Сторінка
2
Рекультивація залишкових кар'єрних виїмок, утворених у процесі розробки нахилених та крутопадаючих вугільних пластів за транспортною системою із зовнішніми відвалами, може бути проведена тільки після доробки родовища і практично не впливає на технологію гірничого виробництва. Проте у проекті доробки й погашення розрізів можна ввести певні зміни у технологічну схему гірничих робіт: збільшення кількості виступів і напіввиступів, вибір раціональної ширини робочих майданчиків і проміжних берм, кута відкосу борту та ін.
У процесі підготовки кар'єрних виїмок до сухої консервації необхідно передбачити заходи безпеки від обрушення порід. На відвальних ділянках постійні породи рекомендується закріплювати шляхом цементації, анкерування, влаштування набивних залізобетонних свай, підпірних стінок. Відкоси, складені рухомими породами, доцільно закріплювати шляхом обробки 30 % розчином сечовинно-формальдегідної смоли (з додаванням 5 % розчину у кількості 5-6 % до об'єму смоли), латексами та іншими оструктуруючими матеріалами, сівбою багаторічних трав, садінням ґрунтозахисних чагарників.
У підготовці глибоких і дуже глибоких кар'єрних виїмок в рекреаційних, санітарно-гігієнічних та інших природоохоронних цілях може виявитись доцільним заповнення нижньої частини виїмки породою або водою. У проектах рекультивації частково заповнених кар'єрних виїмок повинні бути передбачені протизсувні та протиерозійні заходи: огородження виїмок від повеневих і ливневих вод; облаштування водовідвідних канав і захисних дамб; впорядкування скидання поверхневих вод та ефективний відкритий дренаж верхніх водоносних горизонтів.
З території водозабору атмосферні опади повинні скидатися у кар'єрну виїмку найкоротшим шляхом по поперечних каналах, облаштованих на площах виступів через 200-300 м. Недопустимо на прибортовій смузі і на площах верхніх виступів залишати ізольовані западини, в яких може нагромаджуватись вода. Відкритий дренаж верхніх горизонтів повинен забезпечувати вільний вихід води із відкосів у водовідвідні канави, які облаштовуються в нижній бровці фільтруючого викиду нижче рівня джерела на 2-3 м.
Для відкачування води із кар'єрних виїмок повинно бути передбачене збереження існуючих або будівництво нових насосних станцій, водопонижувальних свердловин і відведення води за межі об'єкта.
Рекомендована література
1. Николаенко В.Т. Рекультивация ландшафтов в ПНР // Лесное хозяйство. - 1981. - № 12. - С. 64-68.
2. Нурок Г.А. Гидромеханизация открытых разработок. - Μ :Недра, 1970 -583с
3. Овчинников В. А. Комплексность исследований по рекультивации земель, нарушенных карьеров // Растительность и пром. загрязнения. -1979.-Вып. 7.- С. 90-96.
4. Олейник В.Я. Методические вопросы оценки эффективности рекультивации земель // Эколого-биологические и социально-экономические основы сельскохозяйственной рекультивации в степной черноземной зоне УССР. Днепропетровск: ДСХИ, 1984. - Т. 49. - С. 155-164.
5. Опыт рекультивации земель на буроугольных разрезах Украины//Добыча угля открытым способом. 1967. - № 14. - С. 23-25. Авт. A.M. Варшавский, И. А. Бунин, А.Г. Воронцов и др.
6. Охрана окружающей среды при проектировании автомобильных дорог в условиях плодородных земель Центрального Черноземья // Новости в дор. стр. - М.: Изд. ЦБНТИ, 1983. - Вып. 18. -С. 27-34.
7. Панас Р. М. Рекультивація земель та її перспективи на Львівщині // Перша зональна конф. молодих вчених УРСР. - Львів, 1971.-С. 102-103.
8. Панас P.M. Неосвоєні сірі гектари //Хлібороб України. - 1983. № 5.- С. 22-23.
9. Панас P.M. Продуктивність зернових культур на рекультивованих землях // Резерви збільшення виробництва зерна: 36. наук, праць Львів, с.-г. інст.-ту.- Львів, 1984.- С. 11-14;
10. Панас P.M. Продуктивність кормових сівозмін на рекультивованих зелях // Інтенсифікація сівозмін проміжними посівами в умовах зах. районів України: 36. наук, праць. Львів, с.-г. інст.-т. 1985. - С. 6-11.
1 2