Сторінка
4

Українські Карпати

Передкарпатська частина ).

Середні тамператури січня місяця -5С, липня +18С +20С. Середньорічна кількість опадів на сході – до 700-800мм(крім південного заходу в підгірській області, де клькість опадів максимальна і становить 800-1000мм).Мінімальні та максимальні температури для коломиї відповідно -39 і +38С.

Переважають вітри – північно- західні та східні. Вітри переважають слабкі й помірні зі швидкістю 0-5м/с, взимку інколи 6-10м/с.

Весна починається в першій декаді березня. Середньодобові температури піднімаються вище 0С тане сніговий покрив .Погода дуже мінлива, з частими заморозками ,які приносять північні адо східні вітри .В третій декаді починається вегетаційний період, коли середньодобові температури переходять через +10с. Для травня характерна велика ймовірність сухих днів.

Літній період настає в кінці травня, коли середньодобові температури перевищують +15С. Велика тривалість дня і висота сонця зумовлюють високі температури і малі контрасти їх протягом сезону. Найтепліший місяць липень, для якого ймовірні дні з середньодобовими температурами понад 25С. Для літніх місяців характерна значна кількість опадів, які приносять вітри з Атлантичного океану .В червні часті зливові дощі. В другій половині літа спостерігаються посушливі періоди.

Осінь починається після 11-14 вересня, коли середні температури опускаються нище +15С. Поступово знижується температура, але в 20-хчислах вересня часто спостерігається так зване’бабина літо”, зумовлене південними вітрами, тобто діяльністю Азовського максимуму. У жовтні вже бувають перші приморозки. Поступово починає переважати хмарна, з незначними дощами і туманами, погода. Інколи випадає мокрий сніг, а в листопаді вже бувають морози, що знаменують кінець осені .

Внутрішні води.

Достатнє , а в гірських районах надмірне зволоження території району, значне розчленування рельєфу визначили утворення в її межах густої річкової сітки. Територія району лежить в басейні річки Прут та її виток Більшість річок малі і течуть по території району середньою або нижньою течією. Рельєф визначає гірський характер течії річок Пруту та його правих гірських приток Пістиньки, Брустурки, Лючки, Сопівкиі інших. Дно цих річок кам’янисте і порожисте, часто зустрічаються водоспади.

Виходячи за межі Передкарпаття, ці річки, легко розмиваючи пухкі гірські породи, виродляють широкі долини ,розгалужуючись на численні рукави.

Ліві ж притоки Пруту – Коломийка, Турка, Козачівка, Товмачик, Чорнява, Добровідка і інші мають рівний характер , спокійну течію, але долини , як правило, глибокі і порівняно вузькі.

У живлені річок найбільша роль дощових вод , меншу частку становлять снігові та підземні. Для гірських (правобережних)приток Пруту дощове живлення становить приблизно 44 %, підземна 6%, а 50% припадає на снігове. Для лівобережних рвнинних річок 50% води дають дощі , 13% підземні, а решта 37%- снігове живлення.

За режимом річки району можна віднести до двох типів. Прут із своїми правими притоками належить до річок з паводковим режимом, ліві притоки- до річок з весняною повінню Для перших характерні весняні повені (квітень- травень),але час від часу повторюються катастрофічні літні паводки, викликані випаданням тривалих і сильних дощів у Карпатах. Для річок з весняною повінню характерні повені у березні квітні, пов’язані з таненям снігу , а також значні підняття рівня під час літніх дощів чи зимових відлиг . У роки із сухим літом на цих річках спостерігається межень. Загалом на річках району 60-70% річного стоку припадає на весняно- літній період. Малий стік у зимку зумовлений тим ,що на більшості річок утворюється льодяний покрив. Як правило, він не стійкий і триває на рівнинних річках 2-2,5 місяця, а на гірських – 3-3,5 місяця. Формуватися льодостав починає в кінці листопада ,стаючи порівняно стійким в третій декаді грудня. Скресають річки в кінці лютого – на початку березня. Льодозід триває 2-5 днів.

Як вже сказано ,територія району лежить у басейні Прута. В межах району Прут має довжину близько 32км. Виходячи з перед гір’я подлизу Делятина , він круто повертає на схід і тече в південно-східному напрямку по широкій тарасованій долині, яка розділяє Передкарпаття і Покутську височину. На всьому протязі від Ланчина до Заболотова дно долини плоске і широке ,русло розбивається на густу сітку рукавів, приток. Є багато стариць . Павий берег ріки крутий, часто лісистий, лівий - довгий ,пологий, покритий лугами і полями .Швидкість течії сягає ще до1м/с.

На території району озер мало ,зустрічаються заплавні( стариці) , які часто в сухі періоди року висихають або перетворюються в болота .

Грунти. Рослинність і тваринний світ.

На просторах Передкарпаття , утворених різновіковими терасами, найбільш поширеними є дерново-підзолисто-глейові і дернові грунти. Як правило, вони безструктурні, перенасичені вологою , вміст перегною 1-2,5%. На алювіальних відкладах заплав та нижніх терас , днищах балок усієї рівнинної частинипереважають лучні і лучно-болотичні грунти. В перших вміст перегною становить 3,1%, а в другій до 8%, тобто потенціальна родючість її висока, але вони потребують осушення. В східній частині району зустрічаються чорноземи опілзолені з вмістом гумусу 3,44%.

В прцентному відношенні грунти розподіляються так: дерно-підзолисті -47%, буроземи-опідзолені- 10% ,опідзолені чорноземи- 33%, лучні-10%.

Широколистяні ліси Покутської частини району мають в основному два яруси. В першому найчастіше зустрічаються ясен, явір, клен польовий. В другому, крім лісоутворюючих дуба і граба, поширені також липа, барест, осика, черемха, береза., черешня, горобина. У підліску представлені брусниця, ліщина, калина, глід, крушина, терен, шипшина, кизил. Травянистий покрив формують осоки лісна і волосиста, тонконіг, гребвнник, фіалка лісова, анемона дібровна, маренка запашна та інші.

У лісах перед гір’я значно рідше зустрічаються дуб, частіше бук і смерека. Зберігся тут в окремих містцях зникаючий тис ягідний – релікат неогеного періоду (ботанічний заказник Княж та 9 заповідних урочищ).