Сторінка
2
Процес реалізації проблемного завдання складний, тому необхідно попередньо навчати школярів алгоритму поетапного розв'язання навчальної проблеми і відповідних прийомів навчальної роботи.
Пам'ятка для розв'язання проблемного завдання
I. Усвідомлення проблеми, розкриття суперечності. Необхідно виконати такі дії: уважно прочитати завдання, знайти умову й вимоги завдання, пригадати все, що знаєте про цей географічний об'єкт або явище, які причинно-наслідкові зв'язки його пояснюють, зіставити раніше здобуті знання й нову інформацію, виявити суперечність, приховану в завданні.
II. Формулювання гіпотези. Висловити припущення про причини виникнення явища чи об'єкта, тобто сформулювати гіпотезу.
III. Доведення гіпотези. Треба поставити нове запитання, виходячи з припущень, висловлених у гіпотезі, відповісти на це запитання, по можливості перевірити свою відповідь.
IV. Узагальнений висновок. Слід відповісти на запитання:
• Які нові знання здобули?
• Що нового дізналися про причинно-наслідкові зв'язки, які пояснюють це явище або об'єкт?
Розглянемо хід розв'язання проблемного завдання на конкретному прикладі. Чому у вологих екваторіальних лісах ґрунти неродючі за умови буйної рослинності й значній кількості рослинного опаду?
Учитель. Яку суперечність між відомими й новими фактами ви помітили?
Учні. В умові завдання сказано, що для вологих екваторіальних лісів Африки, які розташовані в жаркому поясі, характерною є буйна рослинність. Ми знаємо, що для формування перегною в ґрунті необхідно три умови: тепло, волога та рослинний опад. Усі ці умови є. У цьому полягає суперечність між нашими знаннями й новою інформацією.
Схематично суперечність можна показати так:
 |
| Бідні ґрунти |
Учитель. Таким чином, перший етап розв'язання проблеми полягає у виявленні прихованої суперечності. Як ви міркували?
Учні. Встановили, що ми знаємо про причинно-наслідкові зв'язки між кількістю рослинного опаду й родючістю ґрунтів. Схематично зіставили факти з інформацією. Завдяки цьому виявили суперечність.
Учитель. Наступний етап — побудова гіпотези, тобто припущення, як розв'язати суперечність. Яку гіпотезу тут можна висунути?
Учні. Велика кількість рослинного опаду мала б призвести до утворення перегною в грунті, що є основою його родючості. Але цього не сталося. Отже, є ще якась причина. Що ж забирає родючі речовини з ґрунту?
Учитель. Перейдемо до третього етапу роботи. Ставимо нову проблему: що забирає з ґрунту поживні речовини? Звичайно, рослини, яких тут дуже багато, і їм треба чимось живитись.
Учні. Знаючи умови, необхідні для формування гумусу в ґрунті, маємо: велика кількість тепла спричиняє активну роботу бактерій, процес перегнивання решток відбувається дуже швидко. Протікає інтенсивний процес розкладу рослинних решток, причому ці органічні речовини не затримуються в ґрунті, не накопичуються, а відразу використовуються рослинами, а ті, що не використані, вимиваються водою з ґрунту в нижчі горизонти, адже тут дуже велика кількість дощів.
Учитель. Що ви дізналися нового про причинно-наслідкові зв'язки, які визначають залежність між рослинним спадом і родючістю ґрунтів?
Учні. Кількість рослинного опаду не завжди є вирішальним фактором у формуванні родючості ґрунту. У цьому випадку на перший план виступають кількість тепла та кількість вологи.
Таким чином, виконуючи навчальне проблемне завдання, учні відкривають для себе нові знання, тому що структура й логіка проблемного пошуку учня і наукового пошуку Слизькі. Знання, здобуті під час проблемного пошуку, завдяки емоційному піднесенню більше осмислюються, швидше перетворюються на особистісні переконання учнів.
4. Творчі завдання — важлива умова активізації пізнавальної діяльності школярів
Творче завдання — це взаємозв'язок пізнавального та розумового завдань. Його розв'язання вимагає від учня застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінацію та перетворення, побудову їх на основі способу розв'язання, бачення нової проблеми в традиційній ситуації.
Важливо збудити розумову діяльність учня. Складаючи творчі завдання, виходжу з того, що умова завдання має ґрунтуватися значною мірою на відомих учням знаннях та вміннях, містити суперечності між відомим та пошуком, викликати цікавість до розв'язання, концентрувати увагу школяра, містити пізнавальну новизну.
З досвіду відомо, що різкий перехід від репродуктивного типу завдань до пошукового успіхів не принесе, а навпаки, викличе багато труднощів та невдач як для учня, так і для вчителя. Тому проміжною і сполучною ланкою між завданням репродуктивним та творчим є завдання частково-пошукового характеру.
Отже, на початковому етапі можна, запропонувати прості вправи, а потім — складніші творчі завдання Ось кілька прикладів:
Закресліть зайве в переліку.
Вправа 1
1) Жираф, ящірка, черепаха, антилопа.
2) Верблюжа колючка, молочай, алое, фікус.
3) Шакал, гієна, лисиця, окапі.
Вправа 2
Тиск низький, бриз, самум, безхмарне небо.
Вправа 3
Вставте в ланцюгу пропущені ланки.
Завантажити реферат