Сторінка
2

Хімічний метод захисту від шкідливих організмів і хвороб

2) пестициди рослинного, бактеріального та грибкового походження (піретрини, антибіотики, фітонциди бактеріальні та грибкові препарати);

3) органічні сполуки — велику групу штучно синтезованих пестицидів з високою біологічною активністю. За хімічним походженням вони в свою чергу поділяються на: хлорорганічні сполуки (гентахлор, ділор, поліхлорпінен, генсахлорциклогексан тощо); фосфорорганічні сполуки (хлорофос, карбофос, фозалон, антіо, Бі-58 новий тощо); похідні карбамінової, тіо та дітіокарбомінової кислот (севін, карбін, перимор, бетамал, ептам, полікарбацин, ТМТД тощо); нітропохідні фенолів (ДНОК, нітрафен, акрекс, каратан тощо); органічні сполуки ртуті (гранозан, меркуран тощо); похідні сечовини (монурон, діурон, которан, дозанекс тощо); сим-триазини (атразин, симазин, семерон, прометрин тощо); фтальіміди та інші речовини.

У чистому вигляді діюча речовина не може повною мірою проявити свої можливості пестициду, тому для підвищення її ефективності готують препаративні форми пестицидів. На ефективність дії пестициду крім діючої речовини та препаративної форми впливають також фактори навколишнього середовища, фізіологічний стан шкідливого організму, культури, відносно яких застосовується пестицид, та якість проведення заходу. Найпоширенішими сучасними препаративними формами пестицидів є: концентрати емульсій — розчин пестициду в маслі, роздроблений на дрібні краплі, вкриті захисним шаром поверхнево-активної речовини. При розбавлені водою вони утворюють стабільні емульсії; змочувальні порошки — порошкоподібні пестицидні препарати, які при розбавленні водою утворюють стійкі суспензії. До їх складу входить діюча речовина, нейтральний наповнювач та поверхнево-активні речовини. Це одна з найбільш поширених препаративних форм, яку можна використовувати для захисту рослин від усіх шкідливих організмів. Змочувані порошки не проникають в плоди фруктових та овочевих культур і легко змиваються з їх поверхні; розчинні порошки — високодисперсна тверда розчинна у воді діюча речовина, до якої додаються поверхнево-активні речовини. За зовнішнім виглядом вона подібна до змочуваних порошків, але не містить наповнювачів; гранульовані препарати — гранули мінералів перлиту та вермикуліту, просочені пестицидом, або гранульовані порошковидні препарати, до складу яких, крім діючої речовини і наповнювача, входять склеювальні речовини (синтетичні смоли тощо). Гранульовані препарати не повинні містити пилу. Вони використовуються для захисту рослин від ґрунтових та тих шкідників, які пошкоджують надземні органи рослин, коли виникає необхідність проникнення пестициду через густу крону дерев, в переплетінні стебел і листя багаторічних трав тощо; мікрокапсульовані препарати — мікроскопічні краплинки або частинки пестициду, поміщені в напівпроникну оболонку, яка поступово руйнується в навколишньому середовищі. Це дає можливість продовжити термін захисної дії та пом’якшити вплив пестицидів, як правило, високотоксичних на довкілля. При додаванні до цих препаратів поверхнево-активних речовин вони застосовуються шляхом обприскування або обпилення (без додавання поверхнево-активних речовин); розчини у воді та органічних розчинниках — готуються із пестицидів, які добре розчиняються у воді, застосовуються для захисту рослин шляхом обприскування після розбавлення їх водою до необхідної концентрації та додавання поверхнево-активних речовин (для поліпшення змочування обробленої поверхні). Значно більшого поширення набули розчини пестицидів у органічних розчинниках (нафтові вуглеводні: керосин, дизельне пальне, мінеральні масла). Вони мають незначний поверхневий натяг і тому використовуються для малооб’ємного та ультрамалооб’ємного обприскування; порошки (дусти) — механічна суміш пестициду з добре подрібненим (розмеленим) наповнювачем. Кращими наповнювачами є мінерали, які мають пошарову структуру (тальк, пірофіліт) та не змінюють хімічних властивостей пестицидів. Для зменшення знесення вітром найдрібніших фракцій під час обпилювання до складу препаративної форми додають 3 — 5% мінерального масла.

Специфіка фізико-хімічних властивостей кожної препаративної форми пестицидів, біологічні особливості культури і шкідливих організмів та необхідність виконання гігієнічних вимог визначають наступні способи їх застосування.

Обприскування — нанесення на оброблювальну поверхню пестицидів у вигляді розчинів, суспензій, емульсій. Це універсальний та економічний спосіб застосування пестицидів. Навіть при малій витраті діючої речовини забезпечується рівномірний її розподіл та покриття обробленої поверхні. При обприскуванні рідинні робочі суміші добре утримуються на шкідливих організмах, що сприяє максимальному проникненню в них пестицидів. Обприскування проводиться за допомогою спеціальних машин — обприскувачів — надземним або авіаційним способом.

При наземному обприскуванні застосовують три види обприскування: багатолітражне, малооб’ємне (дрібнокрапельне) та ультрамалооб’ємне. При багатолітражному обприскуванні на одиницю площі витрачається порівняно велика кількість рідини. Так, для обробітку польових культур витрачається 400 — 600л/га рідини;плодових — 1500–2000л/га; ягідників — 1000–1500л/га.

Великі перспективи застосування малооб’ємного обприскування з витратою рідини відповідно 100–150л/га; 250–500л/га і 150–200л/га та ультрамалооб’ємного — 1–2 л/га, 5–10л/га. Мала витрата рідини передбачає отримання крапель більш високої дисперсності, що сприяє підвищенню токсичності інсекто-акарицидів. Ультрамалооб’ємне обприскування з огляду на його ефективність є найкращим серед інших видів обробок, що зумовлюється більшим періодом дії технічного інсектециду порівняно з розбавленими емульсіями.