Сторінка
2

Досвід рекультивації земель

У Німеччині важливим заходом вважається селективна розробка сприятливих для рекультивації порід і нейтралізація шкідливого впливу кислотності на майбутню рослинність відновлюваних площ. Наприклад, на буро-вугільному кар'єрі "Бухгаммер" намір зберегти земельні угіддя призвів до необхідності розробки розкривних порід двома надвиступами, з яких верхній шар складений із родючих пісків. При цьому технологією розробки передбачено укладання токсичних порід нижнього підвиступу в основу відвалу. Потім транспортно-відвальний комплекс переміщується до верхнього підвиступу і перекриває токсичні породи. В кінці поверхня відвалів вирівнювалась бульдозерами.

У Німеччині широко практикується хімічна меліорація відвалів: внесення вапна і мінеральних добрив з наступним вирощуванням багаторічних трав, внесення побутових відходів, внесення буро-вугільної золи і мінеральних добрив, використання стічних промислових вод, що містять велику кількість поживних речовин. Дослідження показали, що найбільш ефективним є внесення буро-вугільної золи і вапнування. Для меліорації 1га третинних відвалів потрібно 500-690 у СаО або 500 м3 буро-вугільної золи. Вапно найкраще заробляти на глибину 50-60 см.

Останнім часом у Німеччині використовується ще такий метод рекультивації. Виступи на кар'єрах створюють у вигляді терас висотою 12-16 м з кутом відкосу 45°. На терасах вкладають золу електростанцій із розрахунку 250 т/га. Золу розкидають вибухом і заробляють у ґрунт за допомогою культиваторів, підвішених на стрілі драглайна. Цей метод дає можливість в 1,5 раза зменшити площу відвалів і знизити на рекультивацію з 15 до 19 тис. марок. Відновлені землі переважно засівають травами, пшеницею, житом.

У Чехії у процесі відновлення порушених земель перевага віддається створенню лісонасаджень цільового призначення: лісопарків, парків, вітрозахисних лісів та ін. Для лісогосподарського використання відводяться переважно ділянки неправильної форми із сильно пересіченим рельєфом, відкоси шахтних териконів і кар'єрних відвалів. На низькородючих землях широко вирощуються трав'янисті та деревно-чагарникові рослини. Затрати на відновлення 1 га землі для лісогосподарського використання становлять 25 тис. крон, а затрати на відновлення 1га ріллі - 15-23 тис. крон.

У США під час рекультивації територій вугільних кар'єрів основна увага приділяється створенню озер, пасовищ і лісів. Наприклад, на кар'єрі "Кларіон" (штат Пенсільванія) грунт знімають бульдозером Д-9Ж. Розкривні роботи проводять драглайном із ковшем ємністю 2,3 м3. Після нанесення грунту на сплановані ділянки висаджують сосновий ліс, або використовують рекультивовані землі у сільському господарстві.

На одному з вугільних кар'єрів штату Алабама, використовуючи драглайни з ковшем ємністю 5,3 м3, розкривні породи переміщуються у внутрішні відвали без попереднього зняття родючого шару грунту. Для планування відвалів переважно використовують колісні бульдозери, проте з появою гусеничного бульдозера НД-4 з потужністю двигуна 524 к. с., а також трьома ножами різної конфігурації та навісним розпушувачем інтенсивність робіт із рекультивації земель різко підвищилась.

Численні експерименти щодо відновлення порушених земель дозволили визначити раціональні строки проведення гірничотехнічної та біологічної рекультивації. Планування відвалів проводиться переважно восени до природного осідання порід, коли їх легше переміщати бульдозерами. Садіння лісу залежно від погоди і властивостей ґрунту проводиться у зимові та весняні місяці (з 15 лютого до 15 травня).

Для висівання сумішей трав і дерев на рекультивованих землях американська компанія "Юнайтед Стейтс Стіл" створила спеціальну гідросівалку, яка являє собою гідромонітор, що встановлюється на автомобілі-цистерні. Цистерна наповнюється сумішшю, що складається із води, насіння, зволожувача і добрива. Зволожувач використовується у вигляді деревного волокна, яке накопичує воду і постійно забезпечує нею насіння, що прискорює їх проростання, затримує водну та вітрову ерозії ґрунту та ін.

Гідросівалку можна ефективно використовувати у районах з достатньою кількістю води, адже продуктивність цієї гідросівалки становить 8-12 цистерн у день, тобто 41600-62400 л.

Рекомендована література

1. Колесников Б.П. О научных основах биологической рекультивации техногенных ландшафтов // Проблемы рекультивации в СССР. Новосибирск, 1974.-С. 12-25.

2. Колесников Б.П., Махонина Г.И., Чибрик Т.С. Естественное формирование почвенного и растительного покрова на отвалах Челябинского буроугольного бассейна // Растения и пром. среда. - 1976. - Вып. 4. С. 79-123.

3. Колесников Б.П., Моторина Л.В. Методы изучения биоценозов в техногенных ландшафтах // Программа и методика изучения техногенных биогеоценозов. - М., 1978. - С. 5-22.

4. Колодный М. Рекультивация земель в ГДР // Земледелие, 1971.- № 1.-С. 21.

5. Красавин А.П., Катаева И.В., Хорошавин А.Н. и др. К вопросу формирования устойчивых микробных ценозов на отвалах угольных предприятий при биологической рекультивации // Растения и промышленная среда: Сб. научи, тр. Урал. гос. ун-та. -Свердловск, 1984. -С. 52-57.

6. Кузнецов А.И. Формирование затрат на рекультивацию земель в Камыш-Бурунском железорудном комбинате//Экономико-биологические и социально- экономические основы с.-х. рекультивации земель в степной черноземной зоне УССР: Сб. научи, тр. Днепропетровский с.-х. ин-т. -1984.-Т. 49.-С. 164-168.