Сторінка
4

Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000

- журнали вимірювання кутів, довжин ліній та нівелювання підземних комунікацій;

- абриси обстеження і прив’язок підземних комунікацій;

- схеми знімальної основи;

- схеми розміщення підземних комунікацій на планах масштабу 1:2000;

- таблицю характеристик підземних комунікацій;

- технічний звіт.

Наведені мною вище дані відповідають вимогам “Інструкції”[1].

1.2.5 Проектування планово-висотної прив’язки знімків

Проектування планово-висотної прив¢язки аерознімків при стереотопографічному методі знімання виконують згідно вимог “Інструкції”[1].

До початку польових робіт розробляють робочий проект згущення знімальної основи, маркірування розпізнавальних знаків. В даному проекті використано топографічну карту масштабу 1:25000 для створення плану масштабу 1:2000.

Проект висотної підготовки аерознімків при розрідженій основі розробляють одночасно з проектом маркірування і планової підготовки аерознімків.

Робочий проект знімальної основи розробляють згідно з технічним проектом відповідно до вимог нормативних документів з фотограмметричних робіт при створенні топографічних карт і планів.

Під час розробки робочого проекту слід враховувати характер місцевості (рельєф і контурність) і її забудови, якість проведеного аерофотознімання, густоту і розташування проектів геодезичної мережі знімальної основи, а також наявність фотограмметричних приладів.

При проектуванні намічають зони розміщення точок планової і висотної основи, місця визначення позначок урізів води в річках та інших водоймах, розробляють схеми і способи геодезичного вивчення координат точок, встановлюють форму і розміри маркірувальних знаків.

За точки планово-висотної основи в першу чергу використовують пункти Державної геодезичної мережі і геодезичних мереж згущення.

Залежно від програми, яку застосовують для обробки результатів вимірювань при згущенні фотограмметричних мереж точки планової і висотної знімальної основи розміщують рядами впоперек аерознімальних маршрутів попарно через 6-8 базисів, або рівномірно по всій площі ділянки знімання без дотримання визначеного положення на стереопарах.

Проектування виконують на кальці суміщеній з картою попередньо наносять:

- чорним кольором границі об¢єкту знімання;

- номенклатурну розграфку планів-синім кольором;

- всі пункти тріангуляції, полігонометрії і репери нівелювання-чорним кольором;

- напрям осей запроектованих маршрутів аерознімання-зеленим кольором;

- перший маршрут суміщають з північною або південною границею об¢єкта або трохи на північ чи на південь від цієї границі;

- наносять центри всіх аерознімків, центри крайніх знімків розміщують за східною і західною границями об¢єкту на віддалі 1-2 базисів фотографування;

- згідно з розрахунковою величиною поперечного перекриття маршрутів і зафарбовують їх жовтим кольором;

Для нанесення на карту зон поперечного перекриття необхідно від верхнього маршруту відкладати відрізок l', який рівний:

l'=l-,

де

m - масштаб фотографування;

M – масштаб карти;

l – розмір знімка (18 см).

Визначення польових розпізнавальних точок проектується в доповненні до тих, які вже є на місцевості (пункти тріангуляції, полігонометрії, репери) з метою забезпечення необхідною плановою основою кожної секції фотограмметричної мережі.

Планові опознаки, що проектуються повинні по можливості суміщатися з реперами нівелювання. На ділянках знімання, які простягаються в напрямку маршрутів менше ніж на 160-200 см в масштабі створюваного плану (що для знімання масштабу 1:2000 відповідає на місцевості 3.2-4 км).

Планові розпізнавальні точки розміщують посередині смуг поперечного перекриття знімків за схемою приведеною на рисунку 1.

Віддалі між плановими розпізнавальними точками в зонах поперечного перекриття повинні бути в одному ряду через 80-100 см., а в наступному через 160-200мм. При цьому початок і кінець кожного маршруту повинен бути забезпечений розпізнавальними точками розміщеними за границями ділянки знімання. Проект розміщення планових розпізнавальних точок приведений в Додатку № 2.