врожаєм сільськогосподарських культур.

Результати радіологічного обстеження використовують також з метою попередньої оцінки (прогнозування) можливостей отримання продукції рослинництва, м(яса і молока з вмістом радіонуклідів, що перевищує можливий припустимий рівень.

Висновок

Глобальне погіршення екологічної ситуації в Україні, в тому числі агроекологічного стану грунтового покриву – основного природного компонента, який щільно пов(язаний і взаємодіє з іншими об(єктами навколишнього середовища, насамперед з грунтовими водами, рослинністю, атмосферним повітрям і сильно впливає на їх склад та хімічну чистот, -вимагає від Держагрохімслужби негайного переходу від агрохімічного обстеження грунтів до проведення суцільного грунтово – агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь. Останній, як відомо, належить до моніторингу екологічного типу і складається з трьох основних ланок: обстеження грунтів (включаючи проведення лабораторних аналізів) – оцінки їх еколого – агрохімічного стану - прогнозування змін відповідних показників та управління грунтовою родючістю.( тобто такою специфічною властивістю грунтів, що якісно відрізняє їх від вихідної (материнської) гірської породи .1

На відміну від агрохімічного обстеження грунтів, яке починаючи з 1965 року періодично по 5 – ти річним циклам здійснюється обласними проектно – пошуковими станціями хімізації практично в усіх господарствах, суцільний грунтово – агрохімічний моніторинг сільгоспугідь підіймає цей надзвичайно важливий напрямок діяльності агрохімічної служби на більш високий науково - методичний рівень перед усім за рахунок ланки прогнозування і якості оцінки грунтів за комплексом агрохімічних, агрофізичних і токсикологічних показників.

З огляду на це доцільно вивчити і використати досвід зарубіжних країн в галузі організації агроландшафту в грунтового моніторингу (США); усунення негативних наслідків хімізації (Японія, Нідерланди, Швеція); радіоекологічних досліджень (Японія, Швеція); маркетінгу природоохоронних технологій (Німеччина, Японія); обчислювальної техніки для моніторингу (США, Болгарія); організації якісного водопостачання і контролю якості продукції (Франція, Австрія); організації і доведення до споживачів кліматичної інформації (Франція, Великобританія); еколого-виховної роботи (Німеччина, Швейцарія).

Використана література.

Методика суцільного грунтово- агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України \\ О.О.Созінов, Б.С. Прістера\\ Київ 1994 ст 56, 101.

Родючість грунтів. Моніторинг та управління \\ В.В. Медведєв\\ Київ 1992 “Урожай” ст 3, 153, 232.

Израель Ю.А. Экология и контороль состояния природной среды М. «Гидрометеоиздат» 1984 ст 177.

Анненков Б. Н.‚ Юдинцев Е.В. Основи сельськохозяйственной радиологии. М. Агропромиздат ‚ 1191 ст .256

Временные методические рекомендации по контролю загрязнения почв (под редакцией С.Г. Малахова) М.‚ 1983 ч.1 ‚ ст. 127.